Постанова № 2734838, 23.12.2008, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23.12.2008 Справа № 22-а-332/08

Попередній № справи 2-16/3762-2008А Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Щепанської О.А. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняХіштілова М.М. за участю представників сторін:

позивача: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" - Спиридонова Ірина Михайлівна довіреність № 551 від 26.03.08;

Вакулич Тетяна Вікторівна довіреність № 2474 від 06.12.07; відповідача: Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим - Шумілова Наталя Анатоліївна довіреність № 75 від 20.11.08; Ручина Наталя Вікторівна довіреність № 65/10-0 від 03.10.08;

Шепель Іван Олексійович довіреність № 36 від 07.05.08;

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А. ) від 29.07.08 у справі №22-а-332/08

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" (вул. Земська, 8,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 29.07.2008 у справі №2-16/3762-2008А частково задоволений позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства»до Державної податкової інспекції у м. Феодосії про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобовязання відповідача списати безнадійний податковий борг.

Постановлено: визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії №000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004 на суму 58950 грн., №000260/651/26-2/2/0 від 11.02.2005 на суму 31168,73 грн., №000262/651/26-2/01/0 від 11.02.2005 на суму 21899 грн., №001835/2869/15-2/1/0 від 05.06.2006 на суму 138588,5 грн., №000610/13686/15-3/1/0 від 09.09.2006 на суму 303618,77 грн. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії №000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004 на суму 58950 грн., №000260/651/26-2/2/0 від 11.02.2005 на суму 31168,73 грн., №000262/651/26-2/01/0 від 11.02.2005 на суму 21899 грн., №001835/2869/15-2/1/0 від 05.-6.2006 на суму 138588,5 грн., №000610/13686/15-3/1/0 від т09.09.2006 на суму 303618,77 грн. В іншій частині позову відмовити.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова інспекція у м. Феодосії звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, у задоволені позовних вимог відмовити. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податковий орган не згодний з постановою суду в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства. Податковий орган зазначив, що він мав право на самостійне направлення платежів в рахунок погашення минулих податкових боргів платника податків. Крім того, відповідач вважає, що податковий борг з податку на прибуток, податку на додану вартість, збору за спеціальне водокористування, який позивач вважає безнадійним податковим боргом на 01.10.2003, був самостійно погашений позивачем, а тому підстав для його списання не має.

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства»також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду в частині незадоволення позовних вимог стосовно зобовязання ДПІ списати податковий борг з податку на прибуток в сумі 119629 грн., у тому числі недоїмку 102520,88 грн., пеню 17108,37 грн., податку на додану вартість в сумі 740502,17 грн., в тому числі недоїмку 686590,88 грн., пеню 53972,09 грн., збору за спеціальне водокористування в сумі 234462,83 грн., в тому числі недоїмку 227188,99 грн., пеню 7273,84 грн. Позивач вважає, що висновки суду про погашення існуючого на 01.10.2003 боргу, який підлягає списанню, є неправильними.

В судовому засіданні сторони підтримали свої апеляційні скарги з підстав, викладених в них.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ДПІ у М Феодосії задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства»є обґрунтованою.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у м. Феодосії 02.11.2004 -03.11.2004 проводилась позапланова документальна перевірка Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства»за питанням дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»з податку на прибуток за період з 20.05.2004 по 19.08.2004.

За результатами перевірки складено акт №26-02/133/72 від 03.11.2004, в якому зазначено порушення позивачем строків сплати податкового боргу з податку на прибуток в сумі 117900 грн. на 91 календарний день.

З акту перевірки вбачається, що сплатою податкового боргу за перший квартал 2004 в сумі 117900 грн. податковий орган вважає, фактичне зменшення податкового зобовязання позивачем при подачі декларації за перше півріччя 2004.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 3000216/55/26-02/01/0 від 04.11.2004, відповідно до якого до позивача застосована штрафна санкція у сумі 58950 грн. (50% від 117900 грн.)

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

П.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 вищезазначеного закону передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% суми податкового боргу у випадку погашення боргу.

Судова колегія вважає, що подача декларації з податку на прибуток за півріччя наростаючим підсумком не можна вважати випадком погашення платником податків податкового боргу, а отже не підлягає застосуванню штрафна санкція, що передбачена п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами».

11.02.2005 ДПІ у м. Феодосії була проведена позапланова документальна перевірка Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства»за питанням дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»з податку на прибуток за період з 31.12.2003 по 19.02.2004, з 31.12.2003 по 13.10 2004, з 25.06.2004 по 27.07.2004.

За результатами перевірки складено акт №299/26-2/03348086 від 11.02.2005, в якому зазначено порушення позивачем строків сплати податкового боргу з податку на прибуток за період з 31.12 2003 по 19.02.2004. з 30.12.2003 по 13.10 2004, з 25.06.2004 по 27.07.2004.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкової повідомлення-рішення: №000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005 про застосування до позивача штрафної санкції у сумі 25100 грн. (20% від 125500 грн.), №000261/651/26-2/2/0 від 11.02.2005 про застосування штрафної санкції у сумі 31168,73 грн. (50% від 62337,46 грн.), №000262/651/26-2/1/0 від 11.02.2005 про застосування штрафної санкції у сумі 21899,29 грн. (50% від 43798,58 грн.).

З акту перевірки вбачається (а.с.49 т.1), що висновки податкового органу щодо несвоєчасності сплати податкового боргу стосуються сплати податкового боргу, який існував у позивача станом 01.10.2001. Платежі, які були здійснені позивачем у загальній сумі 48000 грн. за період з 25.06.2004 по 27.07.2004 платіжними дорученнями №978 від 25.06.2004, №1002 від 29.06.04, №1004 від 30.06.2004, №1037 від 02.07.2004, №1039 від 02.07.04, № 1115 від 08.07.04, №1128 від 09.07.04, №1135 від 12.07.04, №1148 від 13.07.04, №1154 від 15.07.04, №1174 від 16.07.04, №1197 від 19.07.04, №1201 від 20.07.04, №1207 від 21.07.04, №1203 від 22.07.04, №1222 від 23.07.04, №1244 від 26.07.04, №1253 від 27.07.2004 (а.с.87-104 т.3) були зараховані відповідачем у рахунок сплати податкового боргу у вигляді основного боргу та пені за 2001 рік.

З вищевказаних платіжних документів вбачається, що позивач здійснював платежі з податку на прибуток за перший квартал 2004.

Також відповідач зарахував як погашення податкового боргу з податку на прибуток за 11 місяців 2003 надання декларації за 2003, а також сплату платіжними дорученнями №1253 від 27.07.2004 на суму 1000 грн., №1491 від 19.08.2004 на суму 2565 грн., №1504 від 20.08.2004 на суму 10000 грн., №1513 від 21.08.2004 на суму 5000 грн., №1530 від 26.08.2004 на суму 3500 грн., №1538 від 27.08.2004 на суму 5000 грн., №1563 від 31.08.2004 на суму 1000 грн., №1572 від 01.09.2004 на суму 2800 грн., №1590 від 03.09.2004 на суму 5000 грн., №1605 від 06.09.2004 на суму 5000 грн., №1636 від 07.09.2004 на суму 5000 грн., №1662 від 08.09.2004 на суму 5000 грн., №1709 від 14.09.2004 на суму 5000 грн.., №1718 від 16.09.2004 на суму 5000 грн., №1856 від 12.10.2004 на суму 1000 грн., №1867 від 13.10.2004 на суму 1000 грн.

Однак, з платіжних доручень вбачається, що позивачем проводилась сплата податку з прибутку за перше півріччя 2004 року.

З актів перевірки №26-02/133/72 від 03.11.2004 (за період з 20.05.2004 по 19.08.2004) та №000260/651/26-2/3/0 від 11.02.2005 (за період з 25.06.2004 по 27.07.2004) вбачається, що податковим органом проведена перевірка одного з того ж питання своєчасність сплати податку на прибуток за один і той же період 20.05.2004 по 27.07.2004.

Державною податковою інспекцією у м. Феодосії 23.05.2006 була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість позивача за період з грудня 2004 по березень 2005.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме сплата податкового зобовязання з ПДВ, яке виникло у січні 2005 у грудні 2005-лютому 2006, сплата податкового зобовязання з ПДВ, яке виникло у січні 2005 у лютому-березні 2006, сплата податкового зобовязання з ПДВ, яке виникло у березні 2005, у лютому-березні 2006, сплата податкового зобовязання з ПДВ за березень 2005 у березні-квітні 2006, сплата податкового зобовязання з ПДВ, яке виникло у квітні 2005, у квітні-травні 2006.

За результатами перевірки складено акт №32139/15-2/03348086 від 23.05.2006, який є підставою податкового повідомлення-рішення № 001835/2869/15-2/1/0 від 05.06.2006, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 138588,5 грн. (50% від 277177 грн.).

З платіжних доручень: №2086 від 02.12.2005 на суму 10000 грн., №2206 від 23.12.2005, №17 від 13.01.2006 на суму 10000 грн., №77 від 24.01.2006 на суму 5000 грн., №74 від 27.01.2006 на суму 3000 грн., №88 від 30.01.2006 на суму 5000 грн., №123 від 06.02.2006 на суму 9000 грн., №133 від 07.02.2006 на суму 13000 грн. вбачається, що позивачем проводилась сплата поточних платежів з податку на додану вартість за 2005 рік, №229 від 22.02.2006 на суму 5000 грн., №242 від 23.02.2006 на суму 5000 грн., №290 від 03.03.2006 на суму 30000 грн., №308 від 06.03.2006 на суму 5000 грн., №317 від 09.03.2006 на суму 2000 грн., №312 від 07.03.2006 на суму 5000 грн., №40 від 17.03.2006 на суму 15000 грн., №328 від 20.03.2006 на суму 10000 грн., №351 від 21.03.2006 на суму 9130 грн., №459 від 10.04.2006 на суму 20000 грн., №472 від 11.04.2006 на суму 5000 грн. проводилась сплата ПДВ за січень 2006 року, №354 від 22.03.2006 на суму 2000 грн., №373 від 24.03.2006 на суму 5000 грн., №383 від 27.03.2006 на суму 10000 грн., №396 від 28.03.2006 на суму 5000 грн., №401 від 29.03.2006 на суму 5000 грн., №411 від 31.03.2006 на суму 6000 грн., №448 від 07.04.2006 на суму 5000 грн., №483 від 12.04.2006 на суму 9000 грн., №500 від 13.04.2006 на суму 4000 грн., №514 від 17.04.2006 на суму 5000 грн. проводилась сплата ПДВ за лютий 2006, №538 від 21.04.2006 на суму 15000 грн., №553 від 26.04.2006 на суму 5000 грн., №594 від 04.05.2006 на суму 5000 грн., №112 від 05.05.2006 на суму 5000 грн., 3118 від 06.05.2006 на суму 5000 грн., №608 від 10.05.2006 на суму 10000 грн., №120 від 11.05.2006 на суму 5000 грн., №619 від 12.05.2006 на суму 5000 грн., №129 від 15.05.2006 на суму 5000 грн. проводилась сплата ПДВ за березень 2006.

31.08.2006 ДПІ у м. Феодосії була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання своєчасності сплати податкового зобовязання по збору за спеціальне водокористування за період з 20.05.2004 по 10.11.2005.

В ході перевірки встановлені порушення строків сплати в бюджет узгодженого податкового зобовязання за 1 квартал 2004, за 1 півріччя 2004, за 9 місяців 2004.

Встановлено, що за розрахунком податкового зобовязання №10925 від 28.04.2004 сплата зобовязання була проведена позивачем платіжними дорученнями №1817 від 07.10.2004, №1824 від 08.10.2004, №1840 від 11.10.2004, №1857 від 12.10.2004, №1866 від 13.10.2004, №1879 від 14.10.2004, №1890 від 19.10.2004, №1902 від 19.10.2004, №1916 від 20.10.2004, №1947 від 21.10.2004, №1954 від 22.10.2004, №1964 від 26.10.2004, №1970 від 27.10.2004, №1987 від 29.10.2004, №2005 від 05.11.2004, №2022 від 09.11.2004, №2040 від 10.11.2004, №2056 від 11.11.2004, №2064 від 12.11 2004, №2075 від 15.11.2004, №2100 від 18.11.2004, №2103 від 19.11.2004, №2113 від 22.11.2004, №2127 від 24.11.2004, №2136 від 25.11.2004, №2145 від 26.11.2004, №2159 від 29.11.2004, №2181 від 30.11.2004, №2203 від 08.12.2004, №2210 від 10.12.2004, №2234 від 10.12.2004, №2252 від 14.12.2004, №2261 від 15.12.2004, №2283 від 15.12.2004, №192 від 24.12.2004, №3 від 10.01.2005, №225 від 10.01.2005, №3 від 12.01.2005, №16 від 12.01.2005, №31 від 13.01.2005.

За розрахунком №26275 від 09.08.2004 сплата зобовязання була проведена платіжними дорученнями №31 від 13.01.2005, №7 від 18.01.2005, №89 від 28.01.2005, №94 від 31.01.2005, №125 від 07.02.2005, №55 від 08.02.2005, №143 від 09.02.2005, №151 від 10.02.2005, №164 від 11.02.2005, №165 від 15.02.2005, №194 від 22.02.2005, №236 від 03.03.2005, №242 від 04.03.2005, №76 від 05.03.2005, №253 від 09.03.2005, №260 від 10.03.2005, №267 від 14.03.2005, №284 від 15.03.2005, №289 від 15.03.2005, №318 від 18.03.2005, №335 від 21.03.2005, №343 від 22.03.2005, №354 від 23.03.2005, №368 від 24.03.2005, №380 від 25.03.2005, №392 від 28.03.2005, №404 від 29.03.2005, №423 від 30.03.2005, №427 від 31.03.2005, №460 від 06.04.2005, №484 від 08.04.2005, №500 від 13.04.2005, №546 від 20.04.2005, №553 від 21.04.2005, №566 від 22.04.2005, №580 від 26.04.2005, №581 від 27.04.2005, №594 від 28.04.2005, №604 від 29.04.2005, №653 від 13.05.2005, №657 від 13.05.2005, №659 від 16.05.2005, №744 від 27.05.2005, №749 від 30.05.2005, №99 від 31.05.2005, №764 від 01.06.2005, №806 від 06.06.2005, №841 від 09.06.2005, №119 від 10.06.2005, №870 від 13.06.2005, №879 від 14.06.2005, №891 від 15.06.2005, №910 від 21.06.2005, №930 від 22.06.2005, №958 від 24.06.2005, №969 від 25.06.2005, №980 від 30.06.2005, №1006 від 05.07.2005.

За розрахунком №39175 від 25.10.2004 сплата зобовязання була проведена платіжними дорученнями №1427 від 18.08.2005, №1431 від 19.08.2005, №1440 від 22.08.2005, №1450 від 23.08.2005, №1521 від 02.09.2005, №1526 від 05.09.2005, №1547 від 06.09.2005, №1573 від 07.09.2005, №1568 від 08.09.2005, №1596 від 09.09.2005, №1636 від 13.09.2005, №1651 від 14.09.2005, №1667 від 15.09.2005, №1694 від 20.09.2005, №1718 від 21.09.2005, без номера від 03.11.2005 на суму 51415 грн., №1922 від 04.11.2005, №1925 від 07.11.2005, №1953 від 10.11.2005.

З платіжних доручень, які є матеріалах справи (т.2), вбачається, о позивач самостійно визначав призначення платежу збір за водокористування за другий-четвертий квартал 2004, за лютий 2005, за перший-третій квартал 2005.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону № 2181 дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Також суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону № 2181 з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо нерозповсюдження на правовідносини, які виникли до 01.09.2005, (податкові повідомлення-рішення від 11.11.2004 та 11.02.2005) положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 05.06.2006 та 09.09.2006, то судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст..15 Закону строк стягнення податкового боргу складає 1095 днів.

Одним з принципів адміністративного судочинства згідно зі статтею7 КАС України є принцип рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З аналізу вказаних норм, з урахуванням принципу рівності сторін, випливає, що, оскільки для субєкта владних повноважень встановлений строк звернення до суду в 1095 днів, то аналогічний строк повинен бути встановлений і для особи, яка бажає захистити свої права та інтереси.

Разом з тим судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у позивача права на списання податкового боргу з податку на прибуток, податку на додану вартість, збору за спеціальне водокористування станом на 01.10.2003 у звязку з погашенням його самостійно на момент звернення з позовною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2008 позивач звернувся до ДПІ у м. Феодосії з заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на прибуток у сумі 119629 грн., у тому числі недоїмка 102520,88 грн., пеня 17108,37 грн., податку на додану вартість в сумі 740562,17 грн., у тому числі недоїмка 686590,08 грн., пеня 53972,09 грн. У квітні 2008 позивач звернувся до податкового органу з заявою про списання безнадійного податкового боргу зі збору на спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики у сумі 234462,83 грн., у тому числі недоїмка 227188,93 грн., пеня 7273,84 грн.

З довідки податкового органу від 19.03.2008 (а.с.27 т.1) вбачається, що борг позивача станом на 01.10.2003 складав: з податку на прибуток - 119629 грн., у тому числі недоїмка 102520,88 грн., пеня 17108,37 грн., податку на додану вартість - 740562,17 грн., у тому числі недоїмка 686590,08 грн., пеня 53972,09 грн., зі збору на спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики - 234462,83 грн., у тому числі недоїмка 227188,93 грн., пеня 7273,84 грн.

Висновком судово-бухгалтерської експертизи №1 від 08.09.2007, призначеної судом у ході розгляду справи №2-19/18863-06А, підтверджується існування у позивача податкового боргу у вказаному розмірі станом на 01.10.2003. Доводи податкового органу про погашення цього боргу на момент звернення позивача з позовом не можуть бути прийняті судовою колегією, оскільки вони базуються на правомірності, на думку ДПІ, погашення існуючого боргу платника податків платежами з іншим призначенням. Матеріалами справи не підтверджується погашення позивачем боргу з податку на прибуток, податку на додану вартість, збору за спеціальне водокористування, який існував на 01.10.2003.

Відповідно до п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний»розуміється також податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача про списання податкового боргу, станом на 01.10.2003 є помилковими.

Керуючись статтями 195, 196, пункт 3 частини 1 статті 198, пункт 4 частини 1 статті 202, статті 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим відмовити.

Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" задовольнити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.11.2008 у справі № 2-16/3762-2008А скасувати.

Прийняти нову постанову по справі.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії Автономної Республіки Крим № 000216/55/26-02/01/0 від 04 листопада 2004 року, № 000260/651/26-2/3/0 від 11 лютого 2005 року, № 000261/651/26-2/2/0 від 11 лютого 2005 року, № 000262/651/26-2/01/0 від 11 лютого 2005 року, № 001835/2869/15-2/1/0 від 05 червня 2006 року, № 000610/13686/15-3/1/0 від 09 вересня 2006 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Феодосії Автономної Республіки Крим (вул.Кримська,82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100, ЄДРРПОУ 33180053) списати безнадійний податковий борг Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства" (Феодосійського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства) (вул. Земська, 8, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100, ЄДРРПОУ 03348086) за податком на прибуток у сумі 119629,25 грн., в тому числі недоїмка - 102520,88 грн., пеня - 17108,37 грн.; за податком на додану вартість у сумі 740562,17 грн., у томі числі недоїмка - 686590,08 грн., пеня - 53972,09 грн., за збором за спеціальне водокористування у сумі 234462,83 грн., у тому числі недоїмка - 227188,99 грн., пеня - 7273,84 грн.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддяО.В.Дугаренко

Судді О.А.Щепанська Т.Р.Лядова