ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/41239/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012
у справі №2-а-14002/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 позов ТОВ «Антекс»задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 11.10.2011 №0002912301 та №0002922301.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Працівниками ДПА у Харківській області проведена перевірка ТОВ «Антекс»з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №4974/20/40/23/24338100 від 23.09.2011.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон №265/95) та пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України. Підставою для таких висновків стало те, що за даними банківських виписок за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та з 01.09.2011 по 02.09.2011 загальна сума виручки позивача від надання послуг кавових автоматів складає 156059,00 грн., за даними позивача станом на 01.09.2011 у нього на балансі рахується 302 кавових апарати, торгові патенти на які позивачем не придбавались.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002912301 від 11.10.2011, яким за порушення позивачем вимог п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1 ст.17 Закону №265/95 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002922301 від 11.10.2011, яким за порушення пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, абз.3 п.125.1 ст.125 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 242246,28 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем укладено договори оренди торговельних автоматів (автомати з продажу кави) з приватними підприємцями -платниками єдиного податку ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, які використовують їх самостійно. Крім того, позивачем з зазначеними підприємцями укладено договори комісії, за умовами яких позивач передавав комісіонерам майно-сировину для заправки автоматів на комісію. На підставі укладених договорів підприємцями надавались послуги з установки і обслуговування торгових автоматів, поповнення сировиною, прийнятою на продаж за договором комісії, інкасацію автоматів, з передачею інкасованих коштів через установу банку позивачеві.
Вищезазначені приватні підприємці, які є самостійними суб'єктами підприємницької діяльності, перебувають на спрощеній системі оподаткування, є платниками єдиного податку, і відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»не є платниками плати за патент.
Операції з отримання позивачем коштів від приватних підприємців через установу банку не є розрахунковими операціями в розумінні ст.2 Закону №265/95, а тому не підлягають проведенню через реєстратор розрахункових операцій.
Щодо доводів відповідача про непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій переведених у фіскальний режим роботи, не роздрукування та невидачі розрахункових документів під час надання послуг автоматами з продажу кави, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(із змінами і доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі для використання автоматів з продажу дозованих і штучних товарів -01.09.2003. Однак не забезпечення відповідними державними органами розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які б відповідали встановленим вимогам, а також не розроблення запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не може бути підставою для покладення відповідальності на суб'єктів господарської діяльності. Крім того, відповідачем вчинення даного порушення обґрунтовується виключно надходженням грошових коштів в сумі 156059,00 грн. на банківський рахунок позивача.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є правильними.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково вважав, що відповідачем виконано приписи ч.2 ст.71 КАС України та доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Відповідачем не надано беззаперечних доказів використання позивачем автоматів з продажу товарів і саме в кількості 302 одиниці, виходячи з якої здійснено розрахунок штрафних санкцій за відсутність торгових патентів.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 скасувати.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 27261470, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14002/11/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: