Постанова № 27237315, 03.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2012 року № 2а-8895/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

до

про

Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000111501

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Полтавагазвидобування»звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000111501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2012 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №2а-8895/12/2670 до судового розгляду в судовому засіданні на 06 серпня 2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.

Під час розгляду справи позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з огляду на те, що податкове зобов’язання сплачено позивачем в строк, передбачений законодавством, а відтак - застосування податковим органом штрафу на підставі п. 57.1 ст. 57, ст. 126 Податкового кодексу України (надалі –ПК України) є протиправним.

Відповідач заперечив позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на положення п. 87.9 ст. 87 ПК України, яким передбачено, що у разі наявності у платника податків боргу, органи ДПС зобов’язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу за черговістю його виникнення.

Справа розглянута в письмовому провадженні, з огляду на подане сторонами письмове клопотання, в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2012 Гадяцькою міжрайонною Державною податковою інспекцією (Котелевське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111501, яким позивачу за затримку на 328 календарні дні сплати суми грошового зобов’язання з «Плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення»визначено штраф у розмірі 20% в сумі 64 295,86грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення рішення стали висновки Акту перевірки від 19.03.2012 №37/1501-00153100, згідно яких перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме:

- за третій квартал 2010 в розмірі 321 474,31грн. по строку сплати 19.11.2010 із затримкою сплати на 91 календарний день;

- за четвертий квартал 2010 в розмірі 328 628,38 по строку сплати 19.02.2011 із затримкою сплати на 328 календарних днів;

Як вбачається з Акту перевірки, згідно поданих податкових розрахунків з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2010 р. (вх. № 5723, № 5731, № 5732, № 5733, № 5734, № 5735 від 04.08.2010) Філією ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»газопромисловим управлінням «Полтавагазвидобування»самостійно визначені узгоджені податкові зобов’язання по платі за користування надрами за другий квартал 2010 в сумі 3 720 832,17 грн. по терміну сплати 19.08.2010 р.

Листом від 09.08.2010 р. № 19/1-720 позивач звертався до контролюючого органу з проханням розстрочити сплату узгоджених податкових зобов’язань по платі за користування надрами за другий квартал 2010 які підлягають сплаті по 19.08.2010 терміном на 4 календарних місяці з 19.08.2010 до 23.12.2010.

В подальшому, ДПА України прийнято рішення № 56 від 19.08.2010 р. про розстрочення податкових зобов’язань по платі за користування надрами на суму 3 720 832,17 грн. та укладено Договір № 9 від 19.08.2010/21.08.2010 про розстрочення податкових зобов’язань по платі за користування надрами за другий квартал 2010 року на суму 3 720 832,17 грн.

Втім, як зазначає відповідач, у зв’язку з достроковою сплатою позивачем розстрочених податкових зобов’язань по платі за користування надрами в сумі 3 720 832,17 грн. платіжним дорученнями №1101 від 21.08.2010 по Договору про розстрочення податкових зобов’язань № 9, контролюючим органом в порядку черговості погашення податкових зобов’язань, суму сплати в розмірі 320 047,92 грн. зараховано в рахунок погашення наявного на той момент податкового боргу по штрафних санкціям; суму сплати в розмірі 1609,88 грн. зараховано в рахунок погашення нарахованої пені, і лише решта суми 3399174,37 грн. зарахована в рахунок погашення розстроченої суми податкового зобов'язання згідно Договору про розстрочення від 19.08./21.08.2010 № 9.

Як вбачається з облікової картки позивача, платіжним дорученням №1115 від 21.08.2010 позивач сплатив відсотки за користування розстрочкою згідно Договору про розстрочення № 9 в сумі 2 079,59 грн., однак, в порядку черговості погашення податкових зобов'язань суму сплати в розмірі 1 896,10 грн. зараховано в рахунок погашення нарахованих відсотків за користування розстроченням по Договору про розстрочення № 9, а решта суми - 183,49 грн. зарахована в рахунок погашення розстроченої суми податкового зобов'язання згідно Договору.

Згідно поданих податкових розрахунків з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2010 від 25.10.2010 Філією ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Газопромисловим управлінням «Полтавагазвидобування»самостійно визначені узгоджені податкові зобов’язання по платі за користування надрами за третій квартал 2010 в сумі 3 750 211,65 грн. з терміном сплати 19.11.2010.

Платіжним дорученням №144 позивачем самостійно сплачено визначені узгоджені податкові зобов’язання по платі за користування надрами за третій квартал 2010 в сумі 3 750 211,65 грн.

Однак, згідно порядку черговості погашення податкових зобов'язань, суму сплати в розмірі 321 474,31 грн. зараховано в рахунок погашення наявного податкового боргу по розстроченій сумі податкового зобов'язання згідно Договору № 9 по строку сплати 21.08.2010, решта суми - 3 428 737,34 грн. зарахована в рахунок погашення задекларованих поточних податкових зобов’язань за третій квартал 2010 року.

Відтак, з огляду на зміну податковим органом графи призначення платежу в 2010 році, станом на 18.02.2011 в обліковій картці позивача рахувався податковий борг в сумі 321 474,31 грн. у зв’язку з несплатою узгоджених податкових зобов’язань по платі за користування надрами за третій квартал 2010 по строку сплати 19.11.2010, в т.ч. по розрахунку № 7732 від 25.10.2010 в сумі 9 085,67 грн., по розрахунку № 7733 від 25.10.2010 в сумі 312 388,64 грн., який фактично, на думку контролюючого органу, погашено 18.02.2011 платіжним дорученням № 158 з порушенням граничного строку сплати на 91 календарний день.

Як вказано вище, філією ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Газопромислове управління «Полтавагазвидобування»платіжним дорученням № 158 від 18.02.2011 сплачено 3 531 865,66 грн. (за 4 квартал 2010), проте, за рахунок вказаної суми коштів, на виконання вимог п.87.9 ст.87 та ст.129 Податкового кодексу України, контролюючим органом погашено суму боргу, який виник 19.11.2010 в розмірі 321 474,31 грн. та нарахована пеня в сумі 7 208,07 грн.

Згідно порядку черговості зарахування платежів (п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України) суму сплати в розмірі 321 474,31 грн. зараховано в рахунок погашення боргу: в розмірі 7 208,07 грн. - в рахунок погашення нарахованої пені, а решта суми - 3 203 183,28 грн. рахується переплатою на 19.02.2011 та зарахована в рахунок погашення задекларованих поточних податкових зобов’язань за четвертий квартал 2010.

Представник відповідача також відзначає, що з урахуванням наявної переплати в сумі 3 203 183,28 грн., сума податкового боргу платника станом на 19.02.2011 складала 328 682,38 грн., в т.ч. по розрахунку від 24.01.2011 вх. № 10077 в сумі 328 682,38 грн., який фактично погашено, на думку контролюючого органу, 13.01.2012 платіжним дорученням № 224, з порушенням граничного строку сплати на 328 календарних днів.

Однак, з вказаним доводами податкового органу суд не вбачає за можливе погодитись, приймаючи до уваги наступне.

Дійсно, з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п. 89.7 ст. 87 якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Проте, відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пункт 5.1 статті 5 цього Закону передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Строки сплати узгодженого податкового зобов’язання визначені у пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відтак, слід зауважити на тому, що зазначена норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов’язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та від обов’язку самостійно сплатити суму податкового зобов’язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

Крім того, пункт 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ (із змінами та доповненнями) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 3111%91161, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції, при цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, з наведених положень вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного (станом на момент виникнення спірних правовідносин) законодавства України належало виключно платнику.

Тому, суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що жодна норма закону не містила в собі положення щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів (до набрання чинності ПК України).

Таким чином, наявність податкового боргу за інші податкові періоди, до вступу в сулу ПК України, не може бути підставою для позбавлення платника податків права виконати належним чином обов’язок щодо сплати поточних податкових зобов’язань, а з огляду на те, що позивачем вчасно сплачувалась плата за платежем «користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення»в наступних за Договором № 9 звітних періодах, починаючи з серпня 2010 року, що також підтверджується виписками по рахунку позивача, які зараховувалися відповідачем у погашення зобов'язань попередніх періодів та при цьому нараховувалася пеня на суми такого погашення, яка теж погашалася із сум плати наступних звітних періодів, враховуючи виконання позивачем зобов'язання по сплаті до відповідного бюджету суми податкового зобов'язання шляхом подання до банку платіжного доручення від 19.11.2010 № 144, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для спрямовування коштів, що перераховувались в оплату поточних податкових зобов’язань, в погашення податкового боргу з відповідним розподілом цих сум.

Згідно з пп.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якого регулювали питання виникнення та погашення податкового боргу до 01.01.2011 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. З Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до 01.01.2011 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Як вже зазначалось, п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Водночас, згідно з пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій, за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вбачається за можливе прийти до висновку, що за умови дотримання контролюючим органом положень Закону №2181 та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в обліковій картці позивача був би відсутній податковий борг станом на 01.01.2011, а відтак - доводи Відповідача щодо застосування п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, в даних правовідносинах, є помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, а відтак, викладений в Акті перевірки висновок щодо порушення позивачем п. 57.1 ст. 57, п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0000111501 є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління «Полтавагазвидобування», в даному випадку, підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Полтавагазвидобування»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 05.04.2012 №0000111501;

3. Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 643 (шістсот сорок три) грн. 00 коп. на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, 26/28) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (адреса: 37300, Полтавська обл., Гадяцький район, місто Гадяч, ВУЛИЦЯ ЛОХВИЦЬКА, будинок 30-Б) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович