Ухвала суду № 27328682, 07.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 19270/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Буському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5.02.2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина» до Державної податкової інспекції в Буському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2009 року ТзОВ «Галичина» звернулося до суду з позовом до ДПІ в Буському районі про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000762311/0 від 23.09.2009 року є безпідставним, оскільки твердження ДПІ про безпідставність включення зазначених в акті перевірки сум до податкового кредиту не відповідає дійсності, суми включені правомірно та законно, що підтверджується доказами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 5.02.2010 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Буському районі Львівської області від 23.09.2009 року № 0000762311/0.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в Буському районі, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 5.02.2010 року є неправомірною та такою, що не відповідає нормам матеріального права, тому просить її скасувати.

В обґрунтування апеляційних вимог ДПІ в Буському районі вказує на те, що актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в 2008 році на суму 55 295 грн., а саме: в квітні - 5618 грн. та в серпні - 47010 грн. внаслідок неналежного оформлення актів приймання виконаних робіт та відсутності податкових накладних.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що з 31.08.2009 року по 11.09.2009 року ДПІ у Буському районі Львівської області проведено перевірку ТзОВ «Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт про результати перевірки № 240/23-1/22341960 від 16.09.2009 року.

Згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання на загальну суму 82943 грн., у тому числі за основним платежем 55295 грн., за штрафними ( фінансовими ) санкціями 27648 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТзОВ «Галичина», суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на неналежне оформлення актів приймання виконаних робіт та відсутність податкових накладних, внаслідок чого завищено податковий кредит за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, спростовані позивачем та не відповідають обставинам справи. З огляду на вказане, податкове повідомлення-рішення № 0000762311/0 від 23.09.2009 року визнано протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закону), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п.7.4. ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що посилання податкового органу на неналежне оформлення актів приймання виконаних робіт та відсутність податкових накладних є необґрунтованим, оскільки позивачем надано протокол виїмки від 25.03.2009 року, з якого видно, що вказані податкові накладні були вилучені УПМ ДПА у Львівській області.

Згідно наказу ДПА України від 8.11.2005 року № 493 «Про затвердження Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово господарських та бухгалтерських документів», при вилученні оригіналів документів, орган державної податкової служби залишає платнику податків копії вилучених документів із зазначенням на них підстави, дати вилучення оригіналів, посади, прізвища, ініціалів особи, яка проводила вилучення. У разі відсутності копіювальної техніки у платника податків або його відмови в їх наданні, копії вилучених оригіналів документів із зазначенням на них вищенаведеної інформації передаються платнику податків не пізніше наступного робочого дня після їх вилучення.

З огляду на вищезазначене, посадові особи державної податкової служби, які проводили вилучення документів, повинні забезпечити передачу платнику податків їх копій.

Щодо оформлення актів приймання виконаних робіт, то з представлених позивачем та відповідачем копій актів № 2/суб приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2008 року, № 2/ф приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року, № 4/лук приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року видно, що такі підписані підрядником та замовником та зазначена дата підписання.

Крім того, в акті перевірки від 16.09.2009 року зазначено, що будівельні матеріали (цемент), придбані ТзОВ «Галичина» в ПП «Гал-Юрбуд» на суму 16000 грн., у т.ч. ПДВ 2667,00 грн. використано не у господарській діяльності підприємства, оскільки відсутні документи, що свідчать про використання вказаних будівельних матеріалів у господарський діяльності підприємства та податкова накладна на суму 2667,00 грн.

Проте, позивачем надано копії податкової та видаткової накладних від 12.08.2008 року та акт виготовлення цементних розчинів та бетонів на будівельному майданчику, яким зафіксовано використання вказаних будівельних матеріалів (цементу) для виготовлення розчинів та бетонів.

Згідно довідки № 1457 з ЄДРПОУ від 13.04.2004 року, одним із видів діяльності ТзОВ «Галичина» є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення).

Враховуючи вищевказане, твердження відповідача про те, що будівельні матеріали ТзОВ «Галичина» використано не у господарській діяльності є безпідставними, оскільки одним із видів діяльності позивача є будівництво, використання цих матеріалів для будівництва, що підтверджується актом про виготовлення цементних розчинів та бетонів на будівельному майданчику та копіями податкової та видаткової накладних від 12.08.2008 року.

Узагальнюючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000762311/0 від 23.09.2009 року є протиправним.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Буському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5.02.2010 року по справі № 2а-6349/09/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М.Старунський