Постанова № 27188860, 30.10.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4010/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А., суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 21.03.2012 року , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" звернулось в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області, в якому просив визнати протиправною та скасувати повністю постанову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 21,50 грн., винесену 21.03.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Лізавчуком Миколою Дмитровичем.

Позов мотивовано тим, що позивач виконав у визначені постановою про відкриття виконавчого провадження строки рішення суду в добровільному порядку, а відповідач, не зважаючи на це, виніс постанову про стягнення з ТОВ "Старокостянтинів агро" витрат на проведення виконавчих дій.

30 липня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом постановлено відмовити в задоволенні позову ТОВ "Старокостянтинів агро" до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 21.03.2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідача заперечень на апеляційну скаргу подано не було. Колегія суддів проводить розгляд апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно приписів пунктів 1,2 частини 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2012 року Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Лізавчуком М.Д. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31537256 про примусове виконання виконавчого листа №1/2215/39 виданого 23.02.2012 року Старокостянтинівським районним судом про стягнення 30000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_3. Боржнику для самостійного виконання рішення суду було встановлено семиденний термін з моменту отримання постанови про відкриття провадження. Тобто, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №31537256 було допущено описку, а саме, зазначено, що термін для добровільного виконання рішення розпочинається з дня отримання постанови, а не дня винесення цієї постанови, як це вказано в частині 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, в пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2012 року зазначено, що при ненаданні документального підтвердження самостійного виконання рішення боржником у вказаний термін його буде виконано в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

Вказана постанова направлена позивачу рекомендованою кореспонденцією 05.03.2012 року, що підтверджується реєстром відповідача від 05.03.2012 року та фіскальним чеком відділення зв`язку №8339 від 05.03.2012 року та отримана позивачем 10.03.2012 року, що підтверджується довідкою Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №58 від 02.04.2012 року.

Згідно платіжного доручення №295 від 16.03.2012 року на виконання виконавчого листа №1/2215/39 виданого 23.02.2012 року Старокостянтинівським районним судом позивачем було перераховано на користь ОСОБА_3 30000 грн.

Про виконання рішення суду позивач повідомив відповідача листом направленим 16 березня 2012 року, що підтверджується описом вкладення 16.03.2012 року (а.с. 16) та фіскальним чеком №8058 від 16.03.2012 року (а.с.17).

20 березня 2012 року начальником відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Лукашуком В. В. винесено постанову по виконавчому провадженні № 31537256 про виправлення в пункті другому резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2012 року слово "отримання" на "винесення". Однак, матеріали справи не містять доказів направлення даної постанови про виправлення описки позивачу.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Лізавчуком Миколою Дмитровичем винесено постанову від 21 березня 2012 року ВП №31537256 про стягнення з ТОВ "Старокостянтинів агро" 21,50 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем у встановлений відповідачем строк не було виконано виконавчий лист №1/2215/39 від 23 лютого 2012 року виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області, більш того, наголошено, що постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №1/2215/39 від 23 лютого 2012 року свідчить про початок примусового виконання судового рішення, а тому стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що виконання виконавчого листа №1/2215/39 від 23 лютого 2012 року позивачем проведено в межах 7-денного терміну, встановленого суб'єктом владних повноважень, та вчинено дії щодо повідомлення останнього про це.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

З аналізу положень Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішення суду полягає у вчиненні державним виконавцем будь-яких дій спрямованих на виконання боржником судового рішення.

Проте, відповідач вчинивши описку в постанові про відкриття виконавчого провадження, не повідомивши боржника про наявність такої описки та позбавивши при цьому самого позивача можливості виконати рішення суду у терміни, встановлені Законом, не зважив на терміни виконання, безпосередньо ним встановлені, не здійснив при цьому дії по з'ясуванню фактичного виконання боржником даної постанови, а відтак безпідставно розпочав процедуру з примусового виконання рішення. Як наслідок, у відповідача не було підстав для нарахування позивачу суми витрат на проведення виконавчих дій.

Оскільки дії відповідача щодо розпочинання ним процедури з примусового виконання виконавчого листа №1/2215/39 від 23 лютого 2012 року є протиправними, відтак і прийнята постанова Відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області про стягнення з боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів Агро" витрат на проведення виконавчих дій від 21 березня 2012 року по виконавчому провадженні ВП №31537256 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у відповідності до вимог статті 71 КАС України не надано належних доказів правомірності оскаржуваної постанови від 21 березня 2012 року по виконавчому провадженні ВП №31537256

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність відмовити задоволенні адміністративного позову, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Отже, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову, визнання протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції від 21 березня 2012 року ВП №31537256 про стягнення з ТОВ "Старокостянтинів агро" 21,50 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, суд присуджує їй всі документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 21.03.2012 року, - скасувати та ухвалити нову постанову .

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2012 року по виконавчому провадженню ВП №31537256 .

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів Агро" (код ЄДРПОУ 34337479) судові витрати у розмірі 107,30 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції Хмельницької області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України. .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Гонтарук В. М.

Драчук Т. О.