Ухвала суду № 27274906, 20.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"20" жовтня 2011 р. Справа № 0670/339/11

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" квітня 2011 р. у справі № 0670/339/11 за позовом Приватного підприємства "Асоль-2008" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Асоль-2008" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.12.2010 року №0000662301/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та №0000672301/3 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства "Асоль-2008" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 22.12.2010 року №0000662301/3 та №0000672301/3.

Відшкодовано з Державного бюджету України користь позивача 3,40грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Коростенська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник Коростенської ОДПІ в судове засідання не з"явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, до суду повернулась судова повістка з відміткою про неможливість її вручення "за закінченням терміну зберігання", тому в силу приписів ч.11 ст.35 КАС України позивач повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було здійснено планову виїзну перевірку ПП "Асоль-2008" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.05.2008 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складено акт від 31.05.2010 року №197/23-01/35824480.

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 36400,00грн.; пп. 7.2.2 п. 7.2, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що пов'язано з заниженням підприємством податку на додану вартість на загальну суму 16100,00грн.

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури апеляційного узгодження відповідачем 22.12.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000662301/3, яким підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50626,00грн., з яких 36400,00грн. - основний платіж та 14226,00грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0000672301/3, яким підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24150,00грн., з яких 16100,00грн. - основний платіж та 8050,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких між позивачем (Замовник) та ТОВ "Салют Трейд" (Виконавець) був укладений договір від 22.01.2009 року №22-01/09 щодо надання комплексу організаційних послуг, пов'язаних з пересуванням вантажів Замовника. Пунктом 2.1.2 даного договору передбачено обов'язок Виконавця заповнювати і перевіряти правильність оформлення транспортних накладних, специфікацій та інших супровідних документів, складених Замовником і його партнерами при передачі і отриманні вантажу. Також в п. 2.1.15 договору передбачено здавати вантаж та товарно-транспортні документи Замовнику. ПП "Асоль-2008" для перевірки було надано укладений договір, податкові накладні від 27.02.2009 року №270206 на суму 18000,00грн., від 26.03.2009 року №260304 на суму 21000,00грн., від 31.08.2009 року №310821 на суму 18000,00грн., від 30.09.2009 року №300912 на суму 9000,00грн.

В акті перевірки також зазначено, що відповідно до бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Салют Трейд" прийнято рішення про припинення діяльності (розпочато процедуру ліквідації).

Судом також встановлено, що між ПП "Асоль-2008" та ТОВ "Трансоілюг" укладено договір від 02.02.2009 року №2-02/09 про надання юридичних послуг, згідно якого Виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в об'ємах і на умовах, передбаченими даним договором. Позивачем для перевірки було надано укладений договір, податкові накладні від 27.02.2009 року №64 на суму 12000,00грн., від 31.03.2009 року №112 на суму 12000,00грн., платіжні доручення, акти здачі-приймання робіт №1, №2.

Між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 також було укладено договір від 21.01.2009 року №22-01/09 щодо виконання послуг, облицювальних і електромонтажних робіт в нежилому приміщенні. В підтвердження даних витрат підприємством було надано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 10.03.2009 року №10/03 на суму 7600,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що між ПП "Асоль-2008" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договори від 10.07.2009 року №10-07 та від 11.01.2010 року №5 щодо надання консультативних та технічних послуг. Для перевірки позивачем були надані укладені договори, платіжні доручення та акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.07.2009 року №1 від 30.07.2009 року на суму 2000,00грн., від 31.08.2009 року №2 на суму 3000,00грн., від 30.09.2009 року №3 на суму 1000,00грн., від 30.10.2009 року №4 на суму 2000,00грн., від 30.11.2009 року №5 на суму 2000,00грн., від 31.12.2009 року №6 на суму 2000,00грн., від 31.01.2010 року №1 на суму 2000,00грн., від 25.02.2010 року №2 на суму 2000,00грн., від 30.03.2010 року №3 на суму 2000,00грн., від 31.03.2010 року 34 на суму 15000,00грн.

Крім того, між ПП "Асоль-2008" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договори від 21.07.07.2008 року №2/07 щодо організації конференції в м.Києві на тему "Об'єм та можливості ринку харчової солі в Україні" на загальну суму 15000,00грн., а також щодо дослідження питання "Виробники таблетованої солі в Україні, Молдові, Білорусі та Словаччині. Споживачі таблетованої солі в Україні" на загальну суму 15000,00грн. Для перевірки позивачем були надані укладені договори і платіжні доручення.

Висновки податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства щодо включення позивачем здійснених витрат до складу валових, базуються на тому, що надані позивачем в підтвердження витрат документи не можуть вважатися первинними документами, оскільки не містять інформації про конкретно надані послуги, а відтак, не підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю ПП "Асоль-2008".

Суд першої інстанції при винесенні постанови обгрунтовано виходив з того, що пунктом 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, за своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Судом встановлено, що всі необхідні документи щодо підтвердження придбання та оплати придбаних послуг є в наявності у позивача.

Суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги твердження контролюючого органу стосовно того, що витрати за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Салют-Трейд" не можуть бути включені до складу валових витрат підприємства з підстав відсутності товарно-транспортних накладних, складених при транспортуванні вантажів, оскільки як слідує з матеріалів справи ТОВ "Салют Трейд" здійснювало комплекс робіт, пов'язаних із доставкою вантажів контрагентам ПП "Асоль-2008". З метою економії витрат на перевезення товарів до постачальників транспортування здійснювалось шляхом залучення попутних вантажних транспортних засобів через диспетчерсько-інформаційні служби.

Відповідно до змісту договорів поставки товару, укладених ПП "Асоль-2008" з покупцями товарів, витрати на транспортування покладені на ПП "Асоль-2008" (Продавця). Враховуючи те, що на підприємстві відсутній власний транспорт, для виконання умов зазначених договорів та з метою виконання зобов'язань в частині забезпечення поставки товарів ПП "Асоль-2008" уклало договір з ТОВ "Салют-Трейд" щодо надання комплексу організаційних послуг, пов'язаних з пересуванням вантажів. За таких обставин, організацію та всі витрати на перевезення вантажів супутнім транспортом взяло на себе ТОВ "Салют Трейд" та виставило позивачу вартість понесених витрат згідно зазначених актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до первинних документів, в податкових періодах, які перевірялись відповідачем, ПП "Асоль-2008" здійснювалась реалізація товарів в значних обсягах і тому безпосереднє надання послуг по організації переміщення вантажів із залученням працівників та транспорту забезпечувало можливість здійснення діяльності та отримання прибутку.

Факти реалізації продукції та її обсяги підтверджуються видатковими накладними на поставку солі підприємствам на території України.

Крім того, у складі валових витрат в період, який перевірявся відповідачем, відсутні суми по витратах, пов'язаних з оплатою транспортних послуг іншим контрагентам, що додатково свідчить на користь висновку про надання таких послуг саме ТОВ "Салют Трейд" в межах укладеного договору.

Зі змісту укладеного з зазначеним контрагентом договору також вбачається, що перелік послуг, які надавались ТОВ "Салют Трейд" не обмежувався безпосередньо послугою перевезення вантажів автомобільним транспортом, а й включав в себе укладання договорів про перевезення; складання та перевірку правильності заповнення супровідних документів; отримання дозвільних документів на ввезення та вивезення вантажів; прийняття вантажів на складах замовника зі здійсненням навантажувальних робіт; супроводження вантажів; маркування вантажів, підготовлених до відправки; здійснення митних операцій та інше.

Що ж стосується посилань контролюючого органу на наявність в базі даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України запису про прийняття ТОВ "Салют Трейд" рішення про припинення діяльності, то відповідно до листа ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 20.05.2010 року №6832/7/23-1008 процедуру ліквідації розпочато 10.02.2010 року, в той час як господарські взаємовідносини з позивачем мали місце у 2009 році.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність товарно-транспортних накладних не може вважатися тією правовою підставою, яка б позбавляла підприємство на включення витрат за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Салют Трейд" до складу валових, за умови доведеності факту отримання послуг від зазначеного товариства.

Заперечуючи проти включення витрат до складу валових за наслідками господарської діяльності з ТОВ "Трансоілюг", відповідач вказує на те, що основним видом діяльності цього товариства є роздрібна торгівля пальним.

Між тим, зазначені обставини також не можуть бути визнані судом як підстави, які не дають права ПП "Асоль-2008" віднести витрати по оплаті юридичних послуг до складу валових витрат підприємства.

Так, ч. 1 ст. 6, ст.ст. 43, 44 Господарського кодексу України закріплено загальні принципи господарювання в Україні, одним з яких є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, яка здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності. Відтак, зазначення основним видом діяльності ТОВ "Трансоілюг" роздрібної торгівлі пальним не є беззаперечним доказом того, що зазначене товариство позбавлено правової та фактичної можливості надавати юридичні послуги, придбані у нього позивачем. Будь-яких інших доказів в обґрунтування своєї позиції з цього приводу Коростенською ОДПІ надано не було.

Зважаючи на те, що у штаті підприємства відсутня посада юриста, а господарська діяльність ПП "Асоль-2008" потребує укладення значної кількості договорів, висновок відповідача про порушення позивачем правил формування валових витрат за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Трансоілюг" як таких, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства є необгрунтованим.

Що ж стосується витрат на оплату послуг ФОП ОСОБА_4, пов'язаних зі здійсненням облицювальних та електромонтажних робіт, то в акті перевірки взагалі не наведено однозначних підстав, з яких такі витрати не підлягали б включенню до складу валових, а лише зазначено про факт надання позивачем в їх підтвердження акту здачі-приймання робіт (наданих) послуг від 10.03.2009 року №10/03 на загальну суму 7600,00грн.

В той же час, судом першої інстанції не встановлено обставин, з яких зазначені витрати неможливо визнати такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача. Зазначений висновок пов'язаний з фактом укладення між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_7 договору оренди від 02.09.2008 року, предметом якого є нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до умов укладеного договору ПП "Асоль-2008" взяло на себе зобов'язання самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт об'єкту, усувати несправності та поломки комунікацій об'єкту оренди. При цьому, всі відповідні первинні документи щодо зазначених послуг є в наявності у позивача та були надані у ході здійснення перевірки.

Зважаючи на наведені обставини, відповідачем не доведено незаконності включення позивачем витрат у сумі 7600,00грн. до складу валових витрат підприємства.

Що стосується консультативних, інформаційно-технічних та інформаційно-рекламних послуг, які надавались позивачу ФОП ОСОБА_5, то зміст таких послуг визначений умовами укладених договорів. На підприємстві рахуються основні засоби (комп'ютерна техніка та програмне забезпечення), які використовуються для здійснення діяльності підприємства. З огляду на той факт, що для обслуговування зазначеної комп'ютерної техніки необхідні спеціальні знання, на підставі укладеного договору залучався відповідний фахівець, який забезпечував обслуговування зазначеної комп'ютерної техніки. Факт надання зазначених послуг підтверджений належним чином оформленими первинними документами, а тому заперечення контролюючого органу проти включення витрат за наслідками господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_5 до складу валових є безпідставними.

Щодо правомірності віднесення позивачем до валових витрат суми вартості послуг, придбаних у ФОП ОСОБА_6 та пов'язаних з організацією конференції у м. Києві та дослідження ринку виробників таблетованої солі, то судом встановлено, що в якості заперечень відповідач наводить обставини, відповідно до яких Виконавцем не був конкретизований зміст наданих послуг.

Однак, дані твердження спростовуються змістом первинних документів, наданих позивачем, з яких вбачається обумовлення переліку наданих послуг.

Також судом першої інстанції встановлено, що після отримання зазначених послуг на підприємстві збільшились обсяги продажу продукції. Так, доход від продажу товарів за липень - серпень 2008 року становив 1254476,00грн., за січень - грудень 2009 року - 2904492,00грн. Зазначені показники наведені в акті перевірки. Отже, на підприємстві збільшився середньомісячний обсяг продажу товарів, що свідчить про економічну ефективність проведеної конференції та досліджень ринку.

Судом також був встановлений факт виявлення нових, відмінних від існуючих, покупців продукції ПП "Асоль-2008", та укладення договорів з такими покупцями - ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат", ТОВ "Метасинтез", ЗАТ "ЛуцькФудз", ТОВ "БВТ Україна", ПП ОСОБА_8, ЗАТ "Гал-ЕКСПО", ЗАТ "Бершадський пивокомбінат".

Таким чином, наведені обставини свідчать про наявність причинного зв'язку витрат ПП "Асоль-2008" з господарською діяльністю підприємства, яке отримало користь від придбаних послуг.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції, що витрати за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "Салют-Трейд", ТОВ "Трансоілюг", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства, оскільки факт придбання товарів (робіт, послуг) підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Що ж стосується формування податкового кредиту, то відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зважаючи на те, що позивач правомірно відніс до валових витрат вартість придбаних у ТОВ "Салют-Трейд" та ТОВ "Трансоілюг" послуг, які пов'язані з його господарською діяльністю, то підприємство також правомірно та у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесло до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних послуг, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємствами, які мали статус платників податку на додану вартість.

Зафіксований в акті перевірки факт завищення податкового кредиту пов'язаний також з включенням позивачем до складу податкового кредиту у березні 2010 року сум податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною ТОВ "Чумак ЛТД", в якій не вказано одиниці виміру та кількості товару.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено обов'язковий перелік реквізитів, що має містити податкова накладна, зокрема, вона має містити зазначений окремим рядком опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Долучена до матеріалів справи копія податкової накладної від 29.03.2010 року №7 відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 названого Закону та у повній мірі виконує функції, покладені на неї Законом України "Про податок на додану вартість", а саме - з її змісту можливо встановити дату виписування податкової накладної, можливо ідентифікувати учасників господарської операції та визначити їх податкові номери, можливо з'ясувати ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, а також загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Тобто, ця податкова накладна підтверджує фактичність здійснення господарської операції з переробки солі, сплати податку на додану вартість у складі вартості послуг, а також суму цього податку, що виключає висновок податкової інспекції про неможливість врахування цієї податкової накладної як доказу правомірності формування підприємством податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" податкових повідомленнь-рішень від 22.12.2010 року №0000662301/3 та №0000672301/3 та їх скасування.

Керуючись ст.ст.197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" квітня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Асоль-2008" вул.Кірова 27/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенське об'єднана державної податкової інспекції вул.Коротуна 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500