Постанова № 27260443, 15.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2012 року 14:20 № 2а-11399/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства "ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2012 року № 0002982250 Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002982250 від 09.08.2012 прийнятого відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив:

Відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС».

Перевіркою встановлено, що взаємовідносини позивача з ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»ґрунтувалися на договорах №02/09/11-V1 від 02.09.2011 про надання послуг, за яким ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»зобов'язувався виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору -рекламного відеоролика хронометражем 30 (тридцять) секунд, а також його коротку версію, створену шляхом перемонтажу основної, хронометражем 25 секунд за назвою «Романтика», який включає в себе музичний твір та графічні 3D елементи, для продукції ТМ »групи компаній &Gamble»для акції Joy 2»на основі затвердженого сценарію, з наступною передачею виключних майнових прав на Ролик Замовнику , який в свою чергу, зобов'язувався, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити виконані Роботи. За договором №02/09/11-V2 від 02.09.2011 про надання послуг, ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»зобов'язувався виконати роботи з виробництва аудіовізуального твору - рекламного відеоролика за назвою «Весілля»хронометражем 30 (тридцять) секунд, а також його коротку версію, створену шляхом перемонтажу основної, хронометражем 25 секунд, який включає в себе музичний твір та графічні 3D елементи, для продукції ТМ A»групи компаній octer&Gamble»для акції Swatch 2»на основі затвердженого сценарію, з наступною передачею виключних майнових прав на Ролик Замовнику , який в свою чергу, зобов'язувався, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти й оплатити виконані Роботи. За договором про надання послуг від 15.09.2011 №GL-11-038 ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»зобов'язувався надати позивачу продюсерські послуги із створення роликів Blend-a-med, з умовною назвою «ВАМ Сontest», хронометражем 5 секунд, «ВАМ Product», хронометражем 5 секунд, «ВАМ Bumper Contest», хронометражем 10 секунд, «ВАМ Bumper Product», хронометражем 10 секунд, для продукції позивача під торгівельною маркою d-med»групи компаній octer&Gamble».

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, а також сплати податку на додану вартість за надання послуг, ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»були виписані позивачу наступні первинні документи: акт приймання-передачі від 14.10.2011 до Договору №02/09/11-V1, акт приймання-передачі від 14.10.2011 до Договору №02/09/11-V2, акт приймання-передачі від 03.10.2011 до Договору №GL-11-038, податкові накладні від 03.10.2011, 14.10.2011, 14.10.2011 на загальну суму 1 481 548 грн. (в т.ч. ПДВ 246 924,8 грн.).

В той же час, згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22.12.2011 № 3140/23-5/36850904 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період жовтня 2011 року, використаного відповідачем під час перевірки та складання акту перевірки позивача встановлено, що підприємство ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»не знаходиться за юридичною адресою, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Оскільки під час звірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси не підтверджено наявність постановок товарів (послуг) за період жовтень 2011, на думку відповідача, ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням вигоди третім особам, а саме Позивачу. Взаємовідносини ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»відповідач визначив фіктивними правочинами; такими, що вчинені без наміру створення юридичних наслідків.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 24.07.2012 №261/22-511/25587182, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України,а саме : п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 246 925 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму -246 924 грн.

На підставі акта перевірки від 24.07.2012 №261/22-511/25587182, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012 №0002982250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 246 924 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 61 731 грн.

У зв'язку з отриманням податкового повідомлення-рішення 10.08.2012 Позивачем було направлено лист до ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»з проханням надати документальне підтвердження наявності у ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»в період з 01.10.2011 по 31.10.2011 необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання, технічного персоналу, виробничих приміщень, транспорту та іншого обладнання, сировини, матеріалів необхідних для виробництва аудіовізуальних творів та надання продюсерських послуг та надати письмові пояснення щодо місцезнаходження ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»в період з 01.10.2011 по 31.10.2011.

10.08.2012 ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»надало відповідь від 10.08.2012 №10/08/12-1, якою підтвердив, що станом на жовтень 2011 у ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»працювало 4 штатних працівники (директор, заступник директора, менеджер, ассистент продюсера), що підтверджується штатним розписом ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»від 01.04.2011 оперувало наступними трудовими та виробничими ресурсами, необхідними для здійснення господарської діяльності, в тому числі необхідними для створення аудіовізуальних творів та надання продюсерських послуг (а.с. 97). Трудова участь працівників ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»у виконанні робіт по створенню аудіовізуальних творів та надання продюсерських послуг підтверджується письмовими поясненнями директора Суханова Д.В. від 10.08.2012 (а.с.95), письмовими поясненнями заступника директора Янішевської О.В. від 10.08.2012 (а.с.96), письмовими поясненнями менеджера ОСОБА_3 від 10.08.2012 (а.с. 93), письмовими поясненнями асистента продюсера ОСОБА_4 від 10.08.2012 (а.с.94), копіями наказів про призначення по посади (а.с.108-110,216).

Станом на жовтень 2011 року мало у власності виробничі ресурси необхідні для виконання робіт по виробництву аудіовізуальних творів та надання продюсерських послуг на загальну суму 20 800,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.104, 214-215).

Для виконання робіт по виробництву аудіовізуального твору - рекламного відеоролику з умовною назвою «Романтика»хронометражем 30 (тридцять) секунд, а також його короткої версії, створеної шляхом перемонтажу основної, хронометражем 25 секунд, який включає в себе музичний твір та графічні 3D елементи, для продукції під ТМ «GALA»групи компаній «Procter&Gamble»для акції «Gala Joy 2», робіт по виробництву аудіовізуального твору - рекламного відеоролику з умовною назвою «Весілля»хронометражем 30 (тридцять) секунд, а також його короткої версії, створеної шляхом перемонтажу основної, хронометражем 25 секунд, який включає в себе музичний твір та графічні 3D елементи, для продукції під ТМ «GALA»групи компаній «Procter&Gamble»для акції «Gala Swatch 2»ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС» було залучено третіх осіб.

Таким чином висновки Акту щодо відсутності основних фондів, виробничих активів, технічного персоналу ТОВ «ТОЙ ПІКЧЕРС»для виробництва аудіовізуальних творів, надання продюсерських послуг не відповідають дійсності, що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договору, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом, не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків. Зазначена обставина відповідачем взагалі не досліджувалась, посадові особи сторін правочину з цього приводу навіть не опитувались. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та контрагентом, судом до уваги не приймаються.

На момент укладання договору, на якому ґрунтувалися взаємовідносини позивача з контрагентом, а також під час здійснення господарських операцій, контрагент був зареєстрований в податкових органах як платник ПДВ.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п.198.1, п.198.2., п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданими контрагентом відповідними первинними та іншими документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22.12.2011 № 3140/23-5/36850904 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОЙ ПІКЧЕРС".

Суд зазначає, що відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено Акт, а не довідку, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст. 73 ПК України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України "Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби".

В Акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 3140/23-5/36850904 від 22.12.2011 року, викладені висновки, однак, як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Відповідно до вимог п. 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином висновки Акта №261/22-511/25587182 від 24.07.2012 (сформовані на підставі акта ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22.12.2011 № 3140/23-5/36850904 про неможливість проведення перевірки зустрічної звірки ТОВ "ТОВ ПІКЧЕРС" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період жовтень 2011 року) зроблені безпідставно.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість та, відповідно, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Підприємства "ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від "09"серпня 2012 року №0002982250 Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва державної податкової служби про донарахування податку на додану вартість за основним платежем 246 924,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 61 731,00 грн.

Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присудити на користь Підприємства "ДЖИ ТУ ГРЕЙ УКРАЇНА" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва державної податкової служби.

Суддя Р.О. Арсірій