Ухвала суду № 2734847, 17.12.2008, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

17.12.2008 Справа № 22-а-586/08

Попередня справа № 2-10/5278-2008А                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Ілюхіної Г.П.,

суддів           Санакоєвої М.А. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання          Шелемет'єва О.В. за участю представників сторін:

від позивача:          не з'явився,

від відповідача:          Євсікова Олена Віталіївна, довіреність №2083/10/10-007 від 26.08.2008,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Судак на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 11.07.08 у справі № 2-10/5278-2008А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сонячна Долина" (вул. Чорноморська, б.23, м.Судак, Автономна Республіка Крим, 98025)

до           Державної податкової інспекції у м.Судак (вул. Яблунева, б.10, м.Судак, Автономна Республіка Крим, 98023)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 103/696/23-0/0 від 06.03.2008, яким позивачу донарахована сума податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 25 549 718,00 грн. (т.1 арк.с.3-5).

Позивач просить визнати донарахування недоїмки на суму 25 549 718,00 грн. незаконним, посилаючись на те, що кошти від компанії ним отримані як процентна позика (фінансовий кредит), а не як поворотна фінансова допомога, у зв’язку з чим не можуть включатися до складу валового доходу, тому витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями, позивачем віднесені до складу валових витрат вірно.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.07.2008 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 103/696/23-0/0 від 06.03.2008 про донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 12 774 859,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 774 859,00грн., а всього 25 549 718,00грн. (т.2 арк.с.106-107).

Постанова мотивована тим, що висновок про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є необґрунтованим, оскільки твердження відповідача про те, що компанія Capital Cis fund»на території Кайманових островів не зареєстрована та не є суб'єктом офшорної зони, а надані нею позивачу кошти не є фінансовим кредитом є помилковими, так як не підтверджуються належними та допустимими доказами, тому донарахування недоїмки з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 549 718,00грн. є незаконним; крім того, правильність кваліфікації грошових коштів, отриманих позивачем від компанії Capital Cis fund»як фінансового кредиту, підтверджена і судовим рішенням по справі № 2-24/676-2007 А, яке набрало законної сили.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Судак, 21.07.2008 звернувся з заявою про апеляційне оскарження постанови, апеляційна скарга надійшла 19.08.2008, відповідач просить скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити (т.2 арк.с.114-115).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, оскільки позивачем у періоді, що перевірявся, до складу валових витрат враховувалась сума нарахованих відсотків (процентів) за користування кредитами (позиками), отриманими від нерезидента, який не є суб’єктом офшорної зони, так як не зареєстрований на Кайманових островах; в результаті перевірки позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 12 774 859,00грн. та штрафні санкції в сумі 12 774 859,00грн., а всього 25 549 718,00грн.; документи, надані позивачем суду щодо реєстрації компанії n Capital Cis fund», викликають сумніви, так як в акті перевірки вказана компанія eridian Capital Cis fund», а в матеріали справи надані документи компанії Capital Cis Рипсі»; з посиланням на статті 4, 5, 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2008 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Державній податковій інспекції у м.Судак строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 11.07.2008 у справі №2-10/5278-2008А (т.2 арк.с.135-139).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2008 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м.Судак (т.2 арк.с.140-142).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2008 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 17.12.2008 (т.2 арк.с.145-147).

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити по мотивам, викладеним в ній.

В судове засідання, призначене на 17.12.2008, позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (т.2 арк.с.150, 151), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликалась в судове засідання, але в суд не з’явилась, відповідач просить розглянути справу у відсутність його представників, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Сонячна Долина»зареєстровано розпорядженням Судацької міської Ради від 09.08.2000, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та поставлено на облік у Державній податковій інспекції м. Судак.

З 12.02.2007 по 26.02.2007 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу супроводження окремих перевірок Управління аудиту юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Кришталь О.І. проведена виїзна позапланова перевірка з питань виконання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з кредитами та іншими позиковими коштами, отриманими від компанії Capital Cis fund»- нерезидента - суб'єкта офшорної зони - Кайманові острови (Великобританія) за період з 01.10.2004 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт № 82/23-2-00412961 від 26.02.2007 (т.1 арк.с.10-24).

В ході перевірки встановлено, що за період, що перевіряється, позивачем отримані відсоткові позики на загальну суму 9 млн. доларів США від компанії Capital Cis fund»; у порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач до складу скоригованих валових доходів за статтею «Інші доходи»не врахував доходи від отримання коштів, які були отримані від нерезидента і перевіряючою оцінені ні як фінансовий кредит, а як доходи з інших джерел від операцій з безповоротної фінансової допомоги, у зв’язку з тим, що компанія idian Capital Cis fund»на території Кайманових островів не зареєстрована, що підтверджується інформацією, наданою Першим заступником Голови - начальника Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим полковника податкової міліції Охрименко В.П. з посиланням на відповідь Національного бюро Інтерполу в Україні (лист від 18.06.2007 № 5647/7/26-40) (т.2 арк.с.101).

Перевіркою встановлено, що позивач необґрунтовано до складу скоригованих витрат за статтею «Інші витрати» враховував суму нарахованих відсотків за користування кредитами, отриманими від компанії Capital Cis fund»; заниження суми оподаткованого прибутку та податку на прибуток обумовлено порушеннями при формуванні суми скоригованого валового доходу (заниження) та порушеннями при формуванні суми скоригованих валових витрат (завищення):

-          у 2004 році –на суму 6 633 110,00грн.,

-          у 2005 році –на суму 1 926 494,00грн., у тому числі:

-          І квартал –22 129,00грн.,

-          І півріччя –314 201,00грн.,

-          ІІІ квартал –1 405 087,00грн.,

-          Рік –1 926 494,00грн.,

-          у 2006 році - на суму 4 215 255,00грн., у тому числі:

-          І квартал –1 454 359,00грн.,

-          І півріччя –2 503 557,00грн.,

-          ІІІ квартал –2 700 255,00грн.,

-          Рік –4 215 255,00грн.

За наслідками перевірки на підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 103/696/23-0/0 від 06.03.2008, яким позивачу в порядку підпункту «б»пункту 4.2.2 статті 4 та підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»за порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 25 549 718,00грн., в тому числі: 12 774 859,00грн. – за основним платежем, і 12 774 859,00грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 арк.с.7).

Позивач надав в матеріали справи відповідні документи, які підтверджують те, що компанія Capital Cis fund»є суб'єктом офшорної зони - Кайманових островів:

-          свідоцтво про повноваження від 03.06.2008, згідно якого Ренда Софія Корнволл, заступник реєстратора компаній Кайманових островів, засвідчує, що всі вимоги Закону про компанії, розділу 22, були дотримані при реєстрації Capital Cis fund», компанії, звільненої від оподаткування, зареєстрованої на Кайманових островах 10.09.2002. Копія свідоцтва засвідчена 07.06.2008 державним нотаріусом Кайманових островів Одрі К. Сантамарія (т.2 арк.с.97), свідоцтво має Апостиль, який підтверджено за губернатора Кайманових островів Ф.Соломон (т.2 арк.с.98),

-          свідоцтво про повноваження, в якому Флоссібелл М. Мараг, заступник реєстратора компаній Кайманових островів, засвідчує, що нижче зазначені особи є директорами та службовцями компанії idian Capital Cis fund»відповідно до даних, зареєстрованих в цьому бюро:

-          Ян Коннор - директор;

-          Євгеній Д. Філд - директор;

-          Олена Бєлозьорова – директор,

свідоцтво має Апостиль, який підтверджено 03.06.2008 за губернатора Кайманових островів Ф.Соломон (т.2 арк.с.15).

-          Меморандум та статут Capital Cis fund», на якому міститься надпис наступного змісту: «Асистент Ренда С.Корнуол - як державний реєстратор компанії на Кайманових островах, підтверджую, що даний документ є достовірною копією оригіналу Меморандуму про асоціацію даної компанії, попередньо зареєстрованої 10.09.2002», меморандум має Апостиль (т.2 арк.с.72-95).

Справжність підпису перекладача з англійської мови засвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Романенко О.М.

Офіційні документи, на яких проставлено апостиль, не потребують будь-якого подальшого засвідчення (легалізації).

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 3, 4, 5, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997, статтями 4, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, статтею 1049 Цивільного кодексу України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Водночас Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить спеціального визначення терміну «дохід»для цілей цього Закону.

При визначені складових валового доходу у підпункті 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції Закону України від 18.11.1997 №639/97-ВР передбачено що, до доходів з інших джерел та від позареалізаційних операцій включаються суми безповоротної фінансової допомоги.

Щодо правил оподаткування операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги, то їх встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Пунктом 1 розділу ІІ «Перехідні положення» цього Закону встановлено, що платники податку, які включили суми поворотної фінансової допомоги до складу валових доходів відповідно до роз’яснень контролюючих органів, мають право включити суми такої допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, в якому відбувається її повернення (це правило діяло до 01.01.2004).

В підпункті 6.1 пункту 6 розділу ІІ Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статі 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.08.2006 № 450, яке втратило чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 12.06.2007 № 352 та діяло в спірний період, стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 08.05.2003 № 215 зазначено, що виходячи з пункту 1 розділу ІІ «Перехідні положення»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 349-VI від 24.12.2002, якщо платник податку –позичальник не включав до валового доходу суми отриманої поворотної допомоги, це не вважається порушенням податкового законодавства.

До складу валових витрат згідно підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами) протягом звітного періоду, якщо такі витрати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності.

Правильність кваліфікації грошових коштів, отриманих позивачем від компанії n Capital Cis fund», як позики, поворотної фінансової допомоги, підтверджена також судовим рішенням по справі № 2-24/676-2007 А за позовом ВАТ «Сонячна Долина»до Державної податкової інспекції у м.Судак про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, яке набрало законної сили (т.1 арк.с.117-133).

У спірному податковому повідомленні-рішенні відповідач визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток, виходячи з того, що позивач не включив до валових доходів суму позики: поворотної фінансової допомоги, отриманої від компанії an Capital Cis fund»на підставі договорів від 30.09.2004, 30.06.2005, 17.02.2006 та угоди від 13.06.2006, чим, на думку відповідача, позивач занизив валові доходи на суму позики.

За наявності зобов’язання позивальника повернути таку ж суму коштів факт отримання ним позикових коштів від позикодавця не може свідчити про отримання доходу.

За правилами абзаців другого та третього підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Статтями 3 договорів позики між позивачем та компанією n Capital Cis fund»від 30.09.2004, 30.06.2005, 17.02.2006, та угодою про кошти від 13.06.2006 передбачено щоденне нарахування відсотків, які обчислюються виходячи з фактичної кількості днів, що минули, та сплата відсотків у день повернення позики (т.1 арк.сч.25-50, 51-66, 67-82, 100-116).

Акт перевірки містить дані, що підтверджуються Актом звірки сторін та первинними бухгалтерськими документами про часткове повернення позикових коштів в сумі 5 млн. доларів США (т.1 арк.с.17).

Частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України, встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визнаних родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судова колегія вважає, що правовідносини між сторонами з приводу позики не припинились та існують до дня її повернення, що вимагає від позивача нарахування відсотків за позикою згідно умов вказаних договорів.

Відповідно, позивач має правові підстави для віднесення сум нарахованих відсотків за договорами позики до складу валових витрат.

Вищезазначені договори і угоди не визнані у встановленому діючим законодавством України порядку недійсними.

Як вбачається з договорів метою позики є витрати на загальні корпоративні цілі, що не виключає їх використання в господарській діяльності і не є інвестиціями.

Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», передбачає, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до статі 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється в тому числі, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідь Національного бюро Інтерполу в Україні, в якій не містяться посилання на відповідні докази і яка носить попередній характер, не є належним та допустимим доказом на підтвердження доводів відповідача.

Таким чином, твердження відповідача про те, що компанія an Capital Cis fund»на території Кайманових островів не зареєстрована та не є суб'єктом офшорної зони, а надані нею позивачу кошти не є фінансовим кредитом, є припущенням без належного підтвердження відповідними доказами, а відтак, висновок про порушення ВАТ «Сонячна Долина»підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 і підпункту 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є необґрунтованим, а донарахування недоїмки в сумі 25 549 718,00грн. - є передчасним та неправомірним.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили правомірність прийнятого ним оскаржуваного повідомлення-рішення.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог позивача.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 70, 71, 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Судак на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 11.07.2008 у справі № 2-10/5278-2008А залишити без задоволення.

2.          Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 11.07.2008 у справі № 2-10/5278-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        Г.П.Ілюхіна

Судді                                         М.А.Санакоєва                               О.А.Щепанська