Ухвала суду № 27249458, 24.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7974/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової служби міста Києва Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»до Державної податкової служби міста Києва Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби міста Києва Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 року № 0003714120.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року зазначений адміністративний позов -задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.05.2012 року № 0003714120.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку за результатами якої складено акт №420/41-201/30019775 від 17.05.2012 року.

В акті перевірки №420/41-201/30019775 від 17.05.2012 року встановлено порушення абз. 7 п.2-1 Підрозділу 10 розділ ХХ Податкового кодексу України, а саме: ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»не зменшено валові витрати в періоді списання (4 квартал 2011 року) акцизного податку попередньо віднесених до валових витрат в сумі 1 006 432 603 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в податковій декларації за ІІ-ІV квартали 2011 року (4 квартал 2011 року) на суму 231 479 499 грн.

Позивачем 23 травня 2012 року подано заперечення №2/1-011/2-3001 від 23.05.2012 року на акт перевірки №420/41-201/30019775 від 17.05.2012 року.

За результатами розгляду цих заперечень відповідач надіслав на адресу Позивача лист №7/41-20/30019775 від 30.05.2012 року, в якому повідомив про залишення заперечення №2/1-011/2-3001 від 23.05.2012 року без задоволення, а висновків акту перевірки №420/41-201/30019775 від 17.05.2012 року без змін.

На підставі акту перевірки №420/41-201/30019775 від 17.05.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003714120 від 31.05.2012 року, яким Позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 231 479 499,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до Акту перевірки позивачем було занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в податковій декларації за ІІ-ІV квартали 2011 року (4 квартал 2011 року) на суму 231 479 499 грн.

Відповідно до п. 2-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, підлягають списанню:

податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Згідно з абз. 8 п.2-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання, який набрав чинність 04.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач не включав до складу валових витрат чи валових доходів суми, списані відповідно до положень п.2-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Що стосується порушення позивачем податкового законодавства, яке полягало у не зменшенні в періоді списання (4 квартал 2011 року) акцизного податку попередньо віднесених до валових витрат в сумі 1 006 432 603 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Суми, списані відповідно до положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії»підрозділ 2 доповнити пунктом 19 такого змісту: «19. На період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»для учасників списання заборгованості, визначених цим Законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку»;

Крім того, списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Отже, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включав в перевіряємий період до складу валових витрат суми внесеного (нарахованого) акцизного збору, а у позивача відсутній обов'язок зменшувати валові витрати, відображені в раніше поданих деклараціях (2009-2010 роки) у декларації за 4 квартал 2011 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 71, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової служби міста Києва Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.