Ухвала суду № 27275114, 03.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р.справа № 2а/0470/4439/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі №2а/0470/4439/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство» до про Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»(далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі по тексту -відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області:

-№0000012342 від 20.01.2011 року про збільшення ТОВ «Павлоградське АТП»сум грошових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 230 616,00 грн. (за основним платежем 184 493,00 грн., за штрафними санкціями 46123,00 грн.);

-№0000022342 від 20.01.2011 року про збільшення ТОВ «Павлоградське АТП»сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 782 386, 00 грн. (за основним платежем 1 425 909,00 грн., за штрафними санкціями 356 477,00 грн.);

-№0000112343 від 20.01.2011 року про застосування до ТОВ «Павлоградське АТП»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 251,84 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/4439/11. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідачем при ухваленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були невірно застосовані норми матеріального права. Висновок Західно-Донбаською ОДПІ про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі №2а/0470/4439/11 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень задоволено. (суддя -Боженко Н.В.) (а.с.148-151) Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області:

-№0000022342 від 20.01.2011 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1782386, 00 (один мільйон сімсот вісімдесят дві тисячі триста вісімдесят шість) гривень (за основним платежем 1425909,00 грн., за штрафними санкціями 356477,00 грн.);

-№0000012342 від 20.01.2011 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»сум грошових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 230616,00 (двісті тридцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень (за основним платежем 184 493,00 грн., за штрафними санкціями 46123,00 грн.);

-№0000112343 від 20.01.2011 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2251, 84 (дві тисячі двісті п'ятдесят одна) гривня 84 копійки.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем у період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року (включно) обґрунтовано застосовувалась надана пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» пільга по податку на додану вартість при наданні послуг по перевезенню осіб пасажирським транспортом у межах населеного пункту. Висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки № 1-23/2-21939968 від 05.01.2011 року суперечать нормам чинного законодавства, а тому є необґрунтованими та неправомірними.

Відповідач -Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. у справі № 2а/0470/4439/11 в повному обсязі. (а.с.156-159)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції було невірно застосовано п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7, п.п.7.3.5. п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»,5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р., ст.9 Закону України від 03.12.1990р. №507-ХІІ „Про ціни і ціноутворення" зі змінами та доповненнями та ст.28 Закону України від 21.05.1997р. № 280/97-ВР „Про місцеве самоврядування в Україні", п.2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 05.12.2004р, що призвело до неправильного вирішення спору.

02.10.2012р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача по даній адміністративній справі за вх..№196432\12 надійшло письмове клопотання, згідно якого останній просить суд розглянути справу за відсутності їх представника. Вимоги апеляційної скарги підтримують у повному обсязі.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив, про причини його неявки суд не сповістив, з клопотанням про розгляд справи з його обов»язковою участю -не направляв.

За таких обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні вимог апеляційної скарги з огляду на такі підстави.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»зареєстровано Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 26.09.1995р., перебуває на обліку в Західно-Донбаській об»єднаній державній податковій інспекції в Дніпропетровській області з 1998 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Західно-Донбаською об'єднаною ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Павлоградське АТП»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами вказаної перевірки було складено Акт №1-23\2-219399968 від 05.01.2011р. (надалі -Акт) \а.с.5-33\.

Згідно наданої суду ксерокопії Акту, в діяльності позивача встановлені порушення пп.5.3.3, п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334-94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток періоді, що перевірявся на загальну суму 304 790 гривень. Пп. 5.1.13, п.5.1, ст.5, пп.7.3.1, пп.7.3.5, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 425 909 гривень. Пункт 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 05.12.2004 року.

На підставі вищезазначеного Акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022342 від 20.01.2011 року про визначення податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 1 782 386,00 грн.( за основним платежем - 1 425 909,00 грн., за штрафними санкціями - 356 477,00 грн.) (а.с. 34); № 0000012342 від 20.01.2011 року про визначення податкового зобов»язання з податку на прибуток на загальну суму 230 616,00 грн. (за основним платежем - 184 493 грн., - за штрафними санкціями - 46 123,00 грн.) (а.с. 35); № 0000112343 від 20.01.2011 року про застосування до ТОВ «Павлоградське АТП»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі - 2 251,84 грн. - за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (а.с. 36).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного оскарження, але скарги позивача були залишені без задоволення, а податкові повідомлення рішення - без змін.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»; Законом України «Про податок на додану вартість»; Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про ціни та ціноутворення», Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 637 від 05.12.2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи, перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м.Павлоград за перевіряємий період здійснювалось позивачем на договірних умовах з виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, згідно із договором №1 від 01.04.2008 року про перевезення пасажирів автомобільним транспортом (а.с. 62-65). Зазначений договір було укладено за результатами конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, затвердженими рішеннями конкурсного комітету від 24.03.2008 року №7 (а.с. 55-58) та від 24.03.2008 року №8 (а.с. 59-61), а згодом рішенням від 24.06.2008 року № 10 (а.с. 96-98), який був створений виконавчим комітетом Павлоградської міської ради відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт». За умовами вказаного договору Замовник - виконавчий комітет Павлоградської міської ради зобов»язаний погодити з Перевізником - ТОВ «Павлоградське АТП»тарифи на перевезення пасажирів, п.п.2.1.2 зазначеного договору.

Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради були прийняті рішення №806 від 27.06.2008 року про погодження граничної вартості тарифів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Павлограді та рішення № 619 від 10.06.2009 року про порядок встановлення тарифів (із змінами від 29.07.2009 року № 778) (а.с. 53-54).

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що погодження тарифів на перевезення здійснювалось як конкурсним комітетом так і виконавчим комітетом Павлоградської міської ради.

Такий висновок, крім того, підтверджується підпунктом 1.1.6 рішення № 619 від 10.06.2009 року про порядок встановлення тарифів (із змінами від 29.07.2009 року № 778), з якого вбачається, що регулюються (затверджуються для підприємств і організацій комунальної власності міської ради; погоджуються для суб»єктів господарювання іншої форми власності), в тому числі вартість проїзду в міському пасажирському транспорті загального користування.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень №0000022342 від 20.01.2011, №0000012342 від 20.01.2011 року слугувало відображене в Акті № 1-23/2-21939968 від 05.01.2011 року судження відповідача про неправомірне користування підприємством пільгою по податку на додану вартість, котра передбачена п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно матеріалів справи, висновки відповідача по даній адміністративній справі про наявність порушення вимог п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтуються виключно на тому, що при наданні послуг по перевезенню пасажирів ТОВ «Павлоградське автотранспортне підприємство»повинно було застосовувати тарифи з нарахуванням ПДВ за ставкою 20%, оскільки ці тарифи не встановлені органом місцевого самоврядування, а лише погоджують граничну вартість тарифів.

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Відповідно до пп. 2 п. а ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка визначає повноваження органів місцевого самоврядування ( у тому числі місцевих рад) у галузі бюджету фінансів і цін, до відання виконавчих органів селищних, сільських, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що чинним законодавством органам місцевого самоврядування ( у тому числі виконавчим комітетам міських рад) надані повноваження щодо погодження в установленому порядку тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг з підприємствами, установами та організаціями, які надають такі послуги та не належать до комунальної власності , і саме у такому погодженні полягає регулювання органом місцевого самоврядування тарифів з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, які надаються підприємствами, установами та організаціями, які надають такі послуги та не належать до комунальної власності.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство»протягом перевіряємого періоду надавало послуги з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, і це підприємство не належить до комунальної власності, а виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, який є органом місцевого самоврядування, в межах його повноважень наданих Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» протягом перевіряємого періоду здійснювалось регулювання, в формі погодження, тарифів з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту.

Крім того, з наданої суду ксерокопії листа ЗД ОДПІ у Дніпропетровській області № 15135/4/15/2 від 02.07.2008 року вбачається, що станом на 01.07.2008 року ТОВ «Павлоградське АТП»з 1999 року користується пільгою з податку на додану вартість згідно пп.5.1.13, п.5.1, ст. 5 Закону України «Про додану вартість», така позиція відповідача також підтверджується іншими документами наданими позивачем в судовому засіданні, які містяться в матеріалах справи (а.с. 123-143).

Також, листом № 14/5747 від 14.12.2010 року виконавчим комітетом Павлоградської міської ради зазначено, що погодження тарифів на пасажирські перевезення на міських маршрутах загального користування є одним із видів регулювання цін/тарифів (а.с. 121-122).

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем у перевіряємий період обґрунтовано застосовувалась надана пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»пільга по податку на додану вартість при наданні послуг по перевезенню пасажирів міським транспортом та сум дотацій, отриманих від управління праці та соціального захисту населення за пільговий проїзд та обґрунтовано не було включено до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у складі виручки від надання послуг по перевезенню пасажирів міським транспортом та суми податку на додану вартість у складі отриманих сум дотацій від управлення праці та соціального захисту населення за пільговий проїзд.

Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки №1-23\2-21939968 від 05.01.2011р. суперечать нормам чинного законодавства, а тому є необґрунтованими та не правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки судження відповідача про порушення п.п.5.3.3, п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтувалось виключно на судженні про порушення п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5, пп.7.3.1, пп.7.3.5, п.7.3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а останнє не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, то слід визнати безпідставним донарахування податку на прибуток в розмірі 184493, 00 гривень та штрафних санкцій в розмірі 46123, 00 гривень.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приймає до уваги й положення ст. 113 Податкового кодексу України , якими передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовується у порядку та у розмірах, встановленим цим Кодексом та іншими законами.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 31 травня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об»єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011р. у справі №2а\0470\4439\11 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу -з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено -23 жовтня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна