Постанова № 27273045, 17.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2012 р.

справа № 2а-0870/4759/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Песенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі №2а-0870/4759/11

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»

до

про

Енергодарської об»єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби.

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»(далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області (далі по тексту –відповідач), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №00002191702/0 від 27.12.2010. (а.с.3-4)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/4759/11. (а.с. 1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що в акті перевірки відповідача відображено здійснення господарських операцій без посилання на первинні бухгалтерські документи. Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення вимог п.п.3.1.3 п.31 ст.3, п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7., пп 8.1.1 п 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є помилкові, оскільки в акті перевірки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи, а йдеться посилання на загальні норми статей, які визначають поняття норми закону.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі №2а-0870/4759/11 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»відмовлено повністю. (суддя –Авдєєв М.П.) (а.с.224-226)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що під час перевірки підприємством не надані копії первинних документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку. Суд першої інстанції також вказує, що висновки податкового органу зроблено з дотриманням вимог законодавства та позивач не довів безпідставність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.09.2011р. по справі №2а-0870/4759/11 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати не чинним податкове повідомлення - рішення від 27.12.2010р. за №00002191702/0.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у відповідача не було правових підстав здійснювати посилання на загальні вимоги статей Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". З акту перевірки не можливо зробити висновок, що в перелічених періодах було безпідставно не відображено та не перераховано податок з доходів фізичних осіб.

15 травня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№ 104252/12 надійшли заперечення Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, в яких відповідач, просить в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»відмовити. Крім того, Енергодарська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби заявляє клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та просить замінити Державну податкову інспекцію у м. Енергодарі Запорізької області на Енергодарську об’єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник відповідача просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за її необґрунтованості та безпідставності, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне –залишити без змін. Крім того, представник відповідача підтримав заявлене клопотання про здійснення процесуального правонаступництва.

Винісши на розгляд заявлене клопотання, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила провести процесуальне правонаступництво відповідача по справі, допустивши до участі правонаступника Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області - Енергодарську об’єднану державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби.

У судовому засіданні заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ у м. Енергодар від 26.11.2010р. №817 Державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.

За результатами перевірки було складено Акт №274/23-0/30311986 від 15.12.2010 ( надалі –Акт).

Згідно наданої суду ксерокопії Акту, а саме п.3,4,5 встановлено порушення ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»

- підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3; підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4; підпункту 7.1 статті 7; підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8; статті 14; пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 №889-IV в частині не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція», як податковим агентом при оплаті власних споживчих кредитів працівників підприємства та громадян міста, при виплаті одноразової матеріальної допомоги працівникам підприємства у сумі 16088,90 грн.;

- підпункту «б»пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 №889-IV в частині не включення до податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ сум доходів, отриманих працівниками підприємства та громадянами міста у вигляді оплати власних споживчих кредитів у сумі 69139,30 грн. за ознакою доходу «09»;

- порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8; підпункту 16.3.2, підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 №889-IV в частині несвоєчасного нарахування та неперерахування до бюджету ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція», як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманих працівників.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки ДПІ у м. Енергодар винесено податкове повідомлення - рішення №00002191702/0 від 27.12.2010, яким позивачу по даній адміністративній справі визначена сума за грошовим зобов’язанням за основним платежем 16088,90 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 32177,80 грн. та нарахована пеня 4542,88 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з пп. 9.7.3 п.9.7 ст. 9 зазначеного Закону, не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в основу прийняття відповідачем по даній адміністративній справі спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що за період з 2007р. по 2010р. ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція», оплачувало власні споживчі кредити працівників підприємства без відповідного нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»видавало власні споживчі кредити працівникам підприємства без відповідних податкових перерахувань до бюджету по періодах: у жовтні 2007 –980 грн.; у листопаді 2007 – 5026 грн.; за грудень 2007-5939 грн.; за січень 2008 –3306 грн.; за лютий 2008 –5388 грн.; за березень 2008 –5404,70 грн.; за квітень 2008 –980 грн.; за травень 2008 –1670 грн.; за червень 2008 –2204 грн.; за липень 2008 –6184 грн.; за серпень 2008 –15893,60 грн.; за вересень 2008 –980 грн.; за жовтень 2008 –980 грн.; за листопад 2008 –980 грн.; за лютий 2009 –980 грн.; за квітень 2009 –1960 грн.; за серпень 2009 –1100 грн.; за вересень 2009 – 3094 грн.; за жовтень 2009 –3090 грн.; за липень 2010 –3000 грн. Крім того встановлена виплата у грудні 2009 року одноразової матеріальної допомоги у розмірі 40000 грн..

На підставі зазначеного, з посиланням на ст..71 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог законодавства та позивач не довів безпідставність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з п.4.2 ст.4 вищезазначеного Закону України, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 т- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону України, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (15% об’єкта оподаткування).

Згідно з пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Постановлюючи рішення, суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що факт повернення працівниками ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»в касу підприємства грошових коштів підтвердив представник позивача, пояснивши при цьому, що це є благодійна допомога, а не кредит. Крім того, повернення грошових коштів підтверджується прибутково-касовими ордерами про внесення грошових коштів: №111 від 12.12.2007; №112 від 12.12.2007; №114 від 12.12.2007; №115, №115 від 12.12.2007; №116 від 12.12.2007; №119 від 12.12.2007; №120 від 12.12.2007; №91 від 26.11.2007; №92,№92 від 26.11.2007; №93 від 26.11.2007; №94 від 26.11.2007; №95, №95, №95 від 26.11.2007; №86 від 24.10.2007; №163 від 14.03.2008; №164 від 14.03.2008; №165 від 14.03.2008; №166 від 14.03.2008; №167 від 14.03.2008; №152 від 14.02.2008; №153 від 14.02.2008; №153 від 14.02.2008; №154, №154, №154 від 14.02.2008; №151 від 14.02.2008; №155 від 14.02.2008; №140 від 18.01.2008; №139 від 18.01.2008; №134, №134 від 18.01.2008; №135 від 18.01.2008; №132 від 18.01.2008; №133 від 18.01.2008; №134 від 18.01.2008; №162 від 14.03.2008; №161 від 14.02.2008; №171 від 22.04.2008; №174 від 26.05.2008; №173 від 23.05.2008; №176 від 13.06.2008; №178 від 13.06.2008; №177 від 13.06.2008; №184 від 21.07.2008; №183 від 21.07.2008; №182 від 21.07.2008; №181 від 21.07.2008; №187 від 15.08.2008; №186 від 15.08.2008; №185 від 15.08.2008; №184 від 15.08.2008; №188 від 18.09.2008; №190 від 22.10.2008; №193 від 14.11.2008; №12 від 12.02.2009; № 23 від 06.04.2009; №78 від 24.09.2009; №76 від 04.09.2009; №58 від 04.12.2010; №59 від 04.12.2010; №60 від 04.12.2010; №61 від 04.12.2010; №62 від 04.12.2010; №63 від 04.12.2010; №64 від 04.12.2010; №65 від 04.12.2010р., що знаходяться в матеріалах справи.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги положення п.п.165.1.31 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, згідно яких, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, колегія суддів зважує й на ту обставину, що прийняття Податкового кодексу України не змінило умови оподаткування фінансової допомоги у частині податку з доходів фізичних осіб. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на діючих роз»ясненнях ДПА України, що були надані до набрання чинності Податкового кодексу України.

Так, відповідно до листа ДПА України від 16.04.2004р. №2300\Г\17-3115, якщо позика (фінансова допомога) надається підприємством своєму працівнику за договором, укладеним з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, за яким вона підлягає обов»язковому поверненню у визначений договором строк, то протягом дії договору об»єкта оподаткування відповідно до положень Закону у такого працівника не виникає.

Згідно зі ст.374 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені за родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того самого роду і якості. При цьому договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

На підставі правового аналізу вищезазначених норм закону, колегія суддів вважає, що з урахуванням того, що позика підлягає поверненню, вона не вважається доходом позичальника і, відповідно, протягом строку дії договору не є об»єктом оподаткування. Тобто суми коштів, переданих (наданих) податковим агентом (юридичною особою) фізичній особі –платнику податку за договором позики, які фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві (податковому агенту) у визначений договором термін, не підлягають оподаткуванню згідно з пп.4.3.23 ст.4 Закону.

У разі, якщо податковий агент погасить (сплатить) позику чи її частку за рахунок своїх коштів (прибутку), тоді ця сума вважатиметься доходом, отриманим платником податку від його працедавця як додаткове благо і повинна включатися до складу їхнього місячного оподатковуваного доходу з часу її сплати за рахунок працедавця і оподатковуватися на загальних підставах (ч.»д» п.п.4.2.9 ст.4 Закону).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що протягом дії строку, на який була видана поворотна фінансова допомога у платника податку –фізичної особи не виникає доходу, а отже відсутні і зобов»язання по нарахуванню та сплати податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно та одностроннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, однак застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними письмовими доказами і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 27 вересня 2011р. необхідно скасувати, а позовні вимоги –задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція» - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі №2а-0870\4759\11 –скасувати.

Позов - задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області за № 00002191702\0 від 27.12.2010р.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу –з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст складено –26 жовтня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна