Ухвала суду № 27334466, 16.10.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0610/1-22/2011

Стаття ст.191ч.5, ст.366ч.2 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Зав'язуна С.М.,

суддів: Заліщука М.С. та Прокопчука С.М.,

за участю: прокурора Сидоренка О.П.,

захисника ОСОБА_1,

засудженої ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 липня 2012 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніш?е судиму: 17.06.2010 року Коросте?нським міськрайонним су?дом Житомирської област?і: за ч.3 ст.191 КК на 4 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов'язаних з обліком товарно-матеріальних цінностей терміном на 2 роки 6 місяців; за ч.1 ст.366 КК на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.ст?.49, 74 ч.5 КК України звільн?ено від покарання призначеного за ч.1 ст.366 КК України в зв'язку із закінченням строків давності. Застосовано ст.ст.75, 76 КК із звільненням від відбування основного покарання за ч.3 ст.191 КК з випробуванням та іспитовим строком 2 роки з покладенням ві?дповідних обов'язків,

засуджено: за ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, повязаних з обліком матеріальних цінностей строком на 3 роки без конфіскації майна;

за ч.2 ст.366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, повязаних з обліком матеріальних цінностей строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією належного їй майна.

Відповідно до ст.ст.49, 74 ч.5 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання, призначеного за ч.2 ст.366 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, повязаних з обліком матеріальних цінностей строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією належного їй майна, в звязку із закінченням строків давності.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки з покладенням певних обовязків, передбачених ст.76 КК України.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше судимого 15.12.2011 року Лугинським районним судом Житомирської області за ст.ст.15 ч.3 і 185 ч.2, 75, 76 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

засуджено: за ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, повязаних з обліком матеріальних цінностей строком на 3 роки без конфіскації майна;

за ч.2 ст.366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, повязаних з обліком матеріальних цінностей строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією належного йому майна.

Відповідно до ст.ст.49, 74 ч.5 КК України ОСОБА_3 звільнено від покарання, призначеного за ч.2 ст.366 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, повязаних з обліком матеріальних цінностей строком на 2 роки 6 місяців з конфіскацією належного йому майна, в звязку із закінченням строків давності.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки з покладенням певних обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено до вступу вироку в законну силу попередній - підписку про невиїзд.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочинів при наступних обставинах.

ОСОБА_2, працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Нерудпромінвест» у с. Бехи Коростенського району та ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» у с. Бехи Коростенського району з 21.09.2004 року по 01.12.2005 року, являючись службовою особою, в обов'язки якої входило контроль за веденням бухгалтерського та податкового обліку підприємства, контроль за своєчасною сплатою податків та інших загальнообов'язкових платежів.

При формуванні податкової звітності зі сплати податку на додану вартість за листопад 2004 ОСОБА_3, який працював виконавчим директором ТОВ «Нерудпромінвест» у с. Бехи Коростенського району з 02.04.2004 року, з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом незаконного відшкодування з державного бюджету ПДВ, дав вказівку ОСОБА_2, щоб при складанні податкової декларації з ПДВ задекларувати відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 157 500 грн., яке нібито виникло в результаті придбання ТОВ «Нерудпромінвест» основних засобів, усвідомлюючи при цьому, що ТОВ «Нерудпромінвест» не має права на відшкодування ПДВ у вказаній сумі.

ОСОБА_2, являючись службовою особою та достовірно знаючи, що ТОВ «Нерудпромінвест» не має права на відшкодування ПДВ в сумі 157 500 грн. на пропозицію ОСОБА_3 погодилась, в результаті чого вказані особи вступили між собою в злочинну змову.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи між собою узгоджено, вирішили з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, сформувати вказане від'ємне значення ПДВ за рахунок фіктивної господарської операції - придбання ТОВ «Нерудпромінвест» основних засобів - екскаватора ЕКГ-5, вартістю 600 000 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 100 000 грн.), а також двох комплектів вузлів автосамоскидів БеЛАЗ-540, вартістю 345 000 грн. (в тому числі ПДВ 57 500 грн.), достовірно знаючи при цьому, що екскаватор марки ЕКГ-5 придбаний у невстановлених осіб, а вказані комплекти вузлів автосамоскидів БеЛАЗ-540 товариством у ПП «Вектор-2003» не купувались, а ОСОБА_3 придбані у м. Маріуполі Донецької області у приватної особи - громадянина ОСОБА_5 два автосамоскиди «Белаз-7522» для особистих потреб на підставі генеральних довіреностей завірених приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6

З метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме податкові накладні про те, що нібито 09 квітня 2004 року ТОВ «Нерудпромінвест» придбало у ПП «Вектор-2003» екскаватор марки ЕКГ-5, вартістю 600 000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 100 000 грн., а також про те, що відповідно до податкових накладних від 10 серпня 2004 року ТОВ «Нерудпромінвест» придбало у ПП «Вектор-2003» два комплекти автосамоскидів БеЛАЗ-540, вартістю 345 000 грн., в тому числі ПДВ 57 500 грн.

При цьому, засновником приватного підприємства «Вектор-2003» була ОСОБА_7, яка у 2003 році без мети здійснення підприємницької діяльності на прохання невстановлених слідством осіб за винагороду зареєструвала ПП «Вектор-2003» та з моменту реєстрації будь-яких дій, спрямованих на участь у господарській діяльності підприємства не вчиняла, документів, в тому числі і договорів купівлі-продажу основних засобів з ТОВ «Нерудпромінвест» чи ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» не підписувала. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 26.12.2005 року ПП «Вектор-2003» визнано недійсним з моменту реєстрації, реєстраційні та первинні бухгалтерські документи визнано недійсними з моменту підписання, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ визнано недійсним з моменту видачі. 18.01.2006 року Господарським судом м. Одеса винесено рішення про припинення юридичної особи - ПП «Вектор-2003», тобто ПП «Вектор-2003» має ознаки фіктивності.

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що податкові накладні від 9 квітня 2004 року на екскаватор ЕКГ-5 та від 10 серпня 2004 року на два вузли автосамоскидів БеЛАЗ-540 є завідомо неправдими, офіційними документами, оприбуткувала на баланс ТОВ «Нерудпромінвест» екскаватор ЕКГ-5, а замість БеЛАЗів-540 - два вузли автосамоскидів БеЛАЗ-7522, які були придбані за готівку ОСОБА_3 у м. Маріуполі Донецької області у громадянина ОСОБА_5.

Після того, як екскаватор ЕКГ-5 та два автосамоскида БеЛАЗ-7522 були оприбутковані на баланс ТОВ «Нерудпромінвест», ОСОБА_2, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим станом, діючи всупереч інтересів держави, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_3 з метою заволодіння бюджетними коштами у вигляді незаконного відшкодування з державного бюджету ПДВ шляхом завищення вартості придбаного товару та штучного формування від'ємного значення ПДВ у грудні 2004 року подала до Коростенської ОДПІ завідомо неправдиві офіційні документи-декларацію з податку на додану вартість за листопад 2004 року вх. №5891 від 20.12.2004 року на суму 157 500 грн. без підтверджуючих документів.

ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та достовірно знаючи, що до декларації з ПДВ внесено завідомо неправдиві відомості, підписав її як виконавчий директор ТОВ «Нерудпромінвест».

При проведенні працівниками Коростенської ОДПІ документальної перевірки законності відшкодування Товариству «Нерудпромінвест» з бюджету ПДВ ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем пред'явили працівниками ОДПІ вказані вище завідомо неправдиві офіційні документи - податкові накладні: без номера від 09.04.04 року на суму 600 000 грн. (в т.ч. ПДВ-100000 грн.), без номера від 10.08.04 року на суму 345 000 грн. (в т.ч. ПДВ 57 500 грн.), а також екскаватор ЕКГ-5 та автосамоскиди марки «БеЛАЗ-7522», пояснивши, що їх зібрано з вузлів автосамоскидів марки «БеЛАЗ-540», придбаних у ПП «Вектор-2003».

За наслідками проведеної перевірки, відповідно до акту перевірки №102/2301/3225588 від 20.11.2006 року Коростенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2004 року в сумі 154 783 грн., але в зв'язку з тим, що заявлена до відшкодування сума ПДВ на момент перевірки була відшкодована ТОВ «Нерудпромінвест» в повному обсязі з державного бюджету, то ТОВ «Нерудпромінвест» було донараховано ПДВ в розмірі 154783 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 77 391,50 гр?н.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, при формуванні податкової звітності зі сплати податку на додану вартість за жовтень 2004 року виконавчий директор ТОВ «Нерудпромінвест» ОСОБА_3 з метою заволодіння бюджетними коштами шляхом незаконного відшкодування з державного бюджету ПДВ дав вказівку ОСОБА_2, щоб при складанні податкової декларації з ПДВ задекларувати відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 57 500 грн., яке нібито виникло в результаті придбання ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» основних засобів, усвідомлюючи при цьому, що ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» не має права на відшкодування ПДВ у вказаній сумі.

ОСОБА_2, являючись службовою особою та достовірно знаючи, що ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» не має права на відшкодування ПДВ в сумі 57 500 грн. на пропозицію ОСОБА_3 погодилась, в результаті чого вказані особи вступили між собою в злочинну змову.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи між собою узгоджено, вирішили з метою незаконного бюджетними коштами, сформувати вказане від'ємне значення ПДВ за рахунок фіктивної господарської операції - придбання ТОВ "Бехівський гранітний кар'єр" основних засобів - двох комплектів вузлів автосамоскидів БеЛАЗ-540, вартістю 345 000 грн. (в тому числі ПДВ - 57 500 грн.), достовірно знаючи при цьому, що комплекти вузлів автосамоскидів БеЛАЗ-540 ТОВ «Бехівській гранітний кар'єр» у ПП «Вектор-2003» не купувались, а ОСОБА_3 придбані у м. Маріуполі області у приватної особи - громадянина ОСОБА_8, а саме два автосамоскиди "БеЛАЗ-7522" для особистих потреб на підставі генеральних довіреностей, завірених приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6

З метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме податкові накладні про те, що нібито 10 серпня 2004 року «Бехівській гранітний кар'єр» придбало у ПП «Вектор-2003» два комплекти вузлів автосамоскидів БеЛАЗ-540, вартістю 345 000 грн. (в тому числі ПДВ - 57 500 грн.).

ОСОБА_2, усвідомлюючи, що податкові накладні від 10 серпня 2004 року на два вузли самоскидів БеЛАЗ-540 є завідомо неправдивими офіційними документами, оприбуткувала на баланс «Бехівській гранітний кар'єр» замість БеЛАЗ-540 - два вузли автосамоскидів БеЛАЗ - 7522, які були придбані за готівку ОСОБА_3 у м. Маріуполі Донецької області у громадянина ОСОБА_8.

Після того, як два автосамоскида БеЛАЗ-7522 були оприбутковані на баланс «Бехівській гранітний кар'єр», ОСОБА_2, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим станом, діючи всупереч інтересів держави, діючи умисно, за вказівкою ОСОБА_3 з метою заволодіння бюджетними коштами у вигляді незаконного відшкодування з державного бюджету ПДВ шляхом завищення вартості придбаного товару та штучного формування від'ємного значення ПДВ в листопаді 2004 року подала до Коростенської ОДПІ завідомо неправдиві офіційні документи - декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2004 року вх. №5374 від 18.11.2004 року на суму 57 500 грн. без підтверджуючих документів.

При проведенні працівниками Коростенської ОДПІ документальної перевірки законності відшкодування «Бехівській гранітний кар'єр» з бюджету ПДВ ОСОБА_3 та ОСОБА_2, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем, пред'явили працівникам ОДПІ вказані вище завідомо неправдиві офіційні документи - податкову накладну без номера від 10.08.2004 р. на суму 345 000 грн. (в т.ч. ПДВ 57 500 грн.), а також автосамоскиди марки «БеЛАЗ-7522», пояснивши, що їх зібрано з вузлів автосамоскидів марки «Белаз-540», придбаних у ПП «Вектор-2003».

За наслідками проведеної перевірки, відповідно до акту перевірки №6/23-01/13568156 від 24.01.2007 року Коростенською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 51 453 грн., але в зв'язку тим, що заявлена до відшкодування сума ПДВ на момент перевірки була відшкодована ТОВ «Бехівській гранітний кар'єр» в повному обсязі з державного бюджету, то ТОВ «Бехівській гранітний кар'єр» було донараховано ПДВ в розмірі 51 453 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 726,50 грн.

Таким чином, виконавчий директор ТОВ «Нерудпромінвест» ОСОБА_3 та головний бухгалтер ТОВ «Нерудпромінвест» та ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр» ОСОБА_2,| за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном - бюджетними коштами в сумі 206 236 грн., що в 600 і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В апеляції засуджена ОСОБА_2 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким її виправдати. В обґрунтування апеляції засуджена вказує, що її на непричетність до вчинення злочину підтверджена показаннями засудженого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8 Судом першої інстанції не звернуто увагу, що фінансового-господарські операції з приводу придбання ТОВ „Нерудпромінвест" екскаватора ЕКГ та автосамоскидів „Бєлаз" проведено в період квітня-серпня 2004 року, тоді як прийняття її на посаду головного бухгалтера відбулося 21.09.2004 року. З врахувань рішень Малиновського районного суду м.Одеси від 26.12.2005 року, Господарського суду Одеської області від 18.01.2006 року юридичну особу ПП „Вектор-2003" було припинено - 08.02.2006 року, а тому до зазначеної дати фінансово-господарська діяльність підприємства носила законний характер. Згідно постанови Господарського суду Житомирської області від 26.04.2006 року було скасовано податкові повідомлення - рішення від 26.10.2005 року Коростенської ОДПІ, а всі угоди по ПП „Вектор-2003" з ТОВ „Нерудпромінвест" визнано законними. Кваліфікація її злочинних дій за ч.5 ст.191 КК України є неправильною, оскільки нею не утримувалося чуже майно на свою користь, яке було їй ввірено чи перебувало в її віданні. Судове слідство проведено однобічно та неповно, висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, вирок не відповідає вимогам ст.334 КПК України, оскільки мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким його виправдати. Засуджений вважає, що досудове та судове слідство по справі проведено однобічно та неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Кваліфікація його дій за ч.5 ст.191 КК України є безпідставною, оскільки йому як виконавчому директора на час перебування на посаді не ввірялося майно та грошові кошти підприємства та в його відданні вони не перебували. При постановленні вироку судом не прийнято до уваги, що вказані суми ПДВ не були відшкодовані або перераховані на розрахункові рахунки підприємств з держбюджету. Вирок не відповідає вимогам ст.334 КПК України, оскільки мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника, які просили апеляції задовольнити, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляцій, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляції засуджених слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише за умови, що під час судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Висновки суду про те, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України встановлена повністю і доведена зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами ґрунтується на недостатньо встановлених і досліджених обставинах справи.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового та судового слідств ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними себе у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, не визнавали. З цього приводу давали показання з відповідними доводами.

Проте, суд першої інстанції лише формально зазначив ці показання у вироку, не навівши при цьому належних обґрунтувань на їх спростування.

Згідно вимог ст.132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено час, місце та інші обставини вчинення злочину.

Відповідно ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Обвинувачення пред'явлене ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та визнане судом у вироку доведеним є не достатньо конкретизованим.

Як пред'явленим обвинуваченням, так і вироком суду не встановлено час вчинення засудженими злочинних дій.

Так, не встановлено, коли саме ОСОБА_2, використовуючи завідомо неправдиві документи, оприбуткувала на баланс ТОВ „Нерудпромінвест" екскаватор ЕКГ-5, 2 вузли автосамоскидів БЕЛАЗ - 7522 та на баланс ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр" 2 вузли автосамоскидів БЕЛАЗ -7522. Не конкретно встановлено, коли саме заявлені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до відшкодування суми податку на додану вартість були відшкодовані ТОВ „Нерудпромінвест" та ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр" з державного бюджету. Тобто, фактично залишено невстановленим час закінчення злочину.

Суперечливими є пред'явлене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення та висновки суду першої інстанції в частині продовження ними злочинної діяльності при формуванні податкової звітності зі сплати податку на додану вартість за жовтень 2004 року. Так, згідно пред'явленого обвинувачення та постановленого вироку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочали свою злочинну діяльність при формуванні податкової звітності за листопад 2004 року, а продовжили її при формуванні податкової звітності за жовтень цього ж таки 2004 року.

Неконкретність пред'явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення суттєво обмежило їх право на захист, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Суперечливими є також висновки і щодо дійсного відшкодування сум ПДВ з державного бюджету на користь ТОВ „Нерудпромінвест" та ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр".

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, в тому числі з декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2004 року, повідомлення начальника Коростенської ОДПІ ОСОБА_14 (т.1 а.с.77) платниками ТОВ „Нерудпромінвест" та ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр" було заявлено до відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів з ПДВ і зазначена сума рахувалася по особовому рахунку платника як переплата.

Згідно наявної в матеріалах справи чинної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.12.2005 року (т.1 а.с.28-29), було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.212 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв'язку з тим, що заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість ТОВ „Нерудпромінвест" із бюджету не відшкодовувалась, умисних дій, направлених на ухилення від сплати податків службові особи не вчиняли.

З врахуванням того, що ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не є співзасновниками чи співвласниками ТОВ „Нерудпромінвест" та ТОВ „Бехівський гранітний кар'єр", реальних грошових коштів у зв'язку з відшкодуванням ПДВ не отримували та в розпорядженні не мали, невизначеним є мотив та мета інкримінованого їм злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Не з'ясування в повній мірі вище вказаних обставин, відсутність їх належного аналізу, не дають можливості для правильного визначення в діях засуджених ознак об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

За таких обставин, вирок суду не може вважатись законним і обґрунтованим, на підставі ст.374 КПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню на додаткове розслідування.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 липня 2012 року скасувати, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України направити прокурору Коростенського району Житомирської області для організації додаткового слідства.

Судді :