Ухвала суду № 27225169, 30.10.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4916/12

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивач : Костюкович Дмитро Карлович

відповідач (апелянт) : Олійник Володимир Іванович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Довжоцький спиртовий завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією 08.05.2012 року проведена позапланова виїзна перевірка ДП "Довжоцький спиртовий завод" (ЄДРПОУ 23841854), з питань правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за лютий 2012 року, про що відповідачем складено акт 744/225/23841854 та встановлено порушення п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14; п. 187.1 ст. 187; п. п. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, ст. 200; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 532280 грн.; занижено суму податку, що підлягала сплаті в бюджет за наслідками даного звітного періоду в розмірі 537427 грн.; завищено значення рядка 2.1 Декларації з ПДВ за лютий 2012 року всього в сумі 4760575 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцію прийнято податкові повідомлення-рішення форми "В4" № 0000302343 та форми "Р" № 0000252343 від 24.05.2012 року.

Зі змісту акту випливає, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення податку на додану вартість стало невизнання податковим органом товарного (реального) характеру господарських операцій позивача з ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат".

Задовольняючи вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобов'язань позивача вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України, а позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що ДП "Довжоцький спиртовий завод" в перевіряємий період мало взаємовідносини з ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" (код ЄДРПОУ 00274105) та Фірмою "Agrotrend LLP".

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Довжоцький спиртовий завод" (Покупець) та ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" (Продавець) укладено договори купівлі-продажу № 000-01-FH12 від 03.01.2012 року та № 000-86- FH12 від 20.02.2012 року. Дані договори укладено в результаті проведення ДП "Довжоцький спиртовий завод" тендерних торгів на закупівлю етилацетату марки "А", вищий сорт, відповідно до ГОСТу 8981-78 у кількості 400 тонн. Тендерні торги було проведено у відповідності до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" № 2289-VI від 01.06.2010 року (із змінами та доповненнями).

Згідно договору купівлі-продажу № 000-01-FH12 від 03.01.2012 року продавець - ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат", продає, а покупець - ДП "Довжоцький спиртовий завод", купує етилацетат марки "А", вищий сорт, відповідно до ГОСТу 8981-78 у кількості 400 тонн. За ціною 10250 грн. з ПДВ за 1 тонну.

20 лютого 2012 року між тими ж сторонами було укладено аналогічний договір № 000-86- FH12 від 20.02.2012 року на поставку етилацетату марки "А", вищий сорт, відповідно до ГОСТу 8981-78 у кількості 400 тонн.

В п. 2.1 вказаних Договорів сторони визначили, що поставка товару здійснюватиметься продавцем на умовах EXW (франко-завод) - Перечин (Інкотермс - 2000).

В п. 2.2 вказаних Договорів зазначено, що датою відвантаження товару є дата видачі товарно-транспортної накладної на товар. Датою переходу права власності є дата відвантаження.

05.01.2012 року ДП "Довжоцький спиртовий завод", як покупець за Договором звернувся до ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" в якому посилаючись на те, що покупець планує здійснити експортну поставку придбаної у продавця продукції шляхом передачі етилацетату уповноваженому перевізнику безпосередньо на складі постачальника просив розглянути можливість виконання завантаження транспортних засобів перевізника силами постачальника - ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат". Також в зазначеному листі Позивач, посилаючись на те, що придбання у постачальника та наступна реалізація третім особам етилацетату передбачається без вивозу товару на склад покупця, просив погодити, що перехід права власності на етилацетат від продавця до покупця відбувається при підписанні товарно (видаткової) накладної або іншого подібного за змістом документу уповноваженими представниками сторін.

11 січня 2012 року на даний лист позивачем отримано відповідь "Щодо порядку виконання договору купівлі-продажу етилацетату", в якій вказано, що в договірну ціну етилацетату включено вартість завантаження товару на транспортний засіб, а відтак, продавець гарантує виконання власними силами навантаження етилацетату у транспортний засіб покупця або перевізника. Також даною відповіддю ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" погодило, що перехід права власності на етилацетат до покупця відбувається при підписанні товарної (видаткової) накладної або іншого подібного за змістом документу уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження виконання зобов`язань по вищезазначених договорах купівлі-продажу (№ 000-01-FH12 від 03.01.2012 року та № 000-86- FH12 від 20.02.2012 року) позивачем до суду надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення про оплату позивачем придбаного товару.

Позивач відобразив операції з поставки товарів у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справ деклараціями з ПДВ позивача.

Фактичними обставинами по справі підтверджено використання позивачем придбаного етилацетату для подальшої його реалізації за економічно обґрунтованими цінами, із врахуванням податкового законодавства в Україні.

Так встановлено, що ДП "Довжоцький спиртовий завод" укладено із Фірмою "Agrotrend LLP" зовнішньоекономічний контракт № 135-026-РВ12 від 19.01.2012 року, згідно якого весь придбаний позивачем у ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" етилацетат підлягав відвантаженню на експорт на адреси вантажоодержувачів, перелік яких наведений у додатковій угоді № 1 до контракту та долучено до матеріалів справи.

На підтвердження відповідних експортних операцій з поставки на адреси нерезидентів - вантажоодержувачів придбаного у ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" етилацетату по вищезазначеному контракту позивачем надано вантажно-митні декларації, рахунки (invoice), міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) із відмітками митниці про проходження митного контролю, меморіальні валютні ордери про надходження від нерезидента на розрахунковий рахунок позивача іноземної валюти в порядку оплати поставленого позивачем товару.

Стосовно висновків податкового органу щодо нікчемності господарських операцій колегія суддів вважає за необхідне вказати на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року №7319, яким роз'яснено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує позицію Вищого адміністративного суду, викладену в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 06.05.2011р., в якому зазначено, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

Крім того, у Постанові Пленуму Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 року "Про стан здійснення судочинства адміністративними судами" звертається увага на те, що згідно з практикою Верховного суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача "В4" № 0000302343 та форми "Р" № 0000252343 від 24 травня 2012 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, є такими, що суперечать законодавству, тому їх необхідно визнати неправомірними та скасувати

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.