Рішення № 27252439, 05.11.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 422/2197/12

Справа №2/422/3234/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Кравцову С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Парус»про заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Парус»про заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 17 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та Приватним підприємством «Парус»був укладений кредитний договір № 11394726000 (при застосуванні ануїтетної схеми погашення), згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 84 000,00 (вісімдесят чотири тисячі) доларів США. Нарахування відсотків за користування кредитом з 17.09.2008р. по 16.12.2008р. здійснюється на підставі відсоткової ставки у розмірі 16% річних, з 16.12.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту -19 вересня 2011 року.

17 квітня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої за кредитним договором № 11394726000 від 17 вересня 2008р., встановлюється процентна ставка в розмірі 16% річних в доларах США.

30 вересня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої для ідентифікації кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р., можуть застосовуватись як номер договору, так і реєстраційний номер, а також встановлено суму кредиту у розмірі 84 000,00 доларів США, що у еквіваленті складає 672 840,00 грн. за курсом НБУ на момент укладення Додаткової угоди № 2.

30 вересня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р., в якій сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту.

30 вересня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р., відповідно до якої сторони домовились про зміну кінцевого терміну повернення кредиту не пізніше 16 вересня 2011 року та про зміну ануїтетного платежу за кредитним договором.

17 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого він поручився за належне виконання ПП «Парус»взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 11394726000 від 17 вересня 2008 року. Оскільки дані зобов'язання не виконані, відповідно до договору поруки ОСОБА_2 відповідає перед банком у повному обсязі та всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Позивач зазначив, що в порушення взятих на себе зобов'язань ПП «Парус»не виконує умови Кредитного договору щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку і на умовах встановлених кредитним договором.

Також позивач вказав, що станом на 16 лютого 2012 року відповідач має заборгованість по Кредитному договору в сумі становить 953 893,21 грн., з якої:

- заборгованість по кредиту -619 928,72 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам -238 131,89 грн.;

- заборгованість по комісії за кредитом -19 776,49 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту -49 758,92 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 24 834,13 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії -1 463,06 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно із ПП «Парус»та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11394726000 від 17 вересня 2008 року у розмірі 953 893,21 грн. та судові витрати по справі у розмірі 3 219,00 грн..

В судове засідання позивач не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду надав заяву, в якій просив справу розглядати без участі його законного представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач -ПП «Парус», в особі свого представника, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило

Співвідповідач -ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Представник співвідповідача -ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі. Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1 заперечує, просив суд, в даній частині позову відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у зв'язку із порушенням його виконання.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 17 вересня 2008 року між позивачем та Приватним підприємством «Парус»було укладено Кредитний договір № 11394726000 від 17 вересня 2008 року, відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, дорівнює 84 000,00 (Вісімдесят чотири тисячі) доларів США. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 407 492,40 грн. (Чотириста сім тисяч чотириста дев'яносто дві гривня 40 копійок), за курсом Національного банку України на день укладення цього договору (а. с. 7-10).

Відповідно до п.п. 1.3.1 п.1.3 розділу 1 Кредитного договору, за користування кредитними коштами з 17 вересня 2008 року по 16 грудня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 16% річних. За користування кредитними коштами після 16 грудня 2008 року процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 9.5 розділу 9 Кредитного договору, строк дії договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

17 квітня 2009р. між позивачем та відповідачем ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої за кредитним договором № 11394726000 від 17 вересня 2008р., встановлюється процентна ставка в розмірі 16% річних в доларах США, така процентна ставка застосовується до всієї строкової суми заборгованості. Також, сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення (а.с. 18).

30 вересня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої для ідентифікації кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р., можуть застосовуватись як номер договору №11394726000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку № 1139472601, а також з 30 вересня 2009р. змінити форму кредитування за договором з кредитної лінії на кредит без права отримання позичальником нових траншів, і встановити суму кредиту у розмірі 84 000,00 доларів США, що у еквіваленті складає 672 840,00 грн. за курсом НБУ на момент укладення цієї Додаткової угоди (а.с. 19).

30 вересня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р., в якій сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а саме: позичальник з дати підписання цієї додаткової угоди зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу, розмір якого складає 2 980,00 доларів США, а день сплати 25 число кожного календарного місяця (а.с. 20).

30 вересня 2009р. між позивачем та ПП «Парус»укладено Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р., відповідно до якої сторони домовились про зміну кінцевого терміну повернення кредиту не пізніше 16 вересня 2012 року, якщо тільки не буде встановлений інший термін повернення кредиту та про зміну ануїтетного платежу за кредитним договором, а саме: позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 2 980,00 доларів США в день сплати ануїтетних платежів передбаченого кредитним договором (а.с. 21).

Зі своєї сторони позивач умови Кредитного договору виконав, кредит відповідачу надав у повному розмірі, що підтверджується Випискою за особовим рахунком за 17.09.2008р. у Відділенні АТ «УкрСиббанк»№ 326 в м. Дніпропетровську (а. с. 14).

Згідно п. 5.7 розділу 5 Кредитного договору, у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

Відповідно до п.7.1 розділу 7 Кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 24% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством.

Станом на 16 лютого 2012 року відповідач має заборгованість по Кредитному договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р. в сумі 953 893,21 грн., з якої: заборгованість по кредиту -619 928,72 грн.; заборгованість по простроченим відсоткам -238 131,89 грн.; заборгованість по комісії за кредитом -19 776,49 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту -49 758,92 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - 24 834,13 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії -1 463,06 грн. (а. с. 27-31).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Також судом встановлено, що 17 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки (а. с. 15-17).

Відповідно до договору поруки ОСОБА_1 поручається за належне виконання ПП «Парус» усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11394726000 від 17 вересня 2008 року, укладеного між кредитором та боржником, існуючих в теперішній час , і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У п.1.3, п.1.4 договору поруки зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Про наявність заборгованості перед банком Приватне підприємство «Парус»повідомлялось за допомогою Досудової вимоги про погашення заборгованості від 05 травня 2011р., в якій банк вимагав погасити прострочену заборгованість, що витікає з кредитного договору № 11394726000 від 17 вересня 2008р. Також, про наявність заборгованості ПП «Парус»перед банком, ОСОБА_1 повідомлявся Досудовою вимогою про погашення заборгованості від 05 травня 2011р. (а. с. 23,24).

У відповідності до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, в частині вимог щодо стягнення заборгованості по кредитному договору № 11394726000 від 17 вересня 2008 року, внаслідок чого слід стягнути із ПП «Парус»на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 953 893,21 грн..

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги частково задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3 219,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 554, 527, 530, 554, 559, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Парус»про заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства «Парус»953 893,21 грн. (Дев'ятсот п'ятдесят три тисячі вісімсот дев'яносто три гривні 21 копійка) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр.. Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ОКПО 09807750).

Стягнути із Приватного підприємства «Парус»на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр.. Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ОКПО 09807750) судовий збір в розмірі 3 219,00 грн. (Три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Шавула