Рішення № 27240295, 31.10.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0190/5607/2012Головуючий суду першої інстанції:Ісламгулова О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСокола В.С., СуддівБолотова Є.В., Пономаренко А.В., При секретаріУрденко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про припинення права на частку у спільному майні, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 15 травня 2012 р.,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 р. ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду із зазначеним вище позовом. В обґрунтування позову послались на належність їм відповідно 1\2 і 1/8 часток кв. АДРЕСА_1, на підставі ст. 365 ЦК України просили припинити право особи на частку у спільному майні.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_8 на 3/8 частки кв. АДРЕСА_1. Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на кв. АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право власності на 3/8 часток кв. АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 вартість 3/8 часток кв. АДРЕСА_1, що складає 55250,25 грн.( П'ятдесят п'ять тис. двісті п'ятдесят грн 25 коп). Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у сумі 320,00 грн., витрати по проведенню судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1687,68 грн., витрати за надання юридичної допомоги у сумі 1000 грн., а всього стягнуто 3007,68 грн. (Три тисячі сім грн. 68 коп). Стягнуто з ОСОБА_8 не сплачений судовий збір у сумі 233 грн. ( Двісті тридцять три грн.).

В апеляційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує на розгляд судом незаявлених вимог позову (в частині визнання за позивачками права власності на 3/8 часток), неправильне застосування ст. 365 ЦК України, неврахування роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04 квітня 1991 р. Також вважає, що поза увагою суду залишилось те (тобто нез'ясованим), що ОСОБА_6 проживає в іншому місті (м. Сімферополь), а ОСОБА_7 взагалі проживає в Російській Федерації.

В запереченнях ОСОБА_6 просить скаргу відхилити за безпідставністю.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 просила скаргу задовольнити за її доводами, ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили скаргу відхилити за безпідставністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Cудом встановлено, що кв. АДРЕСА_1 являється спільною частковою власністю сторін, а саме ОСОБА_6 належить Ѕ частка, ОСОБА_7- 1/8, ОСОБА_8 - 3/8 часток.

Частиною 1 ст. 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Роз'яснення, які містяться в абз. 5 п. 6 N 7 від 04.10.1991 р. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» стосуються того, що в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною і не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

З огляду на вище зазначені норми матеріального права і роз'яснення Верховного Суду України поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що відповідачка проживає у спірній квартирі, позивачки, навпаки, у квартирі не проживають, мають місце проживання в іншому місті (м. Сімферополь), де і значаться зареєстрованими, в засіданні апеляційного суду АРК належних доказів як на підтвердження проживання у спірній квартирі, так і на підтвердження намірів щодо проживання не надали.

Частка відповідачки у квартирі не є незначною (7,05 кв.м. жилої площі і 13, 53 кв.м. загальної), навпаки, її частка менша від 1/2 частки позивачки ОСОБА_6 на 1/8 частку - частку ОСОБА_7, саме яка являється незначною.

Таким чином, припинення права ОСОБА_8 на частку у квартирі завдасть їй істотної шкоди. Наявність у ОСОБА_8 частки в іншій квартирі не є безумовної підставою для припинення її частки у спірній квартирі, у якій вона проживає, що цілком відповідає роз'ясненням Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла до такого висновку також з урахуванням того, що позивачки, як співвласники, мають можливість користуватись квартирою, їх права на час вирішення справи не порушені, сторони мають у відповідності до вимог ст. 13 ЦК України здійснювати право спільної часткової власності як то передбачено ст. 358 ЦК України. Ухваленими раніше рішеннями судів позивачки вселені до спірної квартири, в цій частині їх право поновлені.

При перегляді даної справи апеляційний суд враховує аналогічне розуміння застосування матеріального закону, яке міститься в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 р., згідно якої при застосуванні ч. 1 ст. 365 ЦК України для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

З огляду на зазначене, колегія суддів на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 15 травня 2012 р. скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Внесені ОСОБА_6 55250, 25 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч 250 грн. 25 коп.) на депозитний рахунок суду 37319012000604 м. Саки, одержувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в АРК, р/р 37319012000604, код отримувача 26273942, банку отримувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку отримувача 824026 згідно квитанції № 24 від 11 квітня 2012 р. повернути ОСОБА_6.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.