Постанова № 27270373, 26.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 2а-3076/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3076/12/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

07.03.2012 року, позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про відмову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва платника єдиного податку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 16,09 грн. (шістнадцять гривень 09 копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, Закону України від 4 листопада 2011 року N 4014- VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів країни щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та ст. 159 КАС України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2012 року позивач подав до ДПІ у Московському районі м. Харкова заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просив з 01.01.2012 року перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. У графі 10 заяви "Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:20005" позивач зазначив: код згідно з КВЕД 52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, КВЕД 52.41.0 роздрібна торгівля текстильним та галантерейними товарами, КВЕД 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань. У графі 8 заяви ФОП ОСОБА_1 обрана друга група платника єдиного податку зі ставкою єдиного податку 20%.

ДПІ у Московському районі міста Харкова листом від 13.02.2012 року за № 32004/10/17-121 відмовила ФОП ОСОБА_1 у застосуванні спрощеної системи оподаткування та звітності, посилаючись на п.п.291.5.1 п.291.5 ст.295 Податкового кодексу України в якому визначила, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи-підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності дій щодо відмови Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва платника єдиного податку, обґрунтовуючи тим, що поняття «реалізація ювелірних виробів» не слід вважати тотожнім поняттю «реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння», а тому підстави для відмови позивачу, як особі яка здійснює реалізацію ювелірних виробів у реєстрації на спрощену систему оподаткування відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п.298.1.1 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання - юридична особа подає до органу державної податкової служби заяву, до якої додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Згідно абз.4 п.п.298.3.1 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій зазначаються, зокрема, такі обов'язкові відомості: обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються.

Податковим кодексом України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (ч.4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу).

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" №637/97-ВР від 18.11.1997 року (далі -Закон України № 637).

За приписами п. 1, 2 ст. 1 Закону України № 637 встановлено, що дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали у сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Поняття "вироби з дорогоцінного металу" визначено в Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів дорогоцінних металів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 244 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.03.2004 р. за N 369/8968.

Виріб з дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраса або предмет побуту.

За таких обставин, фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

Крім того, пунктом 2 ст. 4 Закону N 637 визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворені та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.

Щодо розподілу видів діяльності відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375 (в Міністерстві юстиції України не зареєстрований), пов'язаних з виробництва реалізацією дорогоцінних металів, згідно листа від Державної служби статистики України 30.12.2011 р. № 14/3-12/636 класифікація видів економічної діяльності має переважно статистичне призначення та методологічні основи застосування.

Також, колегія суддів зазначає, що судом розглядом встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами позивачем по справі - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності дій щодо відмови Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва платника єдиного податку, а також при розгляді справи судом першої інстанції не були дотримані положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2012р. по справі № 2а-3076/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 01.10.2012 р.