Постанова № 27351267, 04.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5067/12

категорія 8.2.1

04 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Янушевській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправним наказу від 25.06.2011 р., № 896 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002322301 від 26.12.2011 р., № 0002332301 від 26.12.2011 р., № 0002332301 від 23.03.2011 р.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" звернулося з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним наказу від 25.06.2011 р., № 896 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002322301 від 26.12.2011 р., № 0002332301 від 26.12.2011 р., № 0002332301 від 23.03.2011 р.

В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що уповноваженими особами Відповідача на підставі наказу № 896 від 25.06.2011року була проведена документальна невиїзна перевірка товариства у взаємовідносинах з ТОВ "ТД Азарія" за червень, вересень 2010року. Зазначений наказ, на думку представника Позивача, є протиправним, так як не містить жодних підстав для проведення перевірки і не можливо зрозуміти чи є зазначена перевірка плановою чи позаплановою. Представник Позивача зазначив, що господарські відносини товариства щодо придбання плівки захисної у ТОВ "ТД Азарія" в червні та вересні 2010року підтверджуються всіма необхідними документами.

Представники Відповідача проти позову заперечили і зазначили, що на підставі наказу №896 від 25.06.2011року була проведена документальна невиїзна перевірка товариства у взаємовідносинах з ТОВ "ТД Азарія" за червень, вересень 2010року. В ході перевірки було встановлено відсутність всіх необхідних документів щодо отримання Позивачем такого товару та його транспортування. Вказані господарські відносини не носили реального характеру, так як ТОВ "ТД Азарія" не знаходиться за місцем свого знаходження, у нього (Товариства) відсутні відповідні ресурси для виконання умов поставки вказаного товару.

Крім того, як зазначила представник Відповідача, відсутні доручення від імені Позивача на конкретних осіб на отримання вказаного товару та докази його доставки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають між платником податків та податковим органом у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржуваний наказ Відповідача від 25.06.2011року про проведення невиїзної перевірки Позивача був зумовлений вимогами ст.79 Податкового кодексу України. В наказі не зазначено вид призначеної перевірки ( планова чи позапланова).

Як зазначено в п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Правовими нормами відповідно ст.77 та ст.78 Податкового кодексу України визначені особливості проведення документальних планових та позапланових перевірок .

Відповідно до вказаних правових норм документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок, а документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї із обставин, що перелічені в п.78.1 ст.78 цього Кодексу і є вичерпними.

Представники Відповідача, заперечуючи проти позову, всупереч вимогам ст.71 КАС України взагалі не змогли суду пояснити який вид перевірки ( планова чи позапланова) був визначений оскаржуваним наказом. Представники Відповідача не надали суду жодних доказів (відповідного плані-графіку проведення планових документальних перевірок) щодо підстав для проведення планової невиїзної документальної перевірки та не назвали жодної із підстав, які б слугували для можливого проведення за вказаним наказом позапланової невиїзної перевірки документальної.

Зазначене дає підстави суду прийти до висновку, що оскаржуваний наказ Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.06.2011 р., № 896 не відповідає вимогам ст.ст.77-79 Податкового кодексу України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги Позивача в цій частині - задоволенню.

За результатами проведеної уповноваженими особами Відповідача перевірки були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0002332301 від 26.12.2011 р., № 0002322301 від 26.12.2011 р., відповідно до яких Позивачу були зменшені суми від'ємного значення з податку на додану вартість за 6 та 9 місяців 2010року відповідно на 3681,00грн. та 10168,00грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення Позивачем були оскаржені до ДПС у Житомирській області в порядку адміністративного оскарження. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення - рішення № 0002322301 було залишено без змін, а податкове повідомлення - рішення № 0002332301 було частково скасоване ( в сумі 63,00грн.).

За приписами ст.55 , п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України та п.5.1,п.5.3 та п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 985, Позивачу як платнику податків було направлено нове податкове повідомлення - рішення № 0002332301 від 23.03.2011 р., в якому зазначено зменшену суму від'ємного значення з податку на додану вартість за 6 місяців 2010року, а саме на 3618,00грн.

Отримання даного податкового повідомлення Позивачем та його представником в суді не заперечується.

За приписами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У контексті з положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення Відповідачем прав, свобод чи інтересів Позивача має довести належними та допустимими доказами саме Позивач. Іншими словами, звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги та особи, чиї права не порушені, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.

Як зазначено в п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

В ході дослідження податкового повідомлення-рішення № 0002332301 від 26.12.2011 р. встановлено, що воно відповідно до рішення ДПА в Житомирській області від 23.03.2012року вважається відкликаним, тобто не містить жодних визначень грошових зобов'язань для Позивача, тобто не містить жодних вимог щодо прав, свобод чи інтересів Позивача, тобто не зачіпає та не порушує жодних прав Позивача як платника .

Суму зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за 6 місяців 2010року Позивача визначена іншим податковим повідомленням - рішенням № 0002332301 від 23.03.2011 р., яке з огляду на позовні вимоги Позивача також є предметом даного судового розгляду.

З огляду на те, що Позивач не довів, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення саме оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0002332301 від 26.12.2011 р. прав, свобод чи інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин, підстави для задоволення позову щодо визнання не чинним та скасування даного вказаного податкового повідомлення - рішення відсутні.

Оскаржувані інші податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002322301 від 26.12.2011 р. та № 0002332301 від 23.03.2012 р. були прийняті на підставі пункту 54.3 ст.54 та пункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що з 08.12.2011року по 09.12.2011 року уповноваженим особами Відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка Позивача, як платника податку на додану вартість, з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "ТД Азарія" за червень, вересень 2010року. За результатами такої перевірки був складений акт перевірки від 12.12.2011року. В ході перевірки було встановлено, що Позивач до складу свого податкового кредиту за червень 2010року відніс 3618,00грн. податку на додану вартість, а за вересень 2010року - 10168,00грн. податку на додану вартість, сплачених у вартості товару (плівка захисна) ТОВ "ТД Азарія".

На думку представників Відповідача, вказані господарські відносини не носили реального характеру, так як ТОВ "ТД Азарія" не знаходиться за місцем свого знаходження, у нього (Товариства) відсутні відповідні ресурси для виконання умов поставки вказаного товару. Крім того, як зазначила представник Відповідача, відсутні доручення від імені Позивача на конкретних осіб на отримання вказаного товару та докази його доставки.

Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, підставою для їх винесення є порушення Позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1,7.4.4 та 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог п.198.1, 198.2, 198.3 і 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвели до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за вказані періоди 2010 року.

Така позиція Відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не відповідає обставинам встановленим в судовому засіданні, виходячи із наступного.

Дослідженими в судовому засіданні податковими накладними № 281 від 08.09.2010року (а.с.54), №151 від 14.06.2010року (а.с.67), видатковими накладними (а.с. 55,68), маршрутними листами ( а.с.51 ) підтверджено придбання Позивачем плівки захисної у ТОВ "ТД Азарія". Вказана плівка була отримана конкретною особою на підставі виданих довіреностей та транспортовано самим Позивачем на автомобілі, що орендується у ТОВ "Фактор Капітал" (договір оренди від 01.03.2010року а.с.113-116). Оплата вказаного товару Позивачем була здійснена за платіжними дорученнями від 08.10.2010року на суму 61010.39грн., в тому числі 10168,00грн. ПДВ ( а.с.52 ), та від 21.08.2010року на суму 21708,00грн., в тому числі 3618,00грн. ПДВ ( а.с.61,63 ).

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення Відповідач безпідставно прийшов до висновку, що Позивачем допущено порушення вимог п.198.1, 198.2, 198.3 і 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, так як правовими нормами Податкового кодексу не регулювалися відносини, що мали місце в червні та вересні 2010року, тобто до набуття чинності вказаним Кодексом.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що мали місце протягом 2010року, регулювалися чинними на той час вимогами п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначені правовідносини не могли регулюватися вказаними в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях правовими нормами Податкового кодексу України, так як вони набули чинності лише з 01.01.2011року, а тому Позивач не міг їх порушувати протягом 2010року.

Суд приходить до висновку, що податковий кредит за червень та вересень 2010року за результатами взаємовідносин з ТОВ "ТД Азарія" Позивачем був сформований у повній відповідності до вимог п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість", що були чинні на день виникнення спірних правовідносин.

До складу такого податкового кредиту вказаних звітних періодів Позивачем були правомірно віднесені відповідно 3618,00грн. та 10168,00грн. податку на додану вартість, сплачені в ціні товару при придбанні плівки захисної у ТОВ "ТД Азарія", що підтверджується всіма необхідними документами.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002322301 від 26.12.2011 р. та №0002332301 від 23.03.2012 р., відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість відповідно 3618,00грн. та 10168,00грн., не відповідають вимогам чинного законодавства, винесені без врахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" у вигляді 170,05грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету.

Керуючись вимогами ст.ст.2,11,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправними та скасувати:

- наказ Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.06.2011 р., № 896;

- податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002322301 від 26.12.2011 р. та № 0002332301 від 23.03.2012 р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Елізіум Пласт" у вигляді 170,05грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 09 жовтня 2012 р.