ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
УХВАЛА
13 березня 2008 р. Справа № А-8/101
к/с № К-15970/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В.Пилипчук Н.Г.Рибченко А.О.Федоров М.О.при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.за участю представників сторін:позивача:Назарук І.В., дов. від 10.01.2008р. № 01-6/69відповідача:Пізнюк Р.М., дов. від 07.03.2008р. №13637/10-039
Станіщук М.В., дов.від 26.09.2006р. №40092/10-039розглянувшиу відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Івано-Франківськуна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 р.у справі№А-8/101за позовомКомунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром»доДержавної податкової інспекції у м. Івано-Франківськупровизнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.06.2005р. на суму 35072,35 грн. нарахованих штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» (далі – позивач, КП «Івано-Франківськводоекотехпром») звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі – відповідач, ДПІ у м. Івано-Франківську) про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.06.2005р. на суму 35072,35 грн. нарахованих штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Івано-Франківської області (суддя – Шіляк М.А.) від 12.10.2005р. у справі № А-8/101 у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Р.Марко, судді: Т.Бонк, С.Бойко) від 16.01.2006р. у справі № А-8/101 апеляційну скаргу КП «Івано-Франківськводоекотехпром» задоволено, постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2005р. у справі № А-8/101 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов КП «Івано-Франківськводоекотехпром» задоволено, судові витрати покладено на відповідача.
Вказане судове рішення обґрунтовано нормативним приписом пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого господарським судом апеляційної інстанції встановлено розмір належної до сплати позивачем суми штрафних фінансових санкцій за порушення вимог податкового законодавства.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, з підстав порушення при його прийнятті норм матеріального права, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулась доВищого адміністративного суду Україниіз касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 року у справі № А-8/101 та залишити в силі постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2005р. у справі № А-8/101.
Позивач заперечень на касаційну скаргу ДПІ у м. Івано-Франківську не надав.
Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:
ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2005р. № 0004382312/0, яким КП «Івано-Франківськводоекотехпром» донараховано 31 864,50 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкції у сумі 51 004,60 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки від 15.06.2005р. № 446/23-6/32360815 «Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП «Івано-Франківськводоекотехпром» за період з 01.06.2003р. по 31.12.2004р.».
За змістом, вказаного вище акту перевірки, встановлено заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на прибуток в 1-му кв. 2004 року на суму 70 144,75 грн., недоплати до бюджету цього ж податку в 4-му кв. 2003 року в розмірі 31 101 грн. та в 4-му кв. 2004 році в розмірі 763,05 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржується частково в сумі 35 072,35 грн. нарахованих штрафних санкцій.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до змісту нормативного припису пп.17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетаими та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Як вбачається з матеріалів справи, заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток позивачем мало місце на протязі окремих звітних податкових періодів, встановлених за результатами проведеної документальної перевірки, а саме:
-заниження податкового зобов'язання в сумі 31 101,0грн. в 4 кварталі 2003 р.
-заниження податкового зобов'язання в сумі 70 144,75 грн. за 1 квартал 2004р.
-заниження податкового зобов'язання в сумі 763,5 грн. за 4 квартал 2004 р.
Таким чином, керуючись викладеним вище правилом пп.17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком господарського суду апеляційної інстанції щодо нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15932,25 грн, оскільки сума штрафу не може становити більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання в данному випадку 31864,50 * 50% - складає 15932,25 грн.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що Львівський апеляційний господарський суд дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 року у справі № А-8/101 – без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 року у справі №А-8/101 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2006 року у справі № А-8/101 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Нечитайло
Судді: Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
А.О. Рибченко
М.О. Федоров
Судове рішення № 2733938, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 13.03.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-15970/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: