Рішення № 27242644, 23.10.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1313/2-86/12 Головуючий у 1 інстанції: Дем"яновський Ю.Г.

Провадження № 22-ц/1390/2514/12 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія-19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Гірник Т.А., Крайник Н.П.

за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,

прокурора відділу прокуратури Львівської області Лящука Т.І. та представника Новороздільської міської ради Львівської області Яценко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Миколаївського міжрайонного прокурора на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 січня 2012 року у цивільній справі за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування Новороздільської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и л а :

Миколаївський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах органу місцевого самоврядування Новороздільської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором сервітутного землекористування, укладеного між Новороздільською міською радою та ОСОБА_4 22 квітня 2008 року. Покликається на те, що за сервітутне користування земельною ділянкою договором передбачена щомісячна плата яку землекористувач систематично не вносив, внаслідок чого заборгував місцевому бюджету 4908 грн. 50 коп.. Тому просить суд стягнути з відповідача вказану суму боргу, пеню на суму боргу в розмірі 10579 грн. 14 коп. та 3% річних від суми боргу в розмірі 289 гривень 84 коп.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 27 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

Дане рішення суду оскаржив Миколаївський міжрайонний прокурор. В апеляційній скарзі вказує на те, що суд невірно встановив характер спірних правовідносин, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, при постановленні рішення суд неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення процесуального права. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі (а.с.50-58)

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора Лящука Т.І. на обґрунтування доводів апеляційної скарги та пояснення представника Яценко Я.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Миколаївського міжрайонного прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що укладений між Новороздільською міською радою та ОСОБА_4 22 квітня 2008 року договір земельного сервітуту не пройшов державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, як того вимагає ст.100 ЗК України, а тому, виходячи із положень ст.ст.210, 640 ЦК України фактично є неукладеним та не породжує будь-яких прав і обов'язків для сторін.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони суперечать як матеріалам справи так і положенням матеріального права.

Зокрема з матеріалів справи вбачається, що рішенням XXVII сесії IVдемократичного скликання Новороздільської міської ради від 13.10.2005 року за №528 "Про сервітутне землекористування землями територіальної громади м.Новий Розділ" для ефективного використання земельних ресурсів, що належать територіальній громаді м.Новий Розділ та забезпечення своєчасних надходжень до бюджету відповідно до ст.16 ЗК України, ст.7 Закону України "Про плату за землю", п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачено встановлення платного сервітутного землекористування, зокрема у випадку тривалості оформлення правовстановлюючих документів (на час виготовлення документів) шляхом оформлення цивільно-правових договорів та затверджено типовий договір про сервітутне землекористування. (а.с.31-32, 33-34).

Рішенням XIII сесії V демократичного скликання Новороздільської міської ради від 21 листопада 2007 року за №334 ОСОБА_4 надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки під власними будівлями для їх обслуговування по АДРЕСА_1 для надання в оренду. Відповідно до п.3 цього Рішення відділу комунального майна та приватизації належить укласти договір сервітутного землекористування на земельну ділянку на час виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Плату за землю встановити в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. (а.с59).

Судом безспірно встановлено також, що 22 квітня 2008 року між Новороздільською міською радою (як Власником) та ОСОБА_4 (як Землекортстувачем) на підставі рішення Новороздільської міської ради від 13.10.2005 року та 21.11.2007 року було укладено Договір №62-08 про сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельну ділянку площею 1498 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії цього договору з 22 квітня 2008 р. до 21 квітня 2009 року (а.с.6-7).

Відповідно до п.3.1 цього Договору плата за сервітутне землекористування, яка повинна сплачуватись на рахунок Власника до 15-го числа місяця, наступного за звітним, становить 390 грн.73 коп. за місяць, що визначена відповідно до розрахунку, доданого до договору про сервітутне землекористування. (а.с.8).

В цьому ж договорі в пункті 3.4 передбачено, що розмір плати за сервітутне землекористування не є сталим і змінюється у зв'язку з щорічною індексацією грошової оцінки та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства і інших нормативних документів.

Окрім того, пункт 6.3 цього ж Договору передбачає, що за прострочення плати за сервітутне землекористування нараховується пеня у розмірі 0,3% від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, в супереч умовам даного договору ОСОБА_4 протягом дії договірних правовідносин не здійснював оплати за землекористування, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 4908 грн.50 коп.

Відповідно до претензії Новороздільської міської ради за №1428/11 від 01.10.2010 року до ОСОБА_4 відповідачу запропоновано добровільно погасити заборгованість за орендну плату за сервітутне землекористування в розмірі 4908 грн.50 коп. (а.с.10), однак останній заборгованість не погасив.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечив факту несплати ним коштів за Договором про сервітутне землекористування та зазначив в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 04.09.2012 року, що жодної оплати за договором не здійснював, оскільки вважає цей договір таким, що не укладений, оскільки відсутня його державна реєстрація, а от же цей договір не породжує для нього будь-яких обов'язків. До того ж, на думку відповідача сумнівним є і повноваження міської ради щодо укладення такого договору. З такою позицією відповідача фактично погодився і суд першої інстанції.

Однак судова колегія вважає такі обґрунтування хибними з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносяться повноваження щодо регулювання земельних відносин.

Згідно положень ч.3, 5 ст.16 та ч.5 ст.60 цього ж Закону, ради від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють права суб'єкта комунальної власності, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Діючим земельним законодавством і зокрема ч.2 ст.83 ЗК України а також ч.5 ст. 16 України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Окрім того, п.12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 12 ЗК України визначено, що серед інших повноважень міських рад в галузі земельних відносин на території міст належить повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад.

Відповідач не надав суду жодних спростувань того, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах м.Новий Розділ Львівської області, що безспірно встановлено судом та не заперечується сторонами, не відноситься до земель територіальної громади.

Таким чином, слід дійти висновку, що укладаючи Договір про сервітутне землекористування №62-08 від 22 квітня 2008 року, Новороздільська міська рада діяла в межах наданих повноважень, які здійснювались виключно в інтересах територіальної громади.

Що стосується реєстрації даного договору, то колегія суддів приходить до наступних висновків.

Положеннями ст.100 ЗК України дійсно передбачено, що договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Діючим законодавством України порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачено Законом України №1878-VI від 11 лютого 2010 року щодо внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зокрема, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що з 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках і т.д. проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1088 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" та "Тимчасового порядку

ведення державного реєстру земель" затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 02.07.2003 N 174 (що втратив чинність 07.07.2012 року) не було передбачено процедури реєстрації права користування чужою земельною ділянкою (сервітут), що також випливає і з листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.09.2009 року №14322/17/11-09.

Таким чином, системний аналіз діючого законодавства щодо порядку державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, свідчить про те, що реєстрації підлягають договори щодо об'єктів нерухомого майна, укладені з дати набрання чинності Законом №1878-VI від 11 лютого 2010 року.

З матеріалів справи та із змісту самого договору вбачається, що такий зареєстровано у Новороздільській міській раді 22 квітня 2008 року про що у книзі реєстрації Договорів про сервітутне землекористування вчинено запис за №62-08 (а.с.7).

З огляду на викладене та на встановлені судом обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що здійснена реєстрація даного договору сервітутного землекористування є належною реєстрацією та відповідає вимогам ст.100 ЗК України і зворотне відповідачем не доведено.

Таким чином, покликання ОСОБА_4 на те, що договір №62-08 про сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельну ділянку площею 1498 м.кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є неукладеним та не породжує для нього будь-яких зобов'язань внаслідок відсутності державної реєстрації цього договру є безпідставним.

Оскільки в супереч положенням ст.526 ЦК України та п.п.3.1, 3.4 даного Договору ОСОБА_4 в установлений строк оплати за сервітутне землекористування не здійснив, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо необхідності стягнення з боржника як основної суми боргу в розмірі 4908 грн.59 коп., так і пені за прострочення плати за сервітутне землекористування відповідно до положення п.6.3 Договору, в розмірі 10579 грн. 14 коп. (в межах позовних вимог з 16.05.2008 р. по 01.11.2010 року) а також згідно ст.625 ЦК, 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 289 грн.84 коп., відповідно до розрахунку наданого позивачем (а.с.5).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, оскаржуване рішення не може залишатись в силі, та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Миколаївського міжрайонного прокурора.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_4 слід стягнути в користь держави судовий збір в розмірі 236 грн. 57 коп.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ст. 313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Миколаївського міжрайонного прокурора задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 27 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Миколаївського міжрайонного прокурора в інтересах органу місцевого самоврядування Новороздільської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Новороздільської міської ради Львівської області (81652, Львівська обл., м.Новий Розділ. вул.Грушевського, 24, ідентифікаційний код 26306854) 4908 (чотири тисячі дев`ятсот вісім) грн.50 коп. основного боргу за сервітутне землекористування земельною ділянкою; 10579 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 14 коп. пені за сумою боргу та 289 грн.84 коп. - 3% річних від суми боргу.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 236 грн. 57 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Гірник Т.А.

Крайник Н.П.