Справа № 2601/15209/12
Провадження №: 1/2601/1067/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.11.2012 р. м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Бондаренко Г. В. при секретарі Бродюк Л.С.,
за участю прокурора Онікеєнко К.Г.,
потерпілого - ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Борзна, Чернігівської обл., українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, який одружений, має двох неповнолітніх дітей, працює охоронником в ТОВ «Стелс-1», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий 12.08.2010 року Борзнянським районним судом Чернігівської обл. за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України на 200 годин громадських робіт, 7.06.2011 року відбув призначене покарання, і.н. НОМЕР_1,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Миколаїв, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, який не одружений, працює охоронником в ТОВ «Стелс-1», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимий, і.н. НОМЕР_2,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с.м.т. Семенівка, Полтавської обл., українця, громадянина України, освіта середня, який не одружений, працює охоронником в ТОВ «Стелс-1», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, і.н. НОМЕР_3,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 18.05.2012 року приблизно о 00 год. 00 хв., знаходячись біля зупинки громадського транспорту по вул. Жилянська, 60 в м. Києві, з метою вчинення нападу та заволодіння чужим майном вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6, згідно заздалегідь визначених ролей, підійшов до ОСОБА_1 та, погрожуючи йому предметом схожим на револьвер, який попередньо із вказаною метою взяв у ОСОБА_7, приставивши його до лівої частини живота ОСОБА_1, подолавши таким чином волю потерпілого до опору, завів останнього до внутрішнього двору будинку № 60 по вул. Жилянська в м. Києві. В цей час підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Після цього один із них притиснув потерпілому до лівої частини голови предмет схожий на револьвер. ОСОБА_6 в цей час наніс потерпілому удар рукою в області обличчя, від чого потерпілий сів, закривши обличчя руками. ОСОБА_8 в цей час наніс потерпілому удар в область плечей. Потім ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забрали його речі, а саме: сумку вартістю 500 гривень, мобільний телефон Айфон-4, вартістю 600 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Лайф»вартістю 30 гривень на рахунку якої було 25 гривень, ноутбук I VAIO»VGN- Z11VR/B, вартістю 5000 гривень, Айпад вартістю 5000 гривень, мобільний телефон «Блегбері»вартістю 3000 гривень з сім-карткою мобільного оператора «МТС»вартістю 20 гривень, коштів на рахунку якої не було, а всього заволоділи майном на загальну суму 19 765 гривень. Після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли.
Допитаний підсудний ОСОБА_6 вказав, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та заявлений цивільний позов визнає в повному обсязі, зазначивши, що 18.05.2012 року приблизно о 22 год. 10 хв. із с.Нові Млини приїхав до «Макдональдс», що знаходиться на площі Привокзальна в м. Києві, де зустрівся з ОСОБА_7, який в цей час перебував на роботі. Приблизно о 22 год. 45 хв. він змінився і вони разом пішли до магазину. Приблизно о 23 год. 00 хв. до них приєднався ОСОБА_8 Йдучи в бік метро, проходячи по вул. Жилянській приблизно о 00 год. 00 хв., він побачив невідомого хлопця, який проходив по тротуару. Враховуючи те, що він йшов попереду своїх знайомих, оскільки говорив по телефону, він попросив закурити у даного хлопця. Останній відповів йому у грубій формі, тому він схопив його за руки та завів в арку, де сказав йому, щоб потерпілий відав йому гроші, при цьому він вирішив пригрозити йому запальничкою, схожою на пістолет. Потерпілий віддав гроші. Потім він почав махати руками, кричати. Тоді він, повернувшись до нього, взяв його за руку та відвів далі у двір, при цьому двічі злегка вдаривши потерпілого долонею по голові. Останній присів і в цей момент хтось із його знайомих ще наніс йому декілька ударів, проте чим та куди, він не бачив. Потім вони разом із викраденим швидко пішли з двору будинку та вийшли на вулицю Саксаганського. Побачивши автомобіль-таксі, вони підійшли до нього та поїхали на ньому. Вирішили їхати на масив «Борщагівка». Приїхавши на вул. Гната Юри, вони вийшли та розрахувались з водієм викраденими грошима. В подальшому ОСОБА_7 оглянув зміст сумки та виявив в ній ноутбук сірого кольору, мобільний телефон марки «Айфон»та планшет «Айпад»чорного кольору в чохлі. Викрадені речі в цей же вечір та наступні дні вони збули, розподіливши кошти між собою. Крім того, підсудний, вказавши, що фактично визнає свою вину, показав, що попередньої змови між ними не було, зброї в нього не було і ніхто нею потерпілому не погрожував, казали лише, що якщо він буде кричати, то вони його поб'ють. Також, підсудний вказав, що під час досудового слідства будь-якого тиску на нього не вчинялось, у вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати.
Допитаний як підсудний ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, і заявлений у справі цивільний позов та показав, що 18.05.2012 року ввечері на залізничному вокзалі на площі Привокзальній в м. Києві він зустрів ОСОБА_8 Приблизно о 22 год. 00 хв. до них під'їхав ОСОБА_6 При собі в нього був пневматичний пістолет «Револьвер», під патрон «флобер». Потім із залізничного вокзалу вони всі разом пішли в бік вул. Жилянської в м. Києві. Під час їх руху ОСОБА_6 запропонував їм пограбувати першого зустрічного чоловіка. ОСОБА_6 йшов попереду них, потім він, а потім ОСОБА_8 Приблизно о 23 год. 00 хв. вони побачили раніше не знайомого потерпілого і за попередньою домовленістю вирішили його пограбувати. ОСОБА_6 підійшов до незнайомого хлопця і завів його в арку, другим в арку зайшов він і ОСОБА_6 віддав йому сумку потерпілого, яку він оглянув. В цей час зайшов до арки і ОСОБА_8, а він, в свою чергу відійшов від них, ближче до початку арки до вулиці. Потерпілий почав махати руками і кричати, тому ОСОБА_6 завів його в арку глибше та вдарив декілька разів по голові, той присів, поруч був і ОСОБА_8, чи наносив він також удари, він не бачив, оскільки там було темно. Потім вони всі разом побігли з викраденими речами в сторону залізничного вокзалу по вул. Жилянській в Києві. В подальшому вони продали викрадене майно та розподілили гроші між собою. В руках у ОСОБА_6 запальничку чи пістолет він не бачив, як і те, що він їм погрожував, хоча перед зустріччю із потерпілим він передавав останньому на його прохання свій пістолет Флобер, який він йому повернув на наступний ранок і який в подальшому вилучили працівники міліції. Крім того, підсудний показав, що під час досудового слідства покази давав добровільно, тиск не чинили, у вчиненому щиро кається, просить його суворо не карати.
Допитаний як підсудний ОСОБА_8 вказавши, що визнає свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, і заявлений у справі цивільний позов, зазначив, що він 18.05.2012 року ввечері на площі Привокзальній в м. Києві зустрів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, і вони всі разом пішли в бік метро по вул. Жилянській. Попереду йшов ОСОБА_6, потім ОСОБА_7, а за ними він. Приблизно о 00 год. 00 хв. він помітив, що ОСОБА_6 зупинився біля невідомого чоловіка, між ними була суперечка, якісь рухи руками, потім вони зайшли в арку. За ними туди зайшов ОСОБА_7, а потім він. В арці він побачив як ОСОБА_6 стоїть обличчям до потерпілого, який стояв спиною до стіни. Потім ОСОБА_6 завів потерпілого глибше, бо останній кричав, при цьому наніс потерпілому удар. Потерпілий присів і він тоді наніс йому удар в плече ногою, щоб той не піднімався. Після цього вони залишили хлопця та втекли, продавши в подальшому викрадене та розподіливши гроші між собою. Також підсудний вказав, що коли вони йшли з даного місця, то він побачив у ОСОБА_7 в руках сумку. Не дивлячись на вказівку підсудного про визнання своєї вини, він повідомив, що попередньої змови на вчинення злочину не було, пістолетом потерпілому в його присутності не погрожували. Також вказав, що під час досудового слідства тиск на нього не чинили, покази давав добровільно, просить його суворо не карати.
Не дивлячись на часткове визнання підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_6. та повне визнання підсудним ОСОБА_7 своє вини у вчиненні інкримінованого їм злочину за обставин, викладених у вироку суду, їх вина в повній мірі підтверджена зібраними і дослідженими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_1 в суді показав, що 18.05.2012 року приблизно о 00:00 годин він йшов по вул. Жилянській в м. Києві та після перетину вул. Панківської в м. Києві побачив перед собою, на відстані приблизно 10-15 метрів хлопця, котрий йшов перед ним. Дійшовши до вул. Жилянська, 60 в м. Києві, він побачив вищевказаного хлопця поруч із собою, останній при цьому дістав предмет схожий на револьвер чорного кольору та тримаючи його в лівій руці приставив дулом до лівої частини його живота, після чого заштовхав його в арку буднику № 60 по вул. Жилянській в м. Києві, де було темно, притиснув його до стіни арки та спитав чи є в нього гроші та мобільний телефон. Він віддав йому гроші в сумі 210 гривень, мобільний телефон Айфон-4, вартістю 6000 гривень, чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 30 гривень, на рахунку якого знаходилися гроші 25 гривень, а також сумку темно-зеленого кольору з ручкою через плече, вартістю 500 гривень, в якій знаходився ноутбук VAIO»VGN-Z11VRN/B, чорного кольору, вартістю 5 000 гривень, також в сумці був Айпад, чорно-сірого кольору, вартістю 5 000 гривень. Коли він віддавав незнайомому хлопцю, котрий погрожував йому предметом схожим на револьвер, свої речі, до них підійшли ще двоє невідомих йому раніше хлопців. Той хлопець, котрий погрожував йому револьвером передав сумку одному з двох хлопців, котрі підійшли. Після цього хлопець, що погрожував йому револьвером, почав штовхати його у двір будинку вглиб, де притиснув до стіни будинку зі сторони двору, при цьому він револьвер вже притиснув дулом до лівої сторони його горла. Один з двох хлопців, що підійшли пізніше, також притиснув йому до лівої частини голови предмет по силуету схожий на пістолет. Хлопець, той, що підійшов до нього першим з самого початку запитав його чи не має в нього кілець та ланцюжків, при цьому він перевірив лівою рукою наявність в нього ланцюжків на шиї та кілець на руках, тримаючи при цьому вже в правій руці револьвер, котрий притискав дулом йому до лівої частини шиї. Під час того, як він перевіряв в нього наявність інших цінних предметів, він відчув в нього в правій нагрудній кишені куртки мобільний телефон Блегбері чорного кольору, вартістю 3000 гривень, в якому була сім-карта мобільного оператора МТС вартістю 20 гривень, на якій не було грошей, та забрав вказаний телефон. Потім вищевказаний хлопець запитав чи буде він ще їм брехати та вдарив його кулаком лівої руки в обличчя. Потім він закрив обличчя руками та відчув як його вдарили в обличчя ще три рази, після чого він впав на землю та відчув два удари ногами в область обличчя, але удари прийшлися на руки, якими він закривав обличчя. Після цього вказані троє хлопців пішли через арку назад до вулиці Жилянської та пішли у невідомому йому напрямку. Свій позов він підтримує в повному обсязі, визначення покарання підсудним залишає на розсуд суду. Крім того, потерпілий вказав, що чітко впізнав як у слідчого, так і в суді у підсудних тих трьох хлопців, які на нього напали і пограбували. ОСОБА_6 саме той, хто завів його в арку, погрожуючи пістолетом, забрав речі і наніс перші удари. Хто з інших двох підсудних також наносив йому удари згадати не може. Він категорично впевнений в тому, що у ОСОБА_6 був саме револьвер та в тому, що хлопці, які наносили йому удари були активними, а третій -виконував пасивну роль у даному нападі.
Крім вказаних вище показів потерпілого, які в повній мірі узгоджуються з показами підсудного ОСОБА_7 та з показами підсудного ОСОБА_8 в частині того, що він разом з ОСОБА_6 наносили удари потерпілому, вина підсудних підтверджується і зібраними та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, даними протоколу огляду місця події від 18.05.2012 року, згідно яких було оглянуто ділянку місцевості біля будинку № 60 по вул. Жилянська в м. Києві (т.1 а.с. 39-41); протоколу огляду місця події від 29.05.2012 року, згідно якого в службовому приміщенні ресторану «Макдональдз»по вул. Привокзальна площа, 2 в м. Києві було вилучено предмет схожий на револьвер, який належить ОСОБА_10 з фототаблицею до нього (т.1 а.с. 43-48); даними висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № 133 від 25.06.2012 року, згідно яких предмет схожий на револьвер з маркуванням «EKOL Viper 2,5»НОМЕР_4, вилучений 29.05.2012 року, працівниками міліції під час огляду службового приміщення ресторану «Макдональдз»по вул. Привокзальна площа, 2 в м. Києві, до вогнепальної зброї не відноситься, до стрільби придатний. Даний предмет є револьвером моделі «EKOL Viper 2,5»НОМЕР_4, калібру 4 мм, призначений для стрільби патронами Флобер калібру 4 мм кільцевого спалаху, виготовлений промисловим способом в Туреччині (т.1 а.с. 54-60); даними протоколу огляду місця події від 29.05.2012 року, згідно яких в службовому кабінеті № 330 Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві, було вилучено мобільний телефон «Блегбері», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_5, який добровільно видала ОСОБА_11 - дружина ОСОБА_12 (т.1 а.с. 164-165); даними протоколу огляду та виїмки від 30.05.2012 року, згідно яких з приміщення ломбарду «Скарбниця»по вул. Прилужна 4/15 в м. Києві було вилучено ноутбук «SONI VAIO»VGN-Z11VRN № 00154-240-243-193-862, який належить потерпілому ОСОБА_1 та який був зданий в ломбард ОСОБА_6 із долученим до нього речовим доказом (т.1 а.с. 162-163, 169) та даними протоколу впізнання від 30.05.2012 року, згідно яких потерпілий впізнав серед пред'явлених фото ОСОБА_6 як особу, яка здійснила на нього напад, викрала речі (т. 1 а.с. 171-173).
Враховуючи викладене, суд допитавши підсудних, потерпілого, дослідивши матеріали кримінальної справи, вважає, що вина ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за викладених у вироку вище обставин доведена повністю.
Крім вказаних вище доказів на підтвердження вини підсудних суд також бере до уваги і визнавальні покази, які підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 надавали під час досудового слідства (т. 1 а.с. 119-121, 129-130, 147-149, 157-159), в тому числі щодо наявної між ними трьома попередньої змови на вчинення інкримінованого їм злочину, використання при цьому револьвера «Флобер»та застосування психологічного і фізичного насильства до потерпілого, оскільки вони узгоджуються між собою та з показами потерпілого. Крім того, як вказали підсудні в суді, дані покази вони давали добровільно, тиск на них не чинився. Крім того, підсудний ОСОБА_7 в повній мірі підтвердив правильність даних показів, а підсудний ОСОБА_8 не зміг пояснити, чому слідчому він надавав визнавальні покази.
Враховуючи викладене та всі зібрані і викладені вище у вироку докази суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження версії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про відсутність між ними та ОСОБА_7 попередньої змови на вчинення інкримінованого злочину, відсутність у них зброї та предмета схожого на пістолет і сприймає їх як позицію захисту вказаних підсудних, спрямовану на зменшення ступеню відповідальності за скоєне. Судом не встановлено підстав для оговору підсудними один одного чи потерпілим всіх трьох підсудних, не наведені такі підстави і стороною захисту. Так само судом не виявлено під час судового слідства і допущення істотних порушень вимог закону, які б могли вплинути на повноту, всебічність та об'єктивність розслідування даної справи з боку органу досудового слідства.
За таких обставин, суд вважає, що вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину за викладених у вироку обставин доведена в повному обсязі.
Дії підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані вірно.
При призначенні підсудному ОСОБА_6 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину (ч. 2 ст. 187 КК України), обставини вчинення злочину, його найбільш активну роль у вчиненому, дані про особу підсудного, який працює в ТОВ «Стелс-1», за місцем роботи характеризується посередньо, має місце реєстрації, за яким характеризується позитивно, одружений, раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину проти власності, вчинив новий злочин через незначний проміжок часу після відбуття попереднього покарання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення та підвищений рівень його суспільної небезпеки, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання -часткове визнання своєї вини, щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає, що виправлення винного не можливе від ізоляції від суспільства і тому йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві приватної власності майна. Разом з тим, враховуючи наявність ряду обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6, і відповідно істотно зменшують ступінь небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема, наявність місця реєстрації, те, що він працював, думку потерпілого, який залишив вирішення питання щодо покарання на розсуд суду, суд вважає за необхідне застосувати при призначенні основного покарання ОСОБА_6 вимоги ст. 69 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, його активну роль у вчиненому, дані про особу підсудного, який працює в ТОВ «Стелс-1», за місцем роботи характеризується посередньо, не одружений, має місце реєстрації, раніше не судимий, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання -часткове визнання своєї вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що виправлення винного не можливе без ізоляції від суспільства і тому йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому на праві приватної власності майна. Разом з тим, суд, враховуючи наявність ряду обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8, і відповідно істотно зменшують ступінь небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема, наявність місця реєстрації, те, що він працював, думку потерпілого, який залишив вирішення питання щодо покарання на розсуд суду, суд вважає за необхідне застосувати при призначенні основного покарання ОСОБА_8 вимоги ст. 69 КК України.
Те, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчинили тяжкий злочин та не визнали свою вину в повному обсязі, враховуючи дані про їх особи, наявність обставин, що пом'якшують покарання, не є перешкодою для застосування до них вимог ст. 69 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, його пасивну роль у вчиненому, дані про особу підсудного, який працює в ТОВ «Стелс-1», за місцем роботи характеризується посередньо, не одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні матір та двох малолітніх брата і сестру, обставини, що пом'якшують покарання -повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає, що йому слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, враховуючи наявність ряду обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 і відповідно істотно зменшують ступінь небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема, наявність місця реєстрації, те, що він працює, його роль у вчиненому, думку потерпілого, який залишив вирішення питання щодо покарання на розсуд суду, суд вважає за необхідне застосувати при призначенні основного покарання ОСОБА_7 вимоги ст. 69 КК України.
Крім того, враховуючи наявність чотирьох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7, його пасивну роль у вчиненому злочині, те, що він ніколи раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не був судимий, має утриманців, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням максимально можливого іспитового строку та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Беручи до уваги вищевказані факти та дані про особу ОСОБА_7 той факт, що він вчинив тяжкий злочин не є перешкодою для застосування до нього вимог ст.ст. 69, 75 КК України.
Враховуючи те, що суд застосовує до підсудного ОСОБА_7 вимоги ст. 75 КК України таке обов'язкове додаткове покарання як конфіскація майна до підсудного ОСОБА_7, керуючись вимогами ст. 77 КК України, застосоване бути не може.
Суд вважає, що призначене підсудним покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення нових злочинів.
Враховуючи те, що завдані потерпілому ОСОБА_1 збитки, вказані у цивільному позові, відшкодовані йому в повному обсязі, суд вважає, що заявлений ним позов слід залишити без задоволення.
Долю судових витрат та речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст. 93, 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_8 на праві приватної власності.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням вимог ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обчислювати з 29 травня 2012 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Речові докази по справі:
мобільний телефон «Блекбері», чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_5, який передано під зберігальну розписку власнику ОСОБА_1, залишити ОСОБА_1 за належністю;
ноутбук «SONI VAIO»VGN-Z11VRN 00154-240-243-193-862, який передано під зберігальну розписку власнику ОСОБА_1, залишити ОСОБА_1 за належністю,
револьвер моделі «EKOL Viper 2,5»НОМЕР_4, калібру 4 мм, призначений для стрільби патронами Флобер калібру 4 мм кільцевого спалаху, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.
Стягнути із засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в рівних частинах судові витрати по справі -вартість проведеної криміналістичної експертизи в розмірі 940 гривень 80 копійок на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (код послуги 11210), в сумі 313 гривень 60 копійок з кожного.
Грошові кошти, перераховані ОСОБА_6 на депозитний рахунок НОМЕР_6, МФО 820019, ЄДРПОУ 02896756, банк одержувач Управління Державної казначейської служби України у м. Києва в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. для отримання ОСОБА_1 як добровільне відшкодування шкоди ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_1, повернути ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданих йому збитків на вимогу останнього.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити у виді взяття під варту для утримання в Київському СІЗО ДПС України в м. Києві та Київській області.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Звільнити засудженого ОСОБА_7 з-під варти в залі суду негайно.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими -в той же строк з моменту отримання ними копії вироку.
Суддя Г. В. Бондаренко
Судове рішення № 27321594, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 08.11.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2601/15209/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: