Постанова № 27237624, 29.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 р. 11 год. 57 хв. № 2а-6578/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,

представників позивача -Копитчака Є.І. та Рубай С.І.,

представника відповідача -Бєлкіна Н.В.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд»до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд»(далі - СУП ТзОВ «Термобуд») до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2012 року №0001962320, № 0001982320, № 0004141700, № 0001972320 та № 0001992320.

Ухвалою суду від 26.07.2012 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 29.10.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив. Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні позовних вимог № 1796/10/10-010 від 08.08.2012 року. Представник відповідача зазначив, що висновку акту перевірки діяльності позивача є обґрунтованими та підтвердженими, а відтак прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомленні-рішення є правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року, результати якої відображені в Акті № 129/22-40/30274892 від 10.05.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення Спільним українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю «Термобуд»:

- п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 417 040 грн., в тому числі за 2009 рік в сумі 339 377 грн. та за 2010 рік в сумі 77 663 грн., а також заниження податку на прибуток в сумі 19 404 грн., в тому числі за 2010 рік -на суму 4 898 грн., за І квартал 2011 року -14 506 грн., заниження всього на суму 741 748 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 608 343 грн., в тому числі за червень 2009 року -на суму 521 017 грн., за грудень 2009 року на суму -67 875 грн., за грудень 2010 року на суму - 19 451 грн., та зменшення залишку від'ємного значення за березень 2011 року на суму 11 605 грн.;

- п. 1.6, пп. 1.20.1 п. 1.2 ст. 1, п. 7.3 ст.7, ст. 4, п. 8.1 ст. 8, пп. 9.11. п. 9.11 ст. 9, пп.16.3.5 п. 16.3 ст. 16, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19, п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»внаслідок чого підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 7 804 грн.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»показників за період з 01.04.2009 по 31.03.2011 року у загальній сумі 15 460 519 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, пов'язаних з виробництвом продукції (пінопласту), витрат, пов'язаних з виробництвом (електроенергія, газ, вода) та інших послуг. При цьому, встановлено завищення задекларованих СУП ТзОВ «Термобуд»показників у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»в сумі 494 655,0грн., в т.ч. за 2-4-ий квартали 2009 року на суму 339 377 грн., за 2010 рік - на суму 97 254 грн., за 1-ий квартали 2011 року - на суму 58 024 грн.

Дане розходження виникло в результаті того, що підприємство при формуванні ціни реалізації не включало до собівартості реалізованої продукції вартість паливно-мастильних матеріалів, використаних для транспортування готової продукції до покупців та не виставляло окремих рахунків за надані транспортні послуги.

У рядках 10.1 Декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року відображено податковий кредит у загальній сумі 4 512 239 грн. На формування цього показника мало вплив здійснення операцій з придбання виробничих запасів, отримання орендних, комунальних та інших послуг, придбання основних фондів (будівельні матеріали, які використані на будівництво основних фондів). Податковим органом встановлено завищення задекларованих СУП ТзОВ «Термобуд»показників у рядку 10.1 Декларацій «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою»всього на суму 98 931 грн., а саме: в грудні 2009 року на суму 67 875 грн., в грудні 2010 року на суму 19 451 грн., березні 2011 року на суму 11 605 грн. В результаті чого СУП ТзОВ «Термобуд»зайво включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість з вартості отриманих ТМЦ, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Перевіркою відображених у рядку 12.1 Декларацій «ПДВ, сплачений митним органом»показників за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року у загальній сумі 1 147 104 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив отримання виробничих запасів та основних фондів від нерезидента. При цьому, встановлено завищення задекларованих СУП ТзОВ «Термобуд»показників у рядку 12.1 Декларацій в сумі 521 017 грн.

Розходження виникли внаслідок наступних порушень: у жовтні -грудні 2008 року та січні 2009 року підприємство отримало від фірми import-eksport Henrik Magdecki»(Польща, м. Сважец) сировину згідно вантажно-митних декларацій, однак отриманий товар виявився неякісним, про що свідчить ухвала районного суду м. Познань (Польща)від 05.06.2009 року. Згідно даного судового рішення СУП ТзОВ «Термобуд»дозволено не проводити оплату за некондиційний товар, однак по вантажно-митних деклараціях № 022628 від 23.10.2008 року та № 000440 від 19.01.2009 року була проведена часткова оплата. Вартість неякісної сировини включена до валового доходу підприємства за результатами діяльності підприємства за ІІ квартал 2009 року та відображена в Декларації про прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 2 438 245 грн. та нарахована курсова різниця в сумі 747 755 грн. (всього -3 186 000 грн.). Податковий орган стверджує, що вартість сировини згідно ухвали суду зменшилась на 2438245 грн., так як в жовтня-грудні 2008 року та січні 2009 року підприємством до податкового кредиту було включено ПДВ по вищевказаних ВМД в повній сумі, то в червні 2009 року підприємству слід було зменшити податковий кредит шляхом коригування на суму 521 017 грн.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 7 804 грн., зокрема оподатковано податком з доходів фізичних осіб доходи (заробітну плату) громадянина Польщі ОСОБА_5, не за ставкою 30 %, про що зазначено у п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а за ставкою 15 %, яка застосовується тільки для оподаткування доходів громадян України та до громадян інших держав, які підтвердили свій резидентський статус відповідно до чинного законодавства.

За наслідками проведеної перевірки, 05.06.2012 року Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області Державної податкової прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001962320, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на прибуток в сумі 20 629 грн.;

- № 0001982320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість в сумі 760 729 грн.;

- № 0001992320, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11 605 грн.;

- № 0001972320, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 417 040 грн.;

- № 0004141700, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 9 755 грн.

Позивач, не погоджуюсь із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних відносин законодавства.

Щодо повноти визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток судом встановлено наступне.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток формується як різниця між загальною сумою доходу від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах та сумою сплачених (нарахованих) будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 47 Постанови Ради Міністрів УРСР «Про статус автомобільного транспорту УРСР»від 27.06.1969 року № 401, із змінами та доповненнями, що діє в частині яка не суперечить чинному законодавству, товарно-транспортна накладна -це єдиний документ, який є підставою списання ТМЦ у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоотримувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Податковий орган стверджує, що підприємством не представлено до перевірки товарно-транспортних накладних, які б свідчили про здійснення фактичного перевезення продукції до покупців. Відсутність таких документів свідчить про неправомірне списання паливно-мастильних матеріалів та віднесення їх до складу валових витрат підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи СУП ТзОВ «Термобуд»здійснює господарську діяльність по виробництву та реалізації пінополістирольних плит (пінопласту). Поставка продукції покупцям відбувається на підставі цивільно-правових угод. Згідно з представленими позивачем договорами поставки вироблена продукція відвантажується як силами та засобами замовника (покупця) зі складу СУП ТзОВ «Термобуд», що знаходить за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр, так і на умовах «Інкотермс 2000», тобто позивач бере на себе зобов'язання доставити пiнополiстирольнi плити (пiнопласт) у мiсце визначене замовником. Так, СУП ТзОВ «Термобуд»здiйснювало поставку товарів по захiдних областях України (Закарпатська область, Львiвська область, Iвано-Франкiвська область, Тернопільська область, Волинська область). Для виконання таких договорiв поставки СУП ТзОВ «Термобуд»використовує власнi транспортнi засоби.

ДПI у Яворівському районi Львівської областi на сторінці 13 Акту перевірки для визначення терміну «собівартість»посилається на Типове положення з планування, обліку i калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.1996 року. Проте використання у Акті перевiрки даного нормативного акту є неправомiрним, оскільки він втратив чинність з 16.05.2002 року.

Вiдповiдно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати»собiвартiсть реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

- виробничої собiвартостi продукції (робiт, послуг), реалізованої протягом звiтного перiоду;

- нерозподiлених постiйних загальновиробничих витрат;

- наднормативних виробничих витрат.

У свою чергу, виробнича собiвартiсть включає витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції, зумовленi технологією та організацією виробництва (прямі матерiальнi витрати, прямi витрати на оплату праці, iншi прямi витрати), а також змінні загальновиробничi та постiйнi розподiленi загальновиробничi витрати.

Витрати, пов'язанi з операцiйною дiяльнiстю, які не включаються до собiвартостi реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг), подiляються на адмiнiстративнi витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати.

Витрати на збут включають в т.ч. витрати, пов'язанi з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робiт, послуг):

- витрати на утримання основних засобiв, iнших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зi збутом продукції, товарів, робiт, послуг (операцiйна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освiтлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку i страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедицiйнi та iншi послуги, пов'язанi з транспортуванням продукції (товарів) вiдповiдно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на транспортування готової продукції (товарів) мiж складами підрозділів (фiлiй, представництв) підприємства;

- iншi витрати, пов' язанi зi збутом продукції, товарів, робiт, послуг.

Вiдповiдно не включаютъся до складу собiвартостi реашзованог продукції (робіт, послуг) адмiнiстративнi витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати. Вони окремо обліковуються на рахунках 92, 93, 94 i списуються на фiнансовi результати наприкiнцi звітного періоду.

Собiвартiсть реалiзованої продукції (товарів, робiт, послуг) вiдображається за дебетом вiдповiдних субрахункiв активного рахунку 90 «Собiвартiсть реалізації», за кредитом таку собівартість списують на субрахунок 791 «Результати операційної діяльності», що і було належним чином вчинено СУП ТзОВ «Термобуд».

Як вбачається з матеріалів справи, СУП ТзОВ «Термобуд»несе витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів з метою збуту (поставки) виробленої продукції власними вантажними автомобілями у місце визначене замовником, а не з метою використання їх у процесі виробництва продукції.

Позивач стверджує, що підставою для придбання паливно-мастильних матеріалів в постачальника є договір, а для списання фактично витрачених паливно-мастильних матеріалів є подорожній лист та товарно-транспортна накладна.

Позивач в обґрунтування своїх тверджень представив суду подорожні листи та товарно-транспортні накладні, складені за перевіряємий період.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом досліджені представлені поповичем подорожні листи та товарно-транспортні накладні, встановлено, що такі документи відображають факти перевезення продукції до покупців продукції, адресата доставки такої продукції, пробіг вантажного автомобіля, який дозволяє вирахувати норми втрат палива і мастильних матеріалів. А відтак, суд приходить до висновку, що податковий орган прийшов до помилкового висновку про те, що паливно-мастильні матеріали в сумі 494 655 грн. не були використані СУП ТзОВ «Термобуд»у господарській діяльності.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»в частині безпідставного включення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування вартості паливно-мастильних матеріалів, в результаті чого завищені витрати, судом встановлено наступне.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97 ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до п.1.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згiдно з пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примiрниках i надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Пiдпунктом 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звiтним податковим документом i одночасно розрахунковим документом.

Пункт 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит, дату здiйснення першої з наступних подiй:

а) дату списання коштів з банкiвського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робiт, послуг).

Таким чином, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їx подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської дiяльності платника податку.

Позивач документально підтвердив використання паливно-мастильних матеріалів у господарській діяльності, пов'язаній із транспортуванням виробленої продукції до місця поставки, визначеного замовником (покупцем) за договором, отже висновки відповідача про безпідставне формування податкового кредиту в цій частині є необґрунтованими.

З приводу висновків податкового органу про завищення задекларованих СУП ТзОВ «Термобуд»показників у рядку 12.1 Декларацій з ПДВ за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року на суму 521 017 грн. судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи iз договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % вiд звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається iз сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їx подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість»та митного законодавства, встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числi акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпopті товарiв ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового i митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарiв в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку.

Таким чином, крім документiв, якi посвiдчують право на отримання податкового кредиту, для включення до складу податкового кредиту необхiдно використати придбаний товар в оподаткованих операціях і в господарській діяльності товариства.

СУП ТзОВ «Термобуд»у перiод з жовтня 2008 року по сiчень 2009 року включно отримало вiд фiрми import-eksport Henrik Magdecki»(Польща, м. Сважец) сировину згiдно вантажно -митних декларацій (далі -ВМД):

- № 022628 вiд 23.l0.08p. вартість сировини -167 002 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 35 571,62грн;

- № 023478 вiд 05.11.08р, вартість сировини - 223442грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 47 593,77грн;

- № 023662 вiд 07.11.08p., вартість сировини - 228940,57грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 48 764 грн.;

- № 023838 вiд 10.11.08р., вартість сировини -207 002 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 44 091 грн.;

- № 024109 вiд 14.11.08р., вартість сировини -206 414грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 43 966 грн.;

- № 024222 вiд 17.11.08p. вартість сировини -228 364 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 48641,57грн;

- № 024358 вiд 19.11.08р., вартість сировини - 210108,78грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 44 753грн.;

- № 024584 вiд 21.11.08р., вартість сировини -208038 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 44 312 грн.;

- № 024790 вiд 25.11.08р., вартість сировини -224 735 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 47 868грн;

- № 025594 вiд 08.12.08р., вартість сировини -180 167,90 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 38 375 грн.;

- № 025879 вiд 12.l2.08p., вартість сировини -182 276,86грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 39 037,97 грн.;

- № 025982 вiд 15.12.08р., вартість сировини -182 941 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 38 966,54 грн.;

- № 000440 вiд 19.01.09р., вартість сировини -203280 грн., сплачено ПДВ на митниці в сумі 47 235 грн.

З отриманої сировини, згiдно вищезазначених ВМД, СУП ТзОВ «Термобуд»виготовило пiнополiстирольнi плити (пiнопласт). В подальшому, як зазначалось вище виготовленi з придбаної сировини пiнополiстирольнi плити були реалiзованi контрагентам позивача, тобто були використані в оподатковуваних операцiях у межах господарської діяльності СУП ТзОВ «Термобуд». Кошти вирученi вiд реалiзацii виготовленої продукції віднесено СУП ТзОВ «Термобуд»до податкових зобов'язань та сплачено податок на прибуток підприємства та податок на додану вартість.

З приводу встановлених податковим органом порушень повноти обчислення та сплати позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб встановлено наступне.

У ТзОВ «Термобуд»у трудових вiдносинах перебував громадянин Польщі ОСОБА_7, який працював на пiдприємствi на посадi технічного директора. У 2009-2010 роках ОСОБА_7 працював у товаристі вiдповiдно до дозволу на працевлаштування № 2149 виданого 20.10.2009 року державним центром зайнятості.

Вiдповiдно до п.п. 9.11.1 п.9.11 ст.9 Закону України «Про податок з доходiв фiзичних осіб»доходи з джерелом їx походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентiв, пiдлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентiв, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Додатково до визначень пункту 1.3 ст. 1 цього Закону доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які:

а) працюють на об'єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентiв-юридичних осiб, незалежно вiд джерел виплати таких доходiв;

б) є членами керівних органів резидентiв - юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької дiяльностi або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв'язку заробiтну плату, iншi виплати та винагороди за рахунок таких резидентiв;

в) є суб'єктами підприємницької дiяльностi або здiйснюють незалежну професiйну дiяльнiсть на території України, незалежно вiд джерел виплати таких доходiв.

Вiдповiдно до пп.9.11.3 п.9.3 ст.9 цього Закону якщо зазначенi у пп.9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фiзичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів.

Вiдповiдно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходiв фізичних осіб»ставка податку становить 15 вiдсоткiв вiд об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті. Ставка податку становить подвiйний розмiр ставки, визначеної пунктом 7.1 цiєї статті, вiд об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразi) на користь резидентiв або нерезидентiв, та вiд будь-яких iнших доходiв, нарахованих на користь нерезидентiв фiзичних осіб, за винятком доходiв, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.1 ст. 9 цього Закону (п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходiв фізичних осіб»).

Як вбачається з п.п. 1.1.20 п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходiв фiзичних осіб»фiзична особа-резидент - фiзична особа, яка має мiсце проживання в Україні. У разi якщо фiзична особа має мiсце проживання також в iноземнiй державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постiйного проживання в Україні; якщо особа має місце постiйного проживання також в iноземнiй державі, вона вважається резидентом, якщо має бiльш тісні особистi чи економiчнi зв'язки (центр життєвих iнтересів) в Україні. У разi якщо державу, в якiй фiзична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фiзична особа не має мiсця постiйного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днiв (включаючи день приїзду та вiд'їзду) протягом перiоду або перiодiв податкового року.

Документами, які підтверджують перебування ОСОБА_7 на території України є дозвіл на працевлаштування № 2149, виданий Державним центром зайнятості 20.10.2009 року, та відмітки у паспорті ОСОБА_7 (25.09.2009 року - 10.11.2009 року, 13.11.2009 -19.10.2010 року).

ДПI Яворiвського району Львівської областi посилається на вимоги Наказу ДПА України вiд 05.10.2004 № 581 «Про затвердження примiрних форм Заяви фізичної особи iноземця про самостiйне визначення резидентського статусу та Повiдомлення працедавця про самостiйне визначення фiзичною особою-iноземцем резидентського статусу».

Зазначений вище наказ з метою впорядкування дiяльностi суб'єктів підриємницької дiяльностi, якi є працедавцями для iноземцiв, та осiб без громадянства, дотримання ними вимог Закону України «Про податок з доходiв фiзичних осiб», керуючись статтею 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні, затверджує виключно примiрнi форми Заяви фізичної особи - iноземця про самостiйне визначення резидентького статусу та Повiдомлення працедавця про самостiйне визначення фiзичною особою - iноземцем резидентського статусу.

Згiдно з Листом Міністерства юстиції України вiд 31.12.2009 року №2 2336-09-24 за результатами правового аналiзу вищевказаного наказу ДПАУ встановлено, що форми зазначених Заяв та Повiдомлення є примiрними (зразковими) формами, тобто не є обов'язковими до виконання та використовуються виключно за бажанням фізичної особи, у зв'язку з чим та вiдповiдно до пп. "е" п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, iнших органiв виконавчої влади, затвердженого постановою Кабiнету Міністрів України вiд 28.12.92 р. №731, на державну реєстрацію не подаються.

Вiдповiдно до вказаного вище Листа Міністерства юстиції України пропонуєтъся скасувати зазначений наказ, розробити в межах повноважень вiдповiдний нормативно правовий акт iз зазначеного питання, узгодити його iз заiнтересованими органами та подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, вiдповiдно до вимог зазначеного Наказу ДПА України вiд 05.10.2004 року №581 нi ОСОБА_7, ні СУП ТзОВ «Термобуд»не були зобов'язані надавати ДПI у Яворiвському районі Львiвської області підтвердження резидентського статусу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби від 05.06.2012 року №0001962320, № 0001982320, № 0004141700, №0001972320 та № 0001992320.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд»(ЄДПОУ 30274892) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2012 року.

Суддя (підпис) В.М. Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Сакалош