Постанова № 2734870, 22.12.2008, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22.12.2008 Справа № 22-а-1586/08

Попередній № справи 2-27/5222-2006А                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Дадінської Т.В.,

суддів           Горошко Н.П. , Іщенко Г.М. секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В.                               за участю представників сторін:

представник позивача Сімферопольського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих - Вашеняк Павло Вікторович довіреність № б/н, дійсна до 31.12.2008 ; представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ; представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив; представник третьої особи Приватного підприємства "Містраль Р.К.Б."- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Воронцова Н.В. ) від 17.09.08 у справі № 2-27/5222-2006А за позовом Сімферопольського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (вул. Крилова, 133,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000) до           Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

3-ті особи:           

Приватне підприємство "Містраль Р.К.Б."           (вул. Ростова, 8, кв. 31,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення та стягнення бюджетної заборгованості

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 17 вересня 2008 року у справі № 2-27/5222-2006А (№ 22-а-1586/08) позов Сімферопольського Учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим за участю третьої особи – Приватного підприємства «Містраль Р.К.Б.) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості було задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0018262301/0 від 16 грудня 2005 року було визнано недійсним.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 17 вересня 2008 року та у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, а саме –Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03 квітня 1997 року із змінами та доповненнями. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що чинним законодавством передбачено, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, що свідчить про наявність прямого зв’язку між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та його відшкодуванням. На думку відповідача, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з факту існування зобов’язань по сплаті такого податку в ціні товару.

У судове засідання 22 грудня 2008 року представник відповідача не з’явився. Причина неявки суду не відома. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає вимогам законодавства про оподаткування, а саме –Закону України «Про податок на додану вартість». Представник позивача пояснив, що платник податку –покупець товару не несе відповідальність за виконання податкових зобов’язань платником податку –продавцем товару, а його право на нарахування податкового кредиту із господарської операції з Приватним підприємством «Містраль Р.К.Б» не яким чином не належить від виконання податкових зобов’язань з податку на додану вартість цім підприємством.

У судове засідання 22 грудня 2008 року представник Головного управління Державного казначейства України в АР Крим та третьої особи –Приватного підприємства «Містраль Р.К.Б.» не з’явилися. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що 09 грудня 2005 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Сімферопольського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень 2005 року.

В результаті перевірки було встановлено порушення Сімферопольським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7. статті 7 та пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у завищенні податкового кредиту на 57167 грн. по податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року.

За результатами перевірки було складено акт від 09 грудня 2005 року № 295/23-4/03972643. На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2005 року № 0018262301/0, згідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2005 року на суму 465,00 грн.

З акту документальної перевірки та матеріалів справи вбачається, що в серпні 2005 року позивачем у строки 16 декларації з податку на додану вартість відображено коригування податкового кредиту з ПДВ за попередні звітні періоди в сумі 57167 грн. (+) у зв’язку з придбанням обладнання у Приватного підприємства «Містраль Р.К.Б.» згідно договору поставки № 27 від 29 грудня 2004 року на суму 343000,00 грн. у т.ч. ПДВ –57166,67 грн.

Сплата податку на додану вартість у сумі 57167,00 грн. у зв’язку з придбанням товару підтверджується податковою накладною № 8275 від 30 грудня 2004 року та платіжним дорученням № 1 від 29 грудня 2004 року на суму 343000,00 грн. у т.ч. ПДВ –57166,67 грн.

Обладнання було фактично поставлено 28 березня 2005 року згідно до видатковій накладній № РН0000542 від 28 березня 2005 року а господарська операція з придбання товару було відображено у бухгалтерському та податковому обліку.

Ці обставини відповідачем не спростовуються та повністю знайшли своє відображення у акті перевірки від 09 грудня 2005 року.

Господарська операція згідно договору від 27 грудня 2004 року на суму 343000,00 грн. у т.ч. ПДВ 57166,67 грн. було також відображено у податковому обліку Приватного підприємства «Містраль Р.К.Б.»та включено останнім до податкових зобов’язань з ПДВ у грудні 2004 року, що підтверджено зустрічною перевіркою Приватного підприємства «Містраль Р.К.Б.» та відображено у акті документальної перевірки позивача від 09 грудня 2005 року (т.1, а.с. 25).

