Рішення № 27306912, 29.10.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/17306/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.

при секретарі : Ізвольській С.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача-1 ОСОБА_2

представника третьої особи-2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи -Українська Товарна Біржа, Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач -ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля №899534 від 22.10.2009р., укладеного між відповідачем-1 ОСОБА_5 та відповідачем-2 ОСОБА_6, зареєстрованого Українською товарною біржею за №1102; просить припинити право власності ОСОБА_6 на автомобіль марки Toyota моделі Land Cruiser 2005 року випуску, № кузову НОМЕР_2; зобов'язати ОСОБА_6 повернути вказаний автомобіль у спільну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та стягнути зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 100 грн. 00 коп. компенсації вартості автомобіля.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

У період часу з 14.11.2001 року по 05.10.2010р. позивач та відповідач-1 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого на підставі біржової угоди №543521 від 18.04.2006р. подружжям було придбано автомобіль марки Toyota моделі Land Cruiser 2005 року випуску, № кузову НОМЕР_2, та зареєстровано в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві за реєстраційним номером НОМЕР_3.

18.04.2006р. МРЕВ-7 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

На початку 2011 року позивач дізналася про те, що вказаний автомобіль продано відповідачем-1 відповідачу-2 без її відома за договором купівлі-продажу №899534 від 22.10.2009р. і 07.04.2011р. на ім'я відповідача-2 видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Оскільки відповідач-1, уклавши договір купівлі-продажу автомобіля без згоди позивача, порушив законне право ОСОБА_4 щодо розпорядження спільним сумісним майном подружжя, передбачене ст.ст. 60, 63, 65 СК України, також, вказаний договір укладений з порушенням порядку, встановленого законом (без отримання письмової згоди другого з подружжя на відчуження спільного майна), що є порушенням вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, позивач вважає, що вказаний договір слід визнати недійсним і застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України.

Представник позивача ОСОБА_4, підтримавши в судовому засіданні позовні вимоги з вищевикладених підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача-1 ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що спірний автомобіль не є об'єктом спільного сумісного майна подружжя, що встановлено рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19.04.2001р., яке набрало законної сили, а договір купівлі-продажу не підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, тому письмова згода позивача на його укладення не була обов'язковою. Форма правочину, згідно пояснень представника, повністю відповідала вимогам чинного на момент укладення договору спеціального законодавства, тому підстав для визнання договору недійсним немає.

Відповідач-2 ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, направив до суду письмові заперечення по суті позову, просив в позові відмовити з викладених у запереченнях підстав та розглянути справу у його відсутність.

Представник третьої особи 1 -Української товарної біржі в судове засідання не з'явився, згідно вимог ст. 74 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи 2 -УДАІ ГУ МВС України в судовому засіданні залишив вирішення спору на розсуд суду, пояснивши, що будь-яких порушень при реєстрації права власності на спірний автомобіль органами ДАІ не здійснювалося.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріли справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи убачається, що в період часу з 14.11.2001 року по 05.10.2010р. позивач ОСОБА_4 та відповідач-1 ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого на підставі біржової угоди №543521 від 18.04.2006р. було придбано автомобіль марки Toyota моделі Land Cruiser 2005 року випуску, № кузову НОМЕР_2.

Вказаний автомобіль було зареєстровано в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві за реєстраційним номером НОМЕР_3 та 18.04.2006р. МРЕВ-7 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я відповідача-1 ОСОБА_5 (з правом керування ОСОБА_4.).

Згідно Біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу №899534 від 22.10.2009р., укладеного між відповідачем-1 ОСОБА_5 та відповідачем-2 ОСОБА_6, зареєстрованого Українською товарною біржею за №1102, - ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_8, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_6 на підставі доручення 2777 від 22.10.2009р., придбав автомобіль Toyota моделі Land Cruiser 2005 року випуску, № кузову НОМЕР_2 за 100 грн. 00 коп.

Згідно інформації УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 04.03.2011р., - автомобіль Toyota моделі Land Cruiser 2005 року випуску, № кузову НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1 з 23.10.2009р. зареєстрований за ОСОБА_6, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4.

Як убачається з рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.04.2011р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та переведення обов'язків по договору кредиту, розірвання договору іпотеки, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя, - автомобіль Toyota моделі Land Cruiser 2005 року випуску вибув із спільної сумісної власності подружжя на час поділу майна та виключений судом з майна, що підлягає розподілу між подружжям.

Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд критичного оцінює доводи позивача про те, що порушене її право розпорядження спільної сумісною власністю, оскільки судовим рішенням встановлений факт вибуття автомобіля зі спільної власності сторін в період шлюбу за їх згодою.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода одного з подружжя на укладення договору другим презюмується ч.2 ст. 65 СК України.

Не заслуговують на увагу доводи представника позивача про те, що договір купівлі-продажу транспортного засобу було вчинено з порушенням встановленого законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На момент укладення відповідачами біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу, порядок купівлі-продажу транспортних засобів на товарних біржах був врегульований Законом України «Про товарну біржу», ст. 15 якого передбачала, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, а угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими заперечення відповідачів про те, що оспорюваний правочин не підлягав нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, а тому від позивача не потребувалася письмова згода на продаж автомобіля.

Заслуговують на увагу доводи відповідачів і про те, що державній реєстрації підлягає право власності на транспортний засіб, а не на правочин щодо його відчуження, а положення ч. 1 ст. 657 ЦК України не можуть бути застосовані до договорів купівлі-продажу транспортних засобів.

Отже, правових підстав для визнання правочину недійсним, передбачених ст.203 ЦК України, також, для застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України , суд не вбачає.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 209, 218 ЦПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення у судовому засіданні 29.10.2012р., повний текст рішення складений 31.10.2012р..

Керуючись ст.ст. 60, 63, 65 СК України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 369, 650 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 208-210, 212 - 215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи -Українська Товарна Біржа, Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, витребування майна -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів після проголошення в судовому засіданні, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: