Рішення № 27322854, 30.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/9196-2012 30.10.12

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської

міської державної адміністрації) «Київреклама»

До Фізичної особи -підприємця Князєва Сергія Вікторовича

Про стягнення 43 297,61 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Нестеренко Г.А. -по дов. № 196-6/КР від 03.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»про стягнення з Фізичної особи -підприємця Князєва Сергія Вікторовича 43 297,61 грн. заборгованості яка складається з : 21 754,04 грн. боргу по сплаті плати за пріоритет на місце для розміщення зовнішньої реклами, 9 087,00 грн. компенсації витрат за здійснений демонтаж № 25958-10 банер, панно на фасаді будинку (160 кв.м. ІІІ) по вул. Верхній Вал, 10, 2 443,55 грн. пені, 3 620,25 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 1 766,61 грн. та 4 626,16 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва № 001671/10 від 02.04.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/9196-2012 та призначено її до розгляду на 24.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/9196-2012 від 24.07.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.07.2012, розгляд справи був відкладений на 07.08.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/9196-2012 від 07.08.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.07.2012 та ухвали від 24.07.2012, а також необхідністю витребування доказів, розгляд справи був відкладений на 14.08.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/9196-2012 від 14.08.2012, в зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.07.2012 та ухвал від 24.07.2012, від 07.08.2012, розгляд справи був відкладений на 06.09.2012.

Відповідач у поданому 05.09.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує з наступних підстав. Позивачем нарахована пеня за порушення грошового зобов'язання без врахування строків позовної давності, що передбачені чинним законодавством України, в зв'язку з чим відповідач заявляє про застосування позовної давності до цих правовідносин. Відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем пені, інфляційних витрат та 3 % річних на суму 9 087,00 грн., що є вартістю робіт по демонтажу рекламного засобу, адже умовами договору передбачена лише відповідальність (пеня, інфляційні витрати, 3 % річних) розповсюджувача (відповідач) за не внесення плати за користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами. Натомість, плата за демонтаж не є платою по договору. Відповідач заявляє, що ним не встановлювався рекламний засіб на який виданий пріоритет за адресою: м. Київ, Подільський район, вул. Верхній Вал, 10. Підтвердженням цього є відсутність дозволу Головного управління з питань реклами виданого мені на розміщення рекламного засобу за цією адресою, як цього вимагає чинне законодавство України; відсутність оригінального макету на рекламний засіб, подання якого є обов'язковим згідно з п. 3.6.5 договору; відсутність знімку місця розміщення рекламного засобу, наявність якого вимагається згідно п. 3.6.7 договору; не висування позивачем свого часу вимог про сплату штрафу за неподання макету та фотознімку, згідно п. 7.7 договору. Відповідно відповідач вважає, що у нього не має обов'язку по відшкодуванню витрат на демонтаж рекламного засобу. Також відповідач зазначає, що особисто не підписував договорів із позивачем та Головним управлінням з питань реклами КМДА. Так, підпис, що проставлений від імені відповідача на договорі та додатковій угоді - не належить відповідачу та проставлений іншою особою, що виступала від його імені.

Відповідачем у поданому відзиві також було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 06.09.2012 справу № 5011-3/9196-2012 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/9196-2012 від 06.09.2012 (суддею Трофименко Т.Ю.) справу призначено до розгляду на 02.10.2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 справу № 5011-3/9196-2012, в зв'язку з виходом судді Сівакової В.В. з відпустки, передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

Відповідачем в судовому засіданні 02.10.2012 подано доповнення до відзиву в якому просить з урахуванням обставин викладених в доповненні та раніше поданому відзиві в позові відмовити.

В судовому засіданні 02.10.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2012, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача, а також необхідністю витребування доказів, розгляд справи був відкладений на 30.10.2012.

Позивачем в судовому засіданні 30.10.2012 подано письмові пояснення з приводу вимоги про стягнення з відповідача компенсації витрат по де монтажу рекламного засобу в розмірі 9 087,00 грн.

Позивач в судовому засіданні 30.10.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 30.10.2012 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується протоколом судового засідання 18.10.2012 та наявною в матеріалах справи розпискою представника відповідача Волокітіна О.В. згідно довіреності № б/н від 08.09.2012.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 30.10.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 між Головним управлінням з питань реклами виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (робочий орган), Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(підприємство) та Фізичною особою -підприємцем Князевим Сергієм Вікторовичем (розповсюджувач) було укладено договір № 001671/10 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (далі - РЗ), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (надалі -РЗ) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами (далі -дозвіл), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (-їх) користування.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено кошти за право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення РЗ, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 21 754,04 грн., а також 9 087,00 грн. компенсації витрат за здійснений демонтаж. За неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 2 443,55 грн., штраф в розмірі 4 626,16 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 3 620,25 грн. та 3 % річних в сумі 1 766,61 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 2.2. договору місце (-я) для розміщення РЗ зазначається (-ються) в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1. договору розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ, та коригуючих коефіцієнтів. Базова плата вказується в додаткових угодах до цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2010 сторонами погоджено, що робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів за адресами викладеними в цих додатках, що складають 7 одиниць, а саме :

1. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Верхній Вал, 10, розміром 20 000х8 000 загальною площею 160 000 кв. м. кількість 1 № 25958-10. Базова плата без ПДВ 6 060,00 грн.

2. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Верхній Вал, 30-а, розміром 12 000х8 000 загальною площею 84 000 кв. м. кількість 1 № 25959-10. Базова плата без ПДВ 3 780,00 грн.

3. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Верхній Вал, 40, розміром 6 000х4 000 загальною площею 24 000 кв. м. кількість 1 № 25960-10. Базова плата без ПДВ 1 476,00 грн.

4. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Верхній Вал, 4, розміром 4 000х10 000 загальною площею 40 000 кв. м. кількість 1 № 25962-10. Базова плата без ПДВ2 460,00 грн.

5. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Костянтинівська, 19, розміром 6 000х 6 000 загальною площею 36 000 кв. м. кількість 1 № 25956-10. Базова плата без ПДВ 1 845,00 грн.

6. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Костянтинівська, 37, розміром 12 000х 10 000 загальною площею 120 000 кв. м. кількість 1 № 25957-10. Базова плата без ПДВ 4 050,00 грн.

7. банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Шевченківському районі м. Києва, по вул. Нижній Вал, 7, розміром 20 000х 5 000 загальною площею 100 000 кв. м. кількість 1 № 25961-10. Базова плата без ПДВ 4 260,00 грн.

Також цими додатковими угодами сторонами погоджено базові плати за кожне з вищевказаних місць.

Відповідно до п. 3.3.4 договору підприємство наділено правом в односторонньому порядку змінювати тарифи, в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.4.1, п. 3.4.2 договору підприємство зобов'язано до 20 числа поточного місяця формувати рахунки на оплату права за тимчасове користування місцем (ями) для розміщення РЗ у відповідності до умов цього договору та до 5 числа наступного після звітного місяця надати акт приймання -передачі наданих послуг.

В свою чергу розповсюджувач зовнішньої реклами згідно п. 3.6.15 договору зобов'язаний щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, отримувати в підприємстві рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ, а у випадку, передбаченому п. 4.4 цього договору -на протязі 3 (трьох) днів з моменту прийняття рішення про встановлення чи продовження пріоритету.

Згідно п. 3.6.3. договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати акт приймання-передачі наданих послуг до 5 числа наступного після звітного місяця та протягом 5 днів повернути підписаний акт прийому-передачі підприємству. Якщо розповсюджувач протягом вказаного періоду не поверне підписаний акт, то вважається, що послуги надані належним чином.

Отже, за умовами договору обов'язок по отриманню рахунків на оплату права за пріоритет за користування місцем для розміщення РЗ та актів приймання-передачі наданих послуг покладено на відповідача.

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за цим договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісяця не пізніше 25-го поточного місяця на поточний рахунок підприємства.

Згідно п. 3.6.14. договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язався своєчасно та у повному обсязі вносити на поточний рахунок підприємства плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у порядку та в розмірах, передбачених розділом 4 договору.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків щодо внесення плати за право тимчасового користування місцями для розміщення РЗ за червень 2010 року згідно рахунків-фактур № 12110 від 10.06.2010 та 12111 від 10.06.2012, в зв'язку з чим виник борг, який становить 21 754,04 грн.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу по сплаті за пріоритет на місце для розміщення зовнішньої реклами 21 754,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 087,00 грн. компенсації витрат за здійснений демонтаж банер, панно на фасаді будинку (160 кв.м. ІІІ) по вул. Верхній Вал, 10 № 25958-10 підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 3.6.1. договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язався належним чином оформити та отримати дозвіл (дозволи) на розміщення зовнішньої реклами в строки, визначені Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1100 від 23.08.2007.

Згідно п. 3.6.2. договору відповідач зобов'язався не встановлювати РЗ до моменту отримання належним чином оформленого дозволу.

Згідно п. 3.4.4. договору позивач зобов'язаний у випадку виявлення допущенних розповсюджувачем зовнішньої реклами порушень цього договору та чинного законодавства у сфері зовнішньої реклами повідомити розповсюджувача зовнішньої реклами про виявлене порушення. Якщо розповсюджувач зовнішньої реклами не усунув порушення протягом 5 календарних днів з моменту направлення йому повідомлення, надавати зазначену інформацію робочому органу для ініціювання демонтажу РЗ в порядку, визначеному цим договором та розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1100 від 23.08.2007 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Києві».

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2010 головним спеціалістом Головного управління з питань реклами виявлено порушення Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 767 від 27.09.2010, а саме за адресою : Подільський район, вул. Верхній Вал, 10, про що складено вимогу № 400025, яка була надіслана відповідачу, та запропоновано останньому демонтувати рекламний засіб (банер, панно на фасаді будинку) у зв'язку з відсутністю дозволу на його розміщення. В даній вимозі запропоновано демонтаж провести власними силами на протязі трьох днів, або рекламний засіб буде демонтовано.

25.10.2010 Головним управлінням з питань реклами видано наказ № 43 «Про демонтаж самовільно розміщених конструкцій», яким КП «Київреклама»доручено вжити заходів щодо демонтажу рекламних засобів, зазначених у додатку № 1.

Додаток № 1 до зазначеного наказу містить рекламний засіб № 25958-10 банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться за адресою : Подільський район, вул. Верхній Вал, 10, в зв'язку з виявленням самовільно розміщених РЗ (п. «б» п. 17.2. Порядку).

Пунктом 3.3.5. договору позивач наділений правом організовувати та/або самостійно проводити демонтаж РЗ у випадках передбачених цим договором та/або Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1100 від 23.08.2007, за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 7.10 договору в разі проведення демонтажу РЗ у випадку дострокового розірвання цього договору, припинення дії дозволу, самовільного встановлення РЗ, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством та цим договором, витрати пов'язані з демонтажем, транспортування, зберіганням РЗ, а також витрати з відновлення місця розміщення РЗ підлягають відшкодуванню розповсюджувачем зовнішньої реклами в повному обсязі особі, яка зазнала у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 767 від 27.09.2010 (далі - Порядок), що діяв на момент демонтажу РЗ (№ 25958-10) КП «Київреклама»уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.

З акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.11.2010 вбачається, що замовник -КП «Київреклама»прийняв від виконавця Фізичної особи - підприємця Олексієнко І.В. роботи (послуги) по демонтажу ОЗР банер, панно за адресою вул. Верхній Вал, 10 (№25958-10) вартістю 7 572,50 грн., що разом з ПДВ становить 9 087,00 грн.

Згідно п. 17.10. Порядку компенсація витрат КП «Київреклама», яке організовувало демонтаж або проводило самостійно демонтаж РЗ, покладається на власника (законного користувача) демонтованого РЗ на підставі виставленого рахунку та акта здачі-приймання виконаних робіт по демонтажу.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № 90052/5 від 19.11.2010 про компенсацію витрат за демонтаж банер, панно на фасаді будинку, що знаходиться у Подільському районі м. Києва, по вул. Верхній Вал, 10, загальною площею 160 000 кв. м. № 25958-10 на суму 9 087,00 грн. Слід зауважити, що за умовами договору обов'язок з отримання рахунків покладено на відповідача, які мають бути сплачені до 25 числа поточного місяця.

Відповідач в порушення умов договору оплату за вказаним рахунком не провів.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 2 443,55 грн. пені та 4 626,16 грн. штрафу слід зазначити наступне

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за пріоритет на місце розміщення реклами та компенсації за демонтаж РЗ не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 3.3.2. договору позивач має право нараховувати та вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за порушення умов договору в розмірі та в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

З умов договору вбачається, що сторонами не передбачена відповідальність у вигляді пені та штрафу в разі порушення умов договору в частині сплати компенсації за демонтаж РЗ.

Відповідно до п. 7.4 договору за несвоєчасне або неповне внесення плати розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 7.5. договору за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами, додаткового сплачує штраф в розмірі 15% простроченої суми.

Отже, в п.п. 7.4., 7.5. договору, на які позивач посилається в обґрунтування нарахування пені та штрафу нарахованих на суму боргу з компенсації по демонтажу РЗ, йде мова про відповідальність лише за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування плати за тимчасове користування місцем для розміщення реклами.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня та штраф, є договірною позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені та штрафу, нарахованих на борг з компенсації по демонтажу, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Разом з цим, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу, що нараховані на суму боргу за тимчасове користування місцем для розміщення реклами також не підлягають задоволенню з огляду на наступне

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення плати за право тимчасового користування місцями.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Згідно п 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (п. 2 названої статті).

Отже, пеня може бути розрахована за рік, що передує зверненню позивача до суду із відповідною вимогою.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пеня нарахована на суму боргу в розмірі 21 754,04 грн. розрахована у період з 25.06.2010 по 25.12.2010.

Згідно п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи наведене, строк позовної давності в один рік щодо нарахованої пені за вказаний період на дату пред'явлення позову до суду (09.07.2012 -штамп вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва) вже сплинув (25.06.2011).

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач посилається на пропущення позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу, у зв'язку з чим просить в цій частині в позові відмовити.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 1 766,61 грн. та збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 3 620,25 грн.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції позивачем здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 766,61 грн. та збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 3 620,25 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Посилання відповідача на те, що демонтований рекламний засіб належить TOB «Джонс Ленг ЛеСаль»не приймаються судом, оскільки демонтаж був здійснений за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, а відповідно до додаткової угоди № 1 від 02.04.2010 до договору № 001671/10 від 02.04.2010, даний рекламний засіб (банер, панно на фасаді будинку, загальною площею 160.0000 кв. м.) переданий у користування саме відповідачу. Крім того, позивач вказує на те, що між КП «Київреклама»та TOB «Джонс Ленг ЛеСаль»жодних договірних відносин не існує і не існувало.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Князєва Сергія Вікторовича (м. Київ, вул. М. Ушакова, 34-А, кв. 43, ідент. код 2598205071) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 21 754 (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири) грн. за пріоритет на місце для розміщення зовнішньої реклами, 9 087 (дев'ять тисяч вісімдесят сім) грн. 00 коп. компенсації витрат за здійснений демонтаж, 3 620 (три тисячі шістсот двадцять) грн. 25 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн. 61 коп. -3% річних, 1 346 (одну триста сорок шість) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 05.11.2012.

Суддя В.В.Сівакова