Ухвала суду № 27327971, 31.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-1238/11/1470

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ВАТ «Юженергобуд»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до ВАТ «Юженергобуд»про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

24 лютого 2011 року Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до ВАТ «Юженергобуд»про стягнення податкового боргу у сумі 4439031,88 грн. (а.с. 3-6).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що станом на 8 лютого 2011 р. у відповідача, внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, збору за спеціальне водокористування, земельного податку, орендної плати за землю, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку на прибуток підприємств та земельного податку з юридичних осіб, винник податковий борг у загальній сумі 4439031,88 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року позов був задоволений. Стягнуто з ВАТ «Юженергобуд»на користь Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби податковий борг у сумі 4439031,88 грн. (а.с. 149-154).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ВАТ «Юженергобуд»подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради 31 серпня 1993 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 15251200000000142 і з 2 вересня 1993 р. перебуває на обліку у ОДПІ як платник податків (а. с. 7-9).

14 листопада 2007 р. позивач здійснив виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Юженергобуд»за період з 1 січня 2006 р. до 30 липня 2007 р., про що складено акт № 81/23-00/04630809 (а.с. 15-17).

За результатами цієї перевірки було встановлено порушення відповідачем Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент проведення перевірки відповідача.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000722300/0 від 21 грудня 2007 р., яким відповідачу визначено податкове зобов'язання у сумі 3880017,0 грн., у тому числі основний платіж у розмірі 2586678,0 грн. та штрафна (фінансова санкція) у розмірі 1293339,0 грн.

Відповідач скористався своїм правом та оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками розгляду скарги прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000722300/1 від 21 грудня 2008 р., яке отримане відповідачем 8 січня 2008 р. (а.с. 18) і № 0000722300/2 від 18 березня 2008 р., яке отримане відповідачем 19 березня 2008 р. (а.с. 19 та зворот).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 п. 5.2. пп. 5.2.4. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нормами якого регулювався порядок адміністративного оскарження на час подання скарг відповідачем, процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідач використав своє право на судовий захист та подав до Миколаївського окружного адміністративного суду адміністративний позов про скасування податкових повідомлень-рішень №00007222300 від 27 листопада 2007 р., № 00007222300/1 від 21 грудня 2007 р. та № 00007222300/2 від 18 березня 2008 р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 117-123). За апеляційною скаргою відповідача, постанова була переглянута Одеським апеляційним адміністративним судом, який своєю ухвалою від 30 вересня 2010 р. апеляційну скаргу залишив без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін (а.с. 13-14).

Відповідно до ст. 254 ч. 5 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, -через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскільки, відповідно до правил ст. 5 п. 5.2. пп. 5.2.4. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на час розгляду справи у суді податкове зобов'язання вважається неузгодженим до моменту розгляду судом справи по суті, а набравше законної сили рішення суду ухвалене судом 30 вересня 2010 р., таким чином, саме на цю дату припадає момент узгодження податкового зобов'язання.

Відповідно до ст. 99 ч. 2 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов подано до суду 24 лютого 2011 р., що вбачається з відбитку вхідного штампу суду (а.с. 3), тобто у межах вищезазначеного шестимісячного строку.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заперечення відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 3880017,0 грн. є необґрунтованими, а законність податкових повідомлень-рішень № 00007222300 від 27 листопада 2007 р., № 00007222300/1 від 21 грудня 2007 р. та № 00007222300/2 від 18 березня 2008 р., на підставі яких стягується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 3880017,0 грн., була предметом судового розгляду.

Окрім зазначеного, наявність заборгованості з податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується поданими відповідачем податковими деклараціями з податку на додану вартість №№ 11476, 11482, 11485, 11488, 11491 від 8 листопада 2010 р., № 11957 від 21 листопада 2010 р., № 12374 від 20 грудня 2010 р. та № 14464 від 1 лютого 2011 р. (а. с. 20-35).

Загальна сума задекларованого податку на додану вартість за переліченими деклараціями складає 510638,0 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

З урахуванням заборгованості з цього податку, визначеної податковими повідомленнями-рішеннями, загальна сума заборгованості з податку на додану вартість складає 4390655,0 грн. (3880017,0+510638,0=4390655,0).

Крім того суд першої інстанції правильно відхилив заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду із вимогами про стягнення податкового боргу з земельного податку, орендної плати за землю та земельного податку з юридичних осіб.

Так, 28 січня 2010 р. відповідач подав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку № 578, в якому визначив розмір податкового зобов'язання, що підлягає сплаті щомісяця у сумі 129,15 грн. (а.с. 51).

Згідно із ст. 21 ч. 2 Закону України «Про оренду землі», чинного на момент виникнення зобов'язань із сплати цього податку, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про орендну плату»).

Відповідно до ст. 14 ч. З Закону України «Про плату за землю», нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада рівними частинами, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Як вбачається із розрахунку податкового боргу (а.с. 12), податковий борг з земельного податку у загальній сумі 516,59 грн. виник внаслідок несплати податку у розмірі 129,15 грн. за жовтень-грудень 2010 р. і 129,14 грн. за січень 2011 р. (129,15+129,15+129,15+129,14=516,59).

Таким чином, звернення позивача у лютому 2011 р. до суду із вимогою про стягнення податкового боргу із земельного податку, який виник у жовтні-грудні 2010 р. та січні 2011 р. відбулось у межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 ч. 2 КАС України.

Також вірно судом першої інстанції вірно відхилено заперечення відповідача з приводу пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою про стягнення боргу з орендної плати за землю у розмірі 21546,15 грн. та земельного податку з юридичних осіб у сумі 22522,44 грн.

28 січня 2010 р. відповідач подав до ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 563, в якій визначив щомісячне податкове зобов'язання у сумі 5386,58 грн. (а.с. 53). Згідно розрахунку податкового боргу (а.с. 12) та додаткових пояснень позивача (а.с. 79-84), відповідач не сплатив орендну плату у жовтні-грудні 2010 р. та у січні 2011 р., внаслідок чого утворився податковий боргу у загальній сумі 21546,15 грн. (5386,58+5387,58+5386,58+5386,41=21546,15).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада рівними частинами, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

З огляду на наведене, оскільки несплата відповідачем податкових зобов'язань відбулась у жовтні-грудні 2010 р. і у січні 2011 р., позивач своєчасно звернувся до суду з адміністративним позовом.

29 січня 2010 р. відповідачем подано податковий розрахунок земельного податку № 236 (а.с. 52), в якому відповідач визначив щомісячну суму податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5630,60 грн.

Відповідач податкове зобов'язання щодо сплати земельного податку з юридичних осіб за жовтень-грудень 2010 р. і січні 2011 р. не виконав, у результаті чого виник податковий борг у сумі 22522,44 грн. (5630,60+5630,60+5630,60+5630,64=22522,44).

9 листопада 2010 р. відповідачем подано до ОДПІ податкові розрахунки збору за спеціальне водокористування № 11652, № 11651, № 11653, у яких відповідач самостійно визначив розмір такого збору у сумі 21,78 грн., 426,42 грн. та 108,40 грн. відповідно, а всього 556,60 грн. (а.с. 44-48), але податкові зобов'язання залишились несплаченими.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

18 жовтня 2010 р. відповідач подав до ОДПІ податковий розрахунок комунального податку №10536, в якому визначив суму податкового зобов'язання у сумі 878,90 грн. та податковий розрахунок № 10546 на суму 826,20 грн. (а. с. 54-55).

Згідно з ст. 5 п. 5.4. пп. 5.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, на час звернення до суду, за відповідачем рахується податковий борг з комунального податку у сумі 1705,10 грн. (878,90+826,20=1705,10).

Крім того, актами перевірок своєчасності подання податкової звітності № 73/1502-125/04630809 (а.с. 37), № 85/1502-125/04630809 (а.с. 39), № 75/1501-125/04630809 (а.с. 41), № 73/1501-125/04630809 (а.с. 43), № 63/1503-125/04630809 (а.с. 50), № 60/1503-125/04630809 (а.с. 57), № 61/1503-125/04630809 (а.с. 59), встановлено порушення відповідачем Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині своєчасності подання податкової звітності.

Відповідальність за вказане порушення встановлена ст. 17 п. 17.1. пп. 17.1.1. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вищезазначених актів перевірок, позивачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0002311502/0 (а.с. 36), № 0002441502/0 (а.с. 38), № 0002501501/0 (а.с. 40), № 0000981503/0 (а.с. 49), № 0000971503/0 (а.с. 6), за кожним з яких до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,0 грн., а також № 0002481501/0 (а.с. 42) і № 0000991503/0 (а.с. 58) на суму 340,0 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення своєчасно отримані відповідачем і ним не оскаржені.

Таким чином, відповідачу за несвоєчасне подання декларації нараховані штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 1530,0 грн. (170+170+170+170+170+340+340=1530).

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час розгляду адміністративної справи загальна сума податкового боргу відповідача складала 4439031,88 грн. (4390655,0+516,59+21546,15+22522,44+556,60+ 1705,10+1530,0 = 4439031,88).

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував.

Таким чином колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга ВАТ «Юженергобуд»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ВАТ «Юженергобуд»-залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя О.С. Золотніков

Суддя Ю.В. Осіпов