Рішення № 27229736, 16.10.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/2156/2012

Номер провадження 2/1620/814/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 жовтня 2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого -судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Міщанін Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" про стягнення сум процентів по вкладу, пені та 3% річних,-

в с т а н о в и в :

В липні 2012 року позивачка звернулася в суд з цим позовом до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (надалі ПАТ„Райффайзен Банк Аваль"), посилаючись на порушення її прав відповідачем / а.с. 2 -6 /.

Під час розгляду справи по суті представник позивачки ОСОБА_4, що діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 47 /, заявлений позов підтримав, просив задовольнити його та взяти до уваги зміст позовної заяви. З огляду на це, давати пояснення по суті заявленого позову фактично не побажав.

Представник відповідача Курбатова Н.О., яка діяла на підставі відповідної довіреності / а.с. 48 /, заявлений позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, а також застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності. По суті заявлених вимог пояснила, що відповідне судове рішення відповідачем виконане після розгляду справи касаційною інстанцією. Законних підстав для задоволення позову немає, в тому числі і з підстав пропуску позивачкою строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що 19 лютого 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та на той час ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" було укладено Договір № 20/02 -02/09, за умовами якого позивачка передала відповідачу -банку терміном на три місяці готівкою валютні кошти в сумі 17241,38 доларів США з виплатою 20 % річних. У подальшому 23 лютого 2009 року чоловік позивачки вніс по цьому ж договору на її рахунок додатково 8758 доларів США / а.с. 23, 7 -13 /.

Факт укладення такого договору та чинність його суттєвих умов підтверджується рішенням апеляційного суду Полтавської області від 20 грудня 2010 року, яке набрало законної сили. Згідно цього ж рішення на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з відповідача стягнуто відсотки по вкладу за період з 19 лютого 2009 року по 19 травня 2009 року, тобто, за період строку вкладу в сумі 1274,88 доларів США, а також пеню в сумі 46962,80 гр. за період з 30 березня 2009 року по 24 червня 2010 року. / а.с. 7 -13 /.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згадане судове рішення відповідачем виконане 04 липня 2012 року, що підтверджується листом установи банку та копіями меморіальних ордерів / а.с. 14, 16, 17 /.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стороною позивачки вимоги про оплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції щодо валюти вкладу не заявлялися, а відтак, виходячи із засад диспозитивності, визначених ст. 11 ЦПК України, і не підлягають вирішенню судом.

З цих підстав вимоги про стягнення з відповідача 3% річних можуть бути задоволені лише за період з 24 липня 2009 року по 24 липня 2012 року, тобто по дату звернення в суд з відповідним позовом, враховуючи положення ст. ст. 256, 257 ЦК України. Цей період становить три роки, за кожен із яких з відповідача має бути стягнуто 3% річних.

Таким чином, загальна сума заборгованості за три роки в межах строку позовної давності за цією заявленою вимогою становитиме:

26000 доларів США ( сума вкладу ) х 3% : 100% = 780 доларів США ( 3% за кожен рік ) х 3 роки = 2340 доларів США.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, Договір від 19 лютого 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на час його дії був чинний, не визнаний судом недійсним, більш того, його чинність підтверджена рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене та, приймаючи до уваги зміст пункту 2.4.5 Договору № 20/02 -02/09 від 19 лютого 2009 року, за яким Банк не нараховує відсотки на суму вкладу після закінчення строку вкладу, визначеного пунктом 1.1 Договору, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків після 19 травня 2009 року, є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення пені у розмірі 0.05 % від неповернутої суми вкладу за кожен день затримки відповідно до п. 4.1 укладеного Договору суд виходить із положень ст. 549 ч. 3 та ст. 258 ЦК України про спеціальну позовну давність відносно стягнення пені в один рік. Тому ці вимоги підлягають до задоволення із стягненням пені за 348 днів прострочення за період з 20 липня 2011 року по 03 липня 2012 року, як того на засадах диспозитивності вимагає позивачка, що відповідно становить 4524 доларів США ( 26000 х 0,05 : 100% = 13 х 348 ).

Понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору, які документально підтверджені / а.с. 1 / на загальну суму 1853 гривни 16 копійок, підлягають до часткового відшкодування за рахунок відповідача згідно до положень ст. 88 ч. 1 ЦПК України, за якою, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При розгляді справи стороною позивачки заявлено та підтримано позовні вимоги в національній валюті України з урахуванням курсу долару США ( 799,30 гривень за 100 доларів США ) на загальну суму 185316 гривень 58 копійок. Проте, до задоволення ці вимоги в національній валюті України підлягають в загальній сумі 54863 гривни 95 копійок. Отже, позовні вимоги щодо відшкодування понесених судових витрат підлягають до задоволення на 29,60 % від задоволених вимог, що в загальній сумі становить (1853,16 гр. х 29,60 % : 100 %) 548 гривень 53 копійки.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 204, 256, 257, 258, 549, 599, 625, 626, 629 ЦК України, пунктами 1.1, 2.4.5 Договору № 20/02 -02/09 на вклад Універсальний ( поточний конвертаційний ) від 19 лютого 2009 року, суд ,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" ( юридична адреса 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300001 ) на користь ОСОБА_1 в рахунок пені 4524 доларів США ( 36160, 33 гривни за офіційним курсом НБУ 100 доларів США -799,30 гривень ), в рахунок 3% простроченого грошового зобов'язання 2340 доларів США ( 18703,62 гривни за офіційним курсом НБУ 100 доларів США -799,30 гривень ). Всього стягнути з відповідача на користь позивачки 6864 долара США (54863 гривни 95 копійок за офіційним курсом НБУ 100 доларів США - 799,30 гривень ).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору 548 ( п'ятсот сорок вісім ) гривень 53 копійки.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. Д. Чернюк