Ухвала суду № 2733934, 14.02.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

14 лютого 2008 р. Справа № А-36/155

к/с № К-35338/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Брайко А.І.Карась О.В.Ланченко Л.В.Пилипчук Н.Г.при секретарі Ликовій В.Б.за участю представників сторінпозивача:В.І. Разводов директорвідповідача:Немченко К.І., дов. від 14.01.2008р. № 670/9/10-016розглянувшиу відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій»на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 11.10.2006р. у справі№А36/155за позовомВідкритого акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій»доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська провизнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій»(далі позивач, ВАТ «ДОПАС») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006р. у справі №А36/155 (суддя - Кожан М.П.) адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000562302/0 від 14.03.2006р. про застосування штрафних санкцій. на суму 819 815,35грн.

Вказана постанову суду мотивовано тим, що позивач діяв відповідно до вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, з огляду на що твердження відповідача про порушення позивачем вимог законодавства України у частині правил застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не відповідає дійсним обставинам справи та є спростованими у ході судового розгляду справи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006р. у справі № А36/155 (судова колегія у складі: головуючий суддя: Кузнєцова І.Л., судді: Сизько І.А, Тищик І.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська задоволено частково, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006р. у справі №А36/155 скасовано, визнано недійсним рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000562302/0 від 14.03.2006р. про застосування штрафних санкцій на суму 273750,80 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова мотивована тим, що господарським судом першої інстанції неправомірно було зроблено посилання на п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, оскільки останнє не регулює питання застосування реєстраторів розрахункових операцій, які врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у том числі питання про розрахункові операції, щодо яких дозволяється не застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ВАТ «ДОПАС» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою в якій, з підстав порушення господарськими судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006р. та залишити в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006р. у справі № А36/155.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надало відзив на вказану касаційну скаргу, у якому проти доводів останньої заперечує з підстав необгрунтованості таких та просить у її задоволенні відмовити.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. За результатами перевірки був складений Акт №323/231/03113549/ДСК від 03.03.2006р.

Відповідно до висновків вказаного акту, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0000562302/0 від 14.03.2006р., яким позивачу визначена штрафна санкція на суму 819 815,35грн.

Підставою для винесення даного рішення стало встановлення порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

в жовтні та листопаді 2004р. на автобусних станціях «Межева» та «Васильківка» проведено розрахункові операції з продажу квитків без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 82288,42грн.;

у період з грудня 2004р. по грудень 2005р. на автобусній станції «Васильківка», у грудні 2004р. на автобусній станції «Межева», з січня по квітень 2005р. на автобусній станції «Магдалинівка», в січні 2005р. на автобусній станції «Верхньодніпровськ» проведено розрахункові операції з попереднього продажу квитків без застосування РРО на загальну суму 81674,59грн.

Денну виручку у сумі 82 288,48грн. та виручку у сумі 81 674,59грн. від попереднього продажу квитків вибрано на підставі добових звітів матеріально-відповідальних осіб автостанцій (касирів), які (звіти) є обов'язковим додатком до касових звітів.

У ході розгляду скарги Позивача від 05.04.2006р. №05/416 щодо оскарження рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 14.03.2006р. №0000562302/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 819 815,35 грн., ДПА у Дніпропетровській області було призначено позапланову перевірку з метою висвітлення питання правильності визначення сум, відображених в акті перевірки як такі, що не проведені через реєстратор розрахункових операцій.

За результатами перевірки ДПА у Дніпропетровській області прийнято рішення від 24.05.2006 року №12483/10/25-008 про результати розгляду скарги позивача, в якому скасовано частково, у сумі 273 750,80 грн. рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0000562302/0 від 14.03.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та у зазначеній частині задоволено скаргу платника податків.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вбачає наявність підстав для задоволення касаційної скарги ВАТ «ДОПАС», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320 підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами відображенням у відповідній книзі обліку.

Як встановлено у ході розгляду справи, пунктом 3.2 Статуту позивача передбачає, що предметом діяльності товариства є обслуговування населення, пасажирів і перевізників на автовокзалах і автостанціях, організація продажу квитків населенню, диспетчерського управління і регулювання руху автобусів та вантажних автомобілів.

Порушення ВАТ «ДОПАС» законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій було встановлено щодо попереднього продажу квитків, даний факт відповідач у ході розгляду справи не заперечував.

Так, відповідно до наданих позивачем копій документів, останнім здійснювалась реєстрація отриманих грошових коштів за попередньо продані квитки. Відповідно до фіскальних звітніх чеків вказані суми реєструвались як службове внесення. При цьому в книзі обліку розрахункових операцій позивачем здійснювалась фіксація серії та номеру проданих квитків.

Крім того, як вбачається з встановлених у ході розгляду справи обставин, позивач для роботи з продажу квитків на автостанціях викорисовував квитковий термінал М-402 спільно з електронним контрольно-касовим реєстратором «Марія-301», який внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до довідки ЗАТ «Резонанс» від 13.03.2006р. квитковий термінал М-402, який застосовується позивачем при здійсненні продажу квитків не має можливості формування та зберігання звітніх форм з перехідних сум (тариф станційний, комісійний, страховий, збори) по касирам та відомостям для попередньо проданих квитків. Електронний контрольно-касовий реєстратор «Марія-301», що використовується позивачем, не виконує операцій по реєстрації та обліку оподатковуваних обігів при попередньому продажу квитків.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає нормативно обгрунтованою позицію господарського суду першої інстанції щодо відсутності порушення позивачем вимог законодавства України при здійсненні операцій з попереднього продажу квитків.

Крім того, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з спірного акту перевірки, останній складений 03.03.2006р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем прийнято 14.03.2006р. Однак, за змістом даного акту вбачається, що порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадсього харчування та послуг» встановлено за за періоди: жовтень та листопад 2004р., грудень 2004р. та грудень-січень 2005р.

Таким чином, на підставі викладеного слідує, що застосування відповідачем штрафних санкцій, по деяким періодам, здійснено із порушенням строків, передбачених Господарським кодексом України, що в свою чергу є підставою для визнання останніх неправомірними.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що господарський суд Дніпропетровської області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1 Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровського обласного підприємства автобусних станцій» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 р. у справі № А36/155 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2006р. у справі № А36/155 скасувати, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.072006р. у справі № А36/155 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.М. Нечитайло

Судді: А.І. Брайко

О.В. Карась

Л.В.Ланченко

Н.Г. Пилипчук

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар В.Б. Ликова