Ухвала суду № 27222369, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-16876/10

№ К-16876/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2009

у справі № 2а-6803/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Макіївської ОДПІ від 11.06.2008 № 0000471530/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 243480,45 грн.; зобов`язано Макіївську ОДПІ внести зміни до облікової картки платника податку на додану вартість -ДП «Макіїввугілля», а саме: виключити з картки особового рахунку з податку на додану вартість суму 160500,00 грн., враховану на погашення пені, та врахувати цю суму на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Висновок суду вмотивований тим, що відповідач не має права скеровувати суми коштів, які в платіжних дорученнях платником податку визначені як сплата сум поточних податкових зобов`язань, в оплату податкового боргу, який виник у попередніх звітних періодах.

У касаційній скарзі Макіївська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10.06.2008 № 3601/15/32442295, про порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкових зобов`язань із податку на додану вартість - 1308622,66 грн. за лютий 2008 року.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2008 № 0000471530/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 261724,53 грн. за затримку на 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1308622,66 грн.

У судовому процесі встановлено, що в картках особового рахунку позивача як платника податків обліковувався податковий борг із податку на додану вартість у сумі 1308622,66 грн. за лютий 2008 року, а при оплаті ним самостійно узгодженої суми податкових зобов`язань за квітень 2008 року податковий орган в обліку сплачених сум податкових зобов'язань спрямовував суми поточних платежів на погашення податкового боргу, який виник раніше податкового періоду, за який здійснювалась оплата.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Встановленим обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку, застосувавши пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III та зробивши висновок, який відповідає обставинам справи і є юридично