Рішення № 27222727, 29.10.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-2513/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 жовтня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Нагібіній Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» та ОСОБА_2 солідарно 33172 грн. 75 коп. матеріальної шкоди, 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди, 3500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 439 грн. 03 коп. витрат з оплати судового збору. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що 31 жовтня 2011 року близько 18 год. 00 хв. на пр. Московському, 30 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», д. р. н. НОМЕР_2 та автомобіля «Ауді» д. р. н. НОМЕР_6, в результаті якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Оболонського районного суду м. Києва № 3-9593/2011 від 17 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія». Оскільки відповідачами не здійснено жодних дій щодо сплати коштів в рахунок відшкодування шкоди завданої позивачу, останній просить задовольнити позов в заявлений ним спосіб.

12 жовтня 2012 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла уточнена позовна заява (а.с. 99-106), в якій останній просив стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 33172 грн. 75 коп. матеріальної шкоди, 2550 грн. 00 коп. моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2450 грн. 00 коп. моральної шкоди.

29 жовтня 2012 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява, в який представник позивача просив залишити без розгляду вищевказану уточнену позовну заяву (а.с. 107).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2012 року № 2-2513/12 уточнену позовну заяву від 12 жовтня 2012 року залишено без розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про місце, день і час проведення судового засідання повідомлялись належним чином, проте від представника позивача надійшла заява (а.с.107), в якій останній просив провести розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивача, а також не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про місце, день і час проведення розгляду справи повідомлені належним чином, в порядку передбаченому ч. 9 ст. 74 ЦПК України (а.с. 112, 113).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

За викладених підстав, а також враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2011 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_2 по пр. Московському, 30 у м. Києві керуючи автомобілем марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_2, перед початком руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_6, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва № 3-9593/2011 від 17 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 14).

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 встановлена та не підлягає доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», страхувальник ОСОБА_3 (а.с. 15), з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну (на одного потерпілого) 50000 грн. 00 коп. та франшизою 1000 грн. 00 коп.

Згідно висновків Звіту з додаткового огляду про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 811 (а.с. 31), вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Ауді» д.н.з. НОМЕР_6 складає 33172 грн. 75 коп.

На день звернення ОСОБА_1 до суду заборгованість з виплати суми страхового відшкодування приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» перед позивачем складає 33172 грн. 75 коп. Дій направлених на погашення вищевказаної заборгованості з виплати суми страхового відшкодування приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» не вчинялось.

Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 36.2 ст. 36 вищевказаного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати заборгованості з виплати залишку суми страхового відшкодування приватним акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія» не надано.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» заборгованості з виплати страхового відшкодування в розмірі 32172 грн. 75 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з положень ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд вважає доцільним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Разом з цим, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідачів 3500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу оскільки граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, диференційована в залежності від платника. Так, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, проте позивачем не надано, такого розрахунку.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В матеріалах справи, позивачем не наведені належні обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не наведено доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказано з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів в рівних долях на користь позивача підлягає стягненню 439 грн. 03 коп. судового збору, а також понесені позивачем витрати за подачу оголошень в газети «Урядовий кур'єр» в розмірі 420 грн. 00 коп. та «Хрещатик» в розмірі 567 грн. 84 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 32172 (тридцять дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 75 коп. страхового відшкодування.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 51 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» ідентифікаційний код 30729278, МФО 300670 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 283 (двісті вісімдесят три) грн. 92 коп. витрат за подачу оголошення в газету «Хрещатик» та 210 (двісті десять) грн. 00 коп. витрат за подачу оголошення в газету «Урядовий кур'єр».

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. франшизи.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 51 коп. витрат з оплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 283 (двісті вісімдесят три) грн. 92 коп. витрат за подачу оголошення в газету «Хрещатик» та 210 (двісті десять) грн. 00 коп. витрат за подачу оголошення в газету «Урядовий кур'єр».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.М. Соколов