Ухвала суду № 27222538, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2012 року м. Київ К-19867/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009

у справі №АС12/742-08(22-а-7287/09)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Сумської області від 16.12.2008 позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000412306/0/79312 від 21.10.2008 про зменшення заявленої ТОВ "Група Айсберг" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року, березень 2007 року у розмірі 24479,19 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 скасовано постанову Господарського суду Сумської області від 16.12.2008 з підстав порушення норм процесуального права. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000412306/0/79312 від 21.10.2008 про зменшення заявленої ТОВ "Група Айсберг" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року, березень 2007 року у розмірі 24479,19грн. В іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий-березень 2007 року, складено акт за № 8402/23-6/32779306 від 20.10.2008, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 з врахуванням вимог п.1.3 п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суми бюджетного відшкодування за лютий 2007р. в сумі 7 077,19 грн., за березень в сумі 17 402,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000412306/0/79312 від 21.10.2008 про зменшення заявленої ТОВ «Група Айсберг»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий-березень 2007 року у розмірі 24 479,19 грн.

Підставою зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість стали результати зустрічної перевірки ПКВП «Каскад». Встановлено, що зазначене підприємство є посередником, тому по ланцюгу постачання податковим органом було направлено запит до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровськ за № 36133/7/23-610/632 від 04.06.2007 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Торес», м. Дніпропетровськ. Згідно довідки зустрічної перевірки за № 4450/23-5/31576786 дане підприємство є посередником, а постачальником є ТОВ «Інвестторгсервіс», м. Дніпропетровськ, в зв'язку з чим було направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Відповідно до отриманої ДПІ в м. Суми відповіді на запит за № 20644/7/23-518 від 01.09.2008, підприємство ТОВ «Інвестторгсервіс»ліквідовано та знято з обліку ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000412306/0/79312 від 21.10.2008 про зменшення заявленої ТОВ "Група Айсберг" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий-березень 2007 року у розмірі 24479,19грн., враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4).

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, згідно податкових накладних № ННА-001626 від 27.12.2006, № ННА-000112 від 31.01.2007 позивач отримав від ПКВП "Каскад" товар.

Також, підтвердженням сплати податку на додану вартість позивачем (покупцем) продавцю в ціні товару є наявні в матеріалах справи платіжні доручення.

Слід зазначити, що для відшкодування з бюджету надмірно сплаченого ПДВ Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У випадку невиконання контрагентом платника ПДВ зобов'язань зі сплати податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають тільки для нього. Вказана обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника ПДВ права на його відшкодування у випадку, якщо останній виконав всі передбачені Законом умови з отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»достатньою підставою для отримання відшкодування визначає відомості податкової декларації за звітний період, надання податкових декларацій контрагентів платника податків не передбачено.

Крім того, чинне законодавством не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль