Ухвала суду № 27331203, 23.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7101/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів Ключковича В.Ю. та Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Начальника відділу по взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ОСОБА_2 про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтех»(далі -позивач або ТОВ «Укргазтех») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -відповідач 1 або податковий орган), Начальника відділу по взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ОСОБА_2 (далі -відповідач 2)про визнання дій протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій посадових осіб податкового органу при проведенні перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, 24.03.2011 року начальником Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва видано наказ № 852 "Про проведення виїзної позапланової перевірки", яким доручено за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року провести виїзну перевірку ТОВ «Укргазтех»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гранд-Буд Престиж», ТОВ «Кратор Дніпро», ТОВ «Крініум».

За результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Кратор Дніпро», ТОВ «Крініум» складено Акт №77/23-80/30265715 від 08.04.2011року.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України. Відповідно до ст. ст. 61 та 44 Податкового кодексу України (надалі ПК України) на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилання позивача на ст. 204 Цивільного кодексу України, оскільки відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України, яка встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі якщо норма закону чи іншого нормативно правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно правових актів припускають неодноразове (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

При цьому судова колегія находить правильним посилання суду першої інстанції на норми ст.ст. 44 та 61 ПК України щодо покладення саме на контролюючи органи обов'язку контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання та достовірності первинних документів.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, висновки викладені в акті перевірки належать до податкової інформації, а тому використовуються податковим органом з дотриманням особливого податкового режиму, передбаченого ПК України, іншими нормативно-правовими актами.

Податкова інформація може опрацьовувати і зберігатися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Позивачем не надано суду жодних доказів порушення відповідачем даних положень законодавства, тому зворотне твердження позивача колегія суддів вважає необґрунтованим.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт це службовий документ, який підтверджує проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметі розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що висновки акту перевірки не можуть бути предметом оскарження згідно Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки акт не несе правових наслідків для платника податків. Таким чином, здійснення коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань покладається на платника податків, проте нездійснення ним такого коригування не матиме для платника жодних правових наслідків.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтех»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г. Г.