З акту перевірки від 09 грудня 2005 року вбачається, що підставою для висновків Державної податкової інспекції в. Сімферополі АР Крим про завищення позивачем податкового кредиту у серпні 2005 року на суму 57167,00 грн. сталося те, що продавцем товару –Приватним підприємством «Містраль Р.К.Б.»незважаючи на включення суми 57166,67 грн. до складу податкових зобов’язань з ПДВ у грудні 2004 року, ця сума ПДВ фактично у бюджет сплачена не була. Це сталося у зв’язку з тим, що за результатами загальної суми податкових зобов’язань за грудень 2004 року у сумі 2440262 грн. та загальної суми податкового кредиту у сумі 2437834 грн. погашення податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 2428 грн. здійснено за рахунок передплати з ПДВ у сумі 309414,04 грн. та у сумі 306986,04 грн., яка була у підприємства станом на 01 грудня 2004 року та на 01 січня 2005 року відповідно (т.1, а.с. 25).

З цього відповідач зробив висновок про те, що сплата податку продавцем, а в подальшому віднесення покупцем відповідних сум в податковий кредит з ПДВ і відшкодування ПДВ за рахунок коштів, які були сплачені у вигляді податку згідно до Закону України «Про податок на додану вартість» нерозривно пов’язані між собою (т.1 а.с. 25- 26).

Тобто, відповідач фактично поставив право позивача, як покупця товару, на нарахування податкового кредиту у залежність від сплати продавцем товару податку на додану вартість до бюджету коштами.

Проте з таким висновками відповідача судова колегія погодитися не може, тому що такі висновки податкової інспекції не засновані на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість» та суперечать цьому Закону.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

o          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

o          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарі (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Податковий кредит з ПДВ у сумі 57166,67 грн. сплачений позивачем у зв’язку з придбанням товару, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 29 грудня 2004 року та відповідною податковою накладною № 8275 від 30 грудня 2004 року. Ці обставини свідчать про право позивача на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 57166,67 грн., тому що дата виникнення такого права вже наступила у серпні 2005 року, а сума ПДВ підтверджена відповідним документом – податковою накладною.

Судова колегія вважає, що податкові зобов’язання платників податків мають індивідуальний характер, що випливає зі змісту положень Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому обмеження права позивача на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 57166,67 грн. суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», яким таке обмеження не передбачено.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи, що мають суттєве значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Також судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми 57632 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2005 року, тому що така бюджетна заборгованість з податку на додану вартість не підтверджується податковою декларацією з ПДВ за серпень 2005 року. Позовні вимоги у даній частині не відповідають вимогам пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і позивач погодився с судовим рішенням у цієї частині.

Однак, судова колегія відмічає, що у відповідності з вимогами частини 3 статті 105, частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України акти індивідуальної дії, яким є спірне податкове повідомлення-рішення визнаються судом протиправними та скасовуються. Тобто належним способом захисту права позивача є саме визнання податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16 грудня 2005 року № 0018262301/0 протиправним та його скасування. Проте суд першої інстанції визнав спірне податкове повідомлення – рішення недійсним.

Відповідно до пункту 1 частини1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права.

При таких обставинах справи, постанова Господарського суду АР Крим від 17 вересня 2008 року підлягає зміні, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим задоволенню не підлягає.

          Керуючись статтями 195, 196, 198, п.1 ч.1 ст.201, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 17 вересня 2008 року у справі № 2-27/5222-2006А (№ 22-а-1586/08) змінити.

Викласти пункт 2 резолютивної частини постанови Господарського суду АР Крим від 17 вересня 2008 року у справі № 2-27/5222-2006А (№ 22-а-1586/08) в наступній редакції:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16 грудня 2005 року № 0018262301/0.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                        Т.В. Дадінська

Судді                                         Н.П.Горошко                               Г.М. Іщенко