Ухвала суду № 27326629, 25.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/4260/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача - Скабука Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. по справі № 2а-1670/4260/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд"

до Полтавської митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

27 червня 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" (далі по тексту - ТОВ «Агрофілд», позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 13.06.2012 р. № 19 та № 20.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 р. по справі № 2а-1670/4260/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці № 19 та 20 від 13 червня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" код (35295131) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 60 коп.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агрофілд» до Полтавської митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.ст.54, 69 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), п.4.1.4 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, Закону України «Про митний тариф України», п.п.3, 9 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 71, Наказу Державної митної служби України № 1561 від 30.12.2010 р. «Про затвердження пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. З посиланням на висновки проведеної перевірки позивача зазначив, що позивачем під час декларування товару "Добрива" не було дотримано вимог щодо порядку визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", в результаті чого порушено застосування ставки ввізного мита, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита у розмірі 133039,45 грн. та по сплаті податку на додану вартість у розмірі 26607,90 грн. Наполягає на тому, що перевірка ТОВ «Агрофілд» з питань правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, проведена відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 71 «Про затвердження порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок». Вважає, що інформація щодо реалізації мінеральних добрив, яка була розміщена на інформаційному сайті ТОВ «Агрофілд», є достатньою підставою вважати необґрунтованим визначення позивачем коду ввезеного товару (добрива марки Yara Krista MKP), в зв`язку з чим і було призначено спірну перевірку. Підсумовуючи вищевикладене, вважає спірні податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 13.06.2012 р. № 19 та № 20 про донарахування позивачеві ввізного мита та податку на додану вартість правомірними та не вбачає підстав для їх скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 р. по справі № 2а-1670/4260/12 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представники у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджують, що позивачем вірно зазначено у поданих до митного оформлення митних деклараціях код ввезеного товару - добрива марки Yara Krista MKP, а саме : 2835240000, а відтак, самостійне визначення відповідачем коду зазначеного товару, що потягло за собою донарахування позивачеві ввізного мита та податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, є незаконним. З посиланням на рішення Київської регіональної митниці від 26.09.2011 р. № КТ-100-5450-2011, вказують, що товар того самого виробника (Rotem Amfert NegevLTD) з тією ж назвою та однаковим хімічним складом, з тим же самим призначенням класифіковано Київською регіональною митницею за кодом 2835240000, тобто, за таким же кодом, що й у ВМД, поданих ТОВ «Агрофілд». Наголошують на відсутності у відповідача повноважень на проведення спірної перевірки, за результатами якої відповідачем було змінено код ввезеного позивачем товару та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. В зв`язку з викладеним, вважають спірні податкові повідомлення-рішення Полтавської митниці від 13.06.2012 р. № 19 та № 20 про донарахування позивачеві ввізного мита та податку на додану вартість неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 08.05.2012 року по 16.05.2012 року працівниками Полтавської митниці проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів по окремим ВМД, за результатами перевірки складено акт №Н/0004/12/806000000/НОМЕР_2 від 16.05.2012 року (а.с.10-22).

Зазначеним актом зафіксовано порушення, а саме недотримання позивачем під час декларування товару "Добрива" вимог щодо порядку визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 року № 2371-III, в результаті чого порушено застосування ставки ввізного мита, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита у розмірі 133039,45 грн. та по сплаті податку на додану вартість у розмірі 26607,90 грн.

На акт перевірки позивачем до Полтавської митниці було подано заперечення, які за результатами розгляду відповідачем залишені без задоволення (25-34).

На підставі вказаних висновків акту перевірки Полтавською митницею 13.06.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення : № 20, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 33259,88 грн., у тому числі 26607,90 грн. - основний платіж та 6651,98 грн. - штрафні санкції (а.с.37), та № 19, яким визначення суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 166299,31 грн., у тому числі 133039,45 грн. - основний платіж та 33256,86 грн. - штрафні санкції (а.с.38).

Позивач, не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання нечинним вищевказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв поза межами своїх повноважень, не на підставі, та не у спосіб, встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 40 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з ст. 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Виходячи зі змісту положень ст. 81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до ст. 86 МК України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені МК.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" від 03.06.2005 р. № 8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Як вбачається зі змісту Положення про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 вантажна митна декларація (далі -ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" подано до Полтавської митниці вантажні митні декларації № 80600010/2011 /007390 від 20.07.2011 року, № 806000010/2011/008188 від 16.08.2011 року, № 806000010/2011/008243 від 18.08.2011 року, №806000010/2011/008769 від 05.09.2011 року, № 806000010/2011/008765 від 05.09.2011 року, №806000010/2011/011779 від 29.11.2011 року, № 806000010/2011/012289 від 12.12.2011 року, відповідно до яких задекларовано товар Yara Krista MKP, монокалійфосфат (КН2РО4), Застосовується в сільському господарстві в якості добрив для підживлення овочевих рослин, в товарній позиції 2835 "Фосфінати (гіпофосфіти), фосфонати (фосфіти) та фосфати, поліфосфати, визначеного або невизначеного хімічного складу" код товару згідно УКТ ЗЕД - 2835240000. Торгівельна марка - Кrista. Торгівельний знак - Yara. Виробник - Rotem Amfert NegevLTD. Країна виробництва - IL (графа 31 ВМД).

Положеннями ст. 311 МК України передбачено, що в УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян (ст. 313 Митного кодексу України).

Згідно з порядком заповнення графи 31 ВМД, визначеним Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. N 443/2247, (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 № 933) під номером 1 зазначаються точні відомості про товар, які є в наявності: а) відомості, необхідні для класифікації товару (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 ВМД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення): наприклад, комплектність або завершеність (зібраний/незібраний), кількісний та якісний склад (матеріал, речовина, суміш, сполука тощо), основні властивості товару (призначення, розмір, розфасування, пакування тощо). Опис товарів має наводитись без перенесення в графу непідтвердженого опису класифікаційних групувань УКТЗЕД, що відповідають коду товару; б) відомості, необхідні для розпізнання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, яка використовує латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами), фірма-виробник, літерний код альфа-2 країни виробництва товару відповідно до Класифікації держав світу, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.

Колегія суддів зазначає, що у графі 33 поданих позивачем вантажних митних декларацій № 80600010/2011 /007390 від 20.07.2011 року, № 806000010/2011/008188 від 16.08.2011 року, № 806000010/2011/008243 від 18.08.2011 року, №806000010/2011/008769 від 05.09.2011 року, № 806000010/2011/008765 від 05.09.2011 року, №806000010/2011/011779 від 29.11.2011 року, № 806000010/2011/012289 від 12.12.2011 року зазначено код товару за УКТЗЕД - 2835240000 (ставка мита 0,1%) (а.с.39-40, 44-47, 49-51, 64-67, 77-78, 83-84, 88-89, 98-99, 118-123).

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" до товарної позиції 2835240000 включаються фосфінати (гіпофосфіти) калія, фосфонати (фосфіти) та фосфати калія; поліфосфати калія, визначеного або не визначеного хімічного складу.

Колегія суддів відмічає, що такий код класифікації підтверджено наданими до митного оформлення документами: специфікацією на монокалійфосфат, відповідно до якої товар з торговим найменуванням МКР (монокалій фосфат), хімічна формула (КН2РО4), інше найменування диводеньфосфат калію має номер 7778-77-0 та знаходиться під кодом 28 групи відповідно до європейської митної бази (а.с.146), екологічними деклараціями (а.с.41-43 60, 82), деклараціями митної вартості, інвойсами, листами пакування, екологічними деклараціями, експортними митними деклараціями країни-відправлення (а.с.41-43, 553-54, 60-62, 68-71, 74, 79-80, 82, 85, 92-97, 100-101, 103-113, 115-117, 120-133).

Зі змісту зазначених документів вбачається, що позивачем спірний товар ввозився саме як речовина - монокалійфосфат, а не добрива.

Однак, відповідач, вважаючи невірною таку класифікацію позивачем ввезеного товару, самостійно класифіковано код ввезеного товару за товарною позицією 3105, до якої, згідно Закону України "Про Митний тариф України", включаються «Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг».

При цьому, такого висновку відповідач дійшов, враховуючи призначення ввезеного товару - використання в якості добрив, та виходячи з переліку елементів, які входять до складу ввезеного товару, згідно з товаросупровідними документами. Так, за висновком відповідача, оскільки фосфор та кальцій складають не весь склад ввезеної позивачем речовини монокалійфосфат, а лише від 85,5% до 86,4% із 100% суміші, зазначена речовина не може бути класифікована за кодом 28352400, яка, відповідно до Пояснень до УКТЗЕД, затверджених Наказом Державної митної служби № 1561 від 30.12.2010 року, не включає суміші різних фосфатів.

Відповідно до Пояснень до УКТЗЕД, затверджених Наказом Державної митної служби № 1561 від 30.12.2010 року, ця група не включає, зокрема, окремі сполуки визначеного хімічного складу, крім зазначених у примітках 2 (a), 3 (a), 4 (a) або 5.

Слід відмітити, що у примітках 2 (a), 3 (a), 4 (a) та 5 фосфати калію відсутні.

Відповідно до п. 6 Пояснень до УКТЗЕД у товарній позиції 3105 термін "інші добрива" означає лише продукти, що використовуються як добрива із вмістом як основного компонента принаймні одного з таких поживних елементів: азоту, фосфору або калію.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що до товарної позиції 3105 не включаються інші сполуки визначеного хімічного складу, не зазначені в товарних позиціях 3102-3104, навіть якщо вони можуть бути використані як добрива.

Зазначені норми не були враховані відповідачем при проведенні перевірки та визначення коду товару, ввезеного позивачем, що призвело до необґрунтованої зміни коду ввезеного товару.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що ввезений позивачем товар не міг бути класифікований за одним з кодів товарної групи 3105, оскільки ця група передбачає фасування речовини як добрива в упаковку не більше 10 кг, в той час як позивачем, згідно товарно-транспортних накладних та інших товаросупровідних документів, товар ввозився у мішках по 25 кг.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з наданих до матеріалів справи товаросупровідних документів вбачається, що ввезений позивачем товар є саме монокалійфосфатом, що підтверджується наданим до матеріалів справи висновком ДП "Сумський дерджавний науково-дослідницький інститут мінеральних добрив та пігментів", а не сумішшю різних фосфатів (як стверджував відповідач), і зворотне відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що найбільш точно характеристика ввезеного позивачем товару (монокалійфосфат) наведена в описі до коду 2835240000 "фосфінати (гіпофосфіти) калія, фосфонати (фосфіти) та фосфати калія; поліфосфати калія, визначеного або не визначеного хімічного складу" групи 28 "Продукти неорганічної хімії: неорганічні або органічні сполуки дорогоцінних металів, рідкісноземельних металів, радіоактивних елементів або ізотопів", яка об`єднує товарні позиції 2826-2842 як "Солі та пероксосолі неорганічних кислот і металів", а тому вірною є класифікація ввезеного товару саме за цим кодом.

З урахуванням побудови системи гармонізованого опису товарів за УКТЗЕД в межах Розділу VI "Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (групи 28 - 38)", колегія суддів зазначає, що товар може бути класифікований за одним з кодів товарної позиції 3105 "Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг" лише в тому випадку, якщо вони не можуть бути класифіковані в одній з вказаних вище за системою УКТЗЕД груп, яка більш точно відображає опис товару.

З огляду на викладене, колегією суддів не беруться до уваги посилання відповідача на те, що оскільки ввезений позивачем товар за своїм призначенням є добривами, його необхідно класифікувати саме за товарною позицією 3501.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, аналогічний ввезеному позивачем, раніше пройшов митне оформлення, про що свідчать надана до матеріалів справи копія рішенням Київської регіональної митниці від 26.09.2011 року № КТ-5450-2011 про визначення коду товару.

Так, вказаним рішенням класифіковано товар, аналогічний тому, що був ввезений позивачем - того ж виробника, з такою ж назвою та хімічним складом, зокрема, співвідношенням фосфору та калію - за кодом УКТ ЗЕД 2835240000 (а.с.145).

Тобто, код даного товару було визначено раніше.

Однак, вказані обставини не було враховано відповідачем при вирішенні питання про класифікацію товарів за ВМД № № 80600010/2011 /007390 від 20.07.2011 року, № 806000010/2011/008188 від 16.08.2011 року, № 806000010/2011/008243 від 18.08.2011 року, №806000010/2011/008769 від 05.09.2011 року, № 806000010/2011/008765 від 05.09.2011 року, №806000010/2011/011779 від 29.11.2011 року, № 806000010/2011/012289 від 12.12.2011 року, в зв`язку з чим фахівцями Полтавської митниці було поставлено питання про наявність обґрунтованої підозри щодо недотримання позивачем вимог щодо митного оформлення товару, та призначено спірну перевірку.

Щодо підстав проведення перевірки, за результатами якої було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Обставин, що свідчили б про наявність обґрунтованої підозри про порушення законодавства України з питань класифікації та кодування товару за УКТЗЕД у даній справі відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що спірну перевірку було ініційовано відповідачем після виявлення інформації на сайті ТОВ «Агрофлд», відповідно до якої було встановлено, що позивач є офіційним імпортером норвезького консорціуму Yara International ASA та постачальником добрив, що виробляються вказаною компанією.

Колегія суддів відмічає, що сама по собі вказана інформація не є такою, що містить обґрунтовану підозру про недотримання ТОВ «Агрофілд» вимог щодо класифікації товару за УКТЗЕД, а та обставина, що позивач є постачальником добрив, не виключає віднесення цих добрив до коду УКТЗЕД 2835240000 з підстав, наведених вище.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що обставини, які у розумінні ст.ст.69, 313 Митного кодексу України є підставами для проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства з питань митної справи при декларування товарів за окремим ВМД (зокрема, щодо класифікації товарів за УКТЗЕД), у відповідача відсутні, а відтак, останній не мав повноважень для проведення перевірки у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для самостійного визначення коду ввезеного позивачем товару за УКТЗЕД та, як наслідок, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, суд зазначає, що до повноважень відповідача відноситься митне оформлення товару, що підлягає переміщенню через кордон України, а не визначення його призначення зі зміною якісних характеристик. Тобто, в даному випадку відповідач вийшов за межі своїх повноважень, визначених Митним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2012 р. № 20, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 33259,88 грн., та № 19, яким визначення суму податкового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 166299,31 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Агрофілд».

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської митниці залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. по справі № 2а-1670/4260/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2020 р.