Ухвала суду № 27246303, 24.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-6118/10/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.12.2009 року №0009552350/0, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року КП "Іллічівськтеплоенерго" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідачем було неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 01.12.2009 року №0009552350/0, з огляду на те, що об'єкти основних засобів, які приведено в Додатку № 5 акту перевірки згідно з п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 283 та Класифікатором не можуть відноситись до 1 групи основних фондів, дане обладнання та устаткування для котелень і бойлерних згідно з п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 283 та Класифікатором відноситься до 3 групи основних засобів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року адміністративний позов КП "Іллічівськтеплоенерго" було задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 01.12.2009 року №0009552350/0.

В апеляційній скарзі податкового органу зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що комунальне підприємство „Іллічівськтеплоенерго" зареєстровано як платник податків в державній податковій інспекції в м. Іллічівську.

На підставі направлень № 01-045/673 від 29.09.2009 року, №01-045/752 від 27.10.2009 року, виданих ДПІ у м. Іллічівську, фахівцями у складі: Двигун І.В.- головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, Тітової І. А.-головного державного податкового інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, Карпенко Л. П. старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську, Колесник Н.М. - головного державного податкового інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у м. Іллічівську, з урахуванням вимог п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №590-ХІІ (з врахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України "Щодо посилення правового захисту громадян і впровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист" від 12.01.2005 року №2322-IV), була проведена планова виїзна перевірка КП «Іллічівськтеплоенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2009р. за № 3170/23-0301-31619819.

В ході перевірки встановлено, що КП «Іллічівськтеплоенерго» при обчисленні амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. невірно визначено групи основних фондів, а саме: частина основних фондів - обладнання бойлерних, насосних та інше, яке обліковувались в 3 групі (наведено у додатку №5 до акту) повинні бути віднесені до складу 1 групи основних фондів, оскільки вони є основними елементами інженерних споруд, в результаті чого амортизаційні відрахування 1 групи основних фондів за перевіряємий період занижено на 85605,00 грн. та амортизаційні відрахування 3 групи основних фондів завищено на 375 377,00 грн. Також в акті перевірки від 17.11.2009р. за № 3170/23-0301-31619819 зазначено, що Державний класифікатор України «Класифікація основних фондів» розроблений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 року №326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики»та затверджений Наказом Держстандарту України від 19.08.1997 року №507, передбачає, що інженерні споруди (код КОФ 121309 - споруди інженерні інші) відносяться до 1 групи амортизації. Відповідно технічних довідників жодна інженерна споруда не може працювати без основних елементів, таких як постачальні пристрої (насоси), димососи, газове обладнання, обладнання бойлерних, щитів контрольного управління та інше.

На підставі акту перевірки № 3170/23-0301-31619819 від 17.11.2009 р. ДПІ в м. Іллічівську на адресу КП „ІТЕ" було направлено податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2009 року N 0009552350/0, яким визначено 44 962 грн. податку на прибуток і 8 992 грн. штрафної санкції.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням директор комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" Паншин A.B. звернувся до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську з первинною скаргою від 10.12.2009 року № 4-754 на податкове повідомлення - рішення від 01.12.2009 року №0009552350/0.

ДПІ у м. Іллічівську, розглянувши скаргу від 10.12.2009р. № 4-754 директора КП «Іллічівськтеплоенерго» Паншина A.B., залишила без змін податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 01.12.2009 року № 0009552350/0, а скаргу директора комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" Паншина A.B. - без задоволення.

Державна податкова адміністрація в Одеській області розглянувши повторну скаргу директора КП «Іллічівськтеплоенерго» Паншина A.B. на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівьку від 01.12.2009р. № 0009552350/0 залишило без змін зазначене повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську, а скаргу директора КП «Іллічівськтеплоенерго»Паншина A.B. - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що об'єкти основних засобів, які приведено в Додатку № 5 акту перевірки згідно з п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 283 та Класифікатором не можуть відноситись до 1 групи основних фондів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Згідно з п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції від 22.05.97 p. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі -Закон № 283, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

У відповідності до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 283 основні фонди підлягають розподілу за наступними групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Більш детальний перелік основних фондів, які слід відносити до груп 1, 2, 3 затверджено наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 № 507 «Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів"» (далі - Класифікатор).

Згідно з Класифікатором до 1 групи основних фондів відносяться споруди електростанцій та підприємств електро - і теплоенергетики за кодом 121208.

Таким чином, об'єкти основних засобів, які приведено в Додатку № 5 акту перевірки згідно з п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 283 та Класифікатором не можуть відноситись до 1 групи основних фондів.

Вищевказане обладнання та устаткування для котелень і бойлерних згідно з п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 283 та Класифікатором відноситься до 3 групи основних засобів.

Крім того, в п. 3 Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Держбуду України від 19 січня 1999 р. № 9 (далі - Правила) дано визначення, що собою уявляє паровий котел, водогрійний котел, бойлер, котел-утилізатор, пароводогрійний котел, котел-бойлер, економайзер, стаціонарний котел.

Всі ці пристрої згідно з Правилами можуть використовуватися як окремі об'єкти і тому на підприємстві вони обліковувались в складі 3 групи основних фондів згідно з вимогами ст. 8 Закону № 283 та Класифікатора.

Судом встанволено, що у рішенні Державної податкової адміністрації в Одеській області № 8732/10/25-007 від 10.03.2010 року про результати розгляду повторної скарги на сторінці 3 вказано, що КП «Іллічівськтеплоенерго»перевіряючим не було надано інвентарні описи основних засобів та інвентарні картки основних засобів.

Проте, згідно з листом від 29.10.2009 р. перевіряючими було зроблено запит про надання документів, які підтверджують право власності на основні засоби. Такі документи було надано про що свідчить лист від 03.11.2009 р.

Запиту на надання документів, які визначають характеристики обладнання не було.

Судом першої інстанції також встановлено, що на балансі підприємства знаходиться 17 теплових пунктів та 2 котельні. Згідно з розділом 3 Правилам технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.07 р. № 71 (далі - Правила № 71) тепловий пункт - спеціально обладнане приміщення, із якого здійснюється керування місцевими системами тепло споживання (опалення, гарячим водопостачанням, вентиляцією, технологічним навантаженням). Таким чином, тепловий пункт, згідно цього визначення, не є інженерною спорудою, а являє собою приміщення, або відокремлену будівлю з розташованим у них обладнанням.

На підприємстві на кожну котельню та тепловий пункт оформлені технічні паспорта установленої форми. На сторінці 9 акту перевірки контролюючий орган класифікував котельні та теплові пункти як інженерні споруди, основними елементами, яких являються насоси, димососи, газове обладнання, обладнання бойлерних, щитів контрольного управління та ін.

Проте, згідно з даними технічних паспортів ці об'єкти (теплові пункти та котельні) є будівлями. В технічних паспортах відсутня інформація, щодо наявності в цих будівлях вбудованого обладнання.

На обладнання кожного теплового пункту на підприємстві заведено окремі паспорти установленої форми ТС-2, що свідчить про те, що таке обладнання є окремим об'єктом і не являється невід'ємною частиною будівель, в яких воно знаходиться.

Обладнання для котелень складається з основного та допоміжного обладнання. При його придбані підприємство отримало окремі технічні паспорти від виробника, що свідчить про те, що таке обладнання є окремим об'єктом і не являється невід'ємною частиною будівель, в яких воно знаходиться.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську - залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року у справі № 2-а-6118/10/1570 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення суду в повному обсязі - 29 жовтня 2012 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян