Постанова № 27318004, 07.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4590/2011

07 листопада 2012 року 12год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Прищепа Олег Степанович,

відповідача: представник Троянчук Дмитро Миколайович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014421541 від 09.06.2011 року ВСТАНОВИВ:

Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014421541 від 09.06.2011 року.

Усною ухвалою суду від 07 листопада 2012 року було допущено заміну первинного відповідача - Державна податкова інспекція у м. Рівне, її правонаступником - Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та вказав, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПК України якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів. Навіть якщо припустити, що у ДПІ у м. Рівне були підстави для здійснення нарахування податкових зобов'язань товариству, то нарахування здійснено неправильно оскільки наявні у ДПІ в м. Рівне відомості про товари та необоротні активи товариства, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту - декларувались товариством у декларації з податку на прибуток за 2010 рік, а донарахування було здійснено у травні 2011 року, оскільки в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено як підставу Акт від 04.05. 2011 року. При здійсненні донарахування ДПІ у м. Рівне не враховано, що залишкова вартість майна задекларована по податковому обліку (декларація по податку на прибуток за 2010 рік) з урахуванням податкової амортизації, яка суттєво відрізняється від бухгалтерської амортизації, а отже залишкова вартість з урахування бухгалтерської амортизації буде значно меншою. Таким чином, податок на додану вартість ДПІ у м. Рівне розраховувався неправильно із даних, які не відповідали дійсності. Вказане підтверджується тим, що залишкова вартість основних фондів, задекларована в декларації по податку на прибуток за 2010 рік становить 2331,1 тис. грн., а залишкова вартість основних фондів станом на 28.02. 2011 р. згідно довідки становить 800,4 тис. грн. Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позовну. З огляду на вказане, вважає, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0014421541 від 09 червня 2011 року є протиправним, а тому просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив та вказав, що за наслідком камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ "Бернд Бруггеманн Україна" у податковій звітності з податку на додану вартість складено акт № 199 від 04.05. 2011 р. Платнику ТОВ "Бернд Бруггеманн Україна" 14.03. 2011 року скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість згідно статті 184 пункту 184.1 підпункту (ж), а саме: в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 09 грудня 2010 року № 2756-УІ., якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Згідно додатку К1/1 до поданої податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, поданої до ДПІ у м. Рівне 04.11. 2010 року за № 9004798587 у ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" на обліку рахуються залишки товарно-матеріальних цінностей та необоротних активів: балансова вартість запасів на кінець звітного періоду на суму 21280 грн. основні фонди за мінусом амортизаційних відрахувань на суму 2475580 грн. Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 р. обсяг поставки (продажу) становить 102860 грн., за листопад 2010 р. обсяг поставки становить 99375 грн., за грудень 2010 року обсяг становить 103711 грн., за січень 2011 р. обсяг поставки становить 0 грн., за лютий 2011 року обсяг поставки становить 104857 грн. Платником не подано ліквідаційну податкову декларацію з податку на додану вартість, та відповідно не визначене умовне постачання товарів. За результатами перевірки встановлено, що платник не виконав вимогу п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI., а саме не визнав умовний продаж на суму 2086057 грн., з них на суму ПДВ - 417211,40 грн. та не відніс їх до податкового зобов'язання. ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" занизив податкове зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість. На підставі вищенаведеного просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04 травня 2011 року ДПІ у м. Рівне було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.05. 2011 р. № 199 (а.с. 25).

На підставі акта перевірки від 04.05. 2011р. № 199 ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09.06. 2011 р. № 0014421541, яким для ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 417211,40 грн. (417211,40 грн. - за основним платежем) (а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 28.02. 2003 р. (свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 229750) (а.с. 14, 15).

04.04. 2003 р. ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" було зареєстроване як платник податку на додану вартість - свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.04. 2003 р. № 24930244 (бланк серії НБ № 185284). Рішенням ДПІ у м. Рівне від 14.03. 2011 р. № 28 анульовано реєстрацію ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" платником податку на додану вартість на підставі пп. 184.1 ж) п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, що підтверджено службовою запискою № 322/29-35 від 10.03. 2011 року відділу реєстрації та обліку платників податків (а.с. 29).

21.03. 2011 р. ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" було подано до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року № 9001501777.

04.11. 2010 р. ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" було подано до ДПІ у м. Рівне податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року № 9004798587, у додатку К1/1 якої відображено балансову вартість запасів на кінець звітного періоду у сумі 21280,00 грн. та балансову вартість основних фондів за мінусом амортизаційних відрахувань у загальній сумі 2475580,00 грн.

Крім того, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 р. обсяг поставки (продажу) становить 102860 грн., за листопад 2010 р. обсяг поставки становить 99375 грн., за грудень 2010 року обсяг становить 103711 грн., за січень 2011 р. обсяг поставки становить 0 грн., за лютий 2011 року обсяг поставки становить 104857 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

За результатами камеральної перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п. 184.7 ст. 184 ПК України, а саме: ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" не визнало умовного продажу на суму 2086057 грн., з них на суму ПДВ - 417211,40 грн., та не віднесло вказану суму податку на додану вартість до податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, законом встановлено дві обов'язкові умови, за яких платник податку зобов'язаний у разі анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість визнавати умовний продаж:

1) наявність в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання реєстрації як платника податку товарних залишків та основних фондів;

2) включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при придбанні вказаних товарів та основних фондів.

Існування жодної з цих умов податковим органом не доведено.

Так, податковим органом не надано суду жодного доказу який підтвердив би, що основні фонди, які були на обліку у ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" на момент анулювання реєстрації його як платника податку на додану вартість, придбавалися підприємством з нарахуванням податкового кредиту. Твердження представника відповідача, що вказані обставини підтверджуються тим, що позивач був зареєстрованим платником податку на додану вартість є безпідставним та не береться до уваги судом.

Згідно з п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Як зазначалося судом вище, реєстрацію ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" платником податку на додану вартість було анульовано 14.03. 2011 р.

Отже, з урахуванням вимог ст. 184 Податкового кодексу України, останній податковий період при анулюванні реєстрації платником податку на додану вартість позивача починається 21 лютого 2011 року та закінчується 14 березня 2011р.

Таким чином, посилання податкового органу на наявність у позивача в останньому звітному (податковому) періоді товарних запасів на суму 21280,00 грн. та основних фондів вартістю 2475580,00 грн. є безпідставним, оскільки балансова вартість запасів та основних фондів у вказаних сумах була відображена ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, а анулювання реєстрації платником податку на додану вартість відбулося 14.03. 2011 р. Обставин щодо руху товарних запасів та основних фондів у позивача в період з 09.11. 2010 р. по 14.03. 2011 р. відповідачем перевірено не було.

Відображення у акті перевірки даних, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 р. обсяг поставки (продажу) становить 102860 грн., за листопад 2010 р. обсяг поставки становить 99375 грн., за грудень 2010 року обсяг становить 103711 грн., за січень 2011 р. обсяг поставки становить 0 грн., за лютий 2011 року обсяг поставки становить 104857 грн., не підтверджують рух усіх товарних запасів та спростовуються довідкою ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна" згідно якої залишкова вартість основних фондів, з урахування амортизаційних відрахувань зарахованих по бухгалтерському обліку, станом на 28.02. 2011 року становить 800449,79 грн. (а.с. 13).

Крім того, додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток містить інформацію про балансову вартість основних фондів лише на початок розрахункового кварталу (у даному випадку за декларацією, що була використана під час камеральної перевірки, - це 01.10. 2010 р.), у той час як Податковий кодекс України вимагає визнавати умовний продаж таких фондів в останньому звітному (податковому) періоді, але не пізніше дати анулювання реєстрації як платника податку (у даному випадку - це з 21 лютого 2011 року по 14 березня 2011 року).

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з листом ДПА України від 23.03. 2011 р. № 8073/7/16-1617 "Щодо питань адміністрування податку на додану вартість" під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:

- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);

- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;

2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);

7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, під час камеральної перевірки податковим органом аналізуються лише розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з п. 3 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12. 2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01. 2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 984 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 5.2 п. 5 розд. ІІ Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як встановлено судом, у порушення Порядку № 984, в акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, відсутні посилання на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, регістри бухгалтерського обліку ТзОВ "Бернд Бруггеманн Україна", пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, які б засвідчували наявність порушень підприємством податкового законодавства, а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 417211,40 грн.

Зважаючи на викладене, суд вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства у частині невизнання умовного продажу залишків запасів та основних фондів при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість, зроблені під час проведення камеральної перевірки, оскільки дані податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток не дають можливості податковому ревізору-інспектору встановити факт нарахування податкового кредиту саме стосовно тих товарних залишків або основних фондів, які знаходилися у залишку платника податку протягом останнього податкового періоду. Додаток К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток містить дані лише щодо балансової вартості запасів та основних фондів у разі наявності останніх, проте не містить інформації щодо періоду та способу їх придбання (зокрема, з нарахуванням податку на додану вартість чи без такого). Проводячи камеральну перевірку, ревізор позбавлений можливості перевірити обставини щодо формування показників декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість та дослідити первинні або інші документи, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, які б підтверджували, зокрема, обумовлене порушення.

Крім того, суду слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року, яка набрала законної сили 04.05. 2012 року, у справі № 2а/1770/325/2012 за позовом Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" до державного реєстратора Виконавчого комітету Рівненської міської ради Савич Наталії Анатоліївни, Виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування запису було зобов'язано державного реєстратора Виконавчого комітету Рівненської міської ради виключити (анулювати) запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.03.2011 року № 1 608 144 0012 000710 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" (код ЄДРПОУ 32413264), а постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10. 2012 року, у справі № 2а/1770/5606/2011 за позовом Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення було визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 28 від 14 березня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" (а.с. 44-47, 48-50, 57-59).

Таким чином, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.03. 2011 року № 1 608 144 0012 000710 про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу - Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" (код ЄДРПОУ 32413264) є безпідставним, а рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 28 від 14 березня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" винесене на підставі вищезазначеного запису є протиправним та скасованим.

Враховуючи неправомірність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, а також протиправність рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 28 від 14 березня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, суд також дійшов висновку щодо безпідставності висновку податкового органу про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Бернд Бруггеманн Україна" пункту 184.7 ст. 184 ПК України, а саме не визнання умовного продажу на суму 2086057 грн., з них на суму ПДВ - 417211,40 грн., та не віднесення вказаної суми податку на додану вартість до податкового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 09.06. 2011р. № 0014421541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 417211,40 грн. (417211,40 грн. - за основним платежем).

Отже, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

При цьому, приймаючи рішення, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, згідно з якими адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним і скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 03 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції від 21.10. 2011 р. (а.с. 3).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне форми "Р" № 0014421541 від 09 червня 2011 року.

Присудити на користь позивача Українсько-польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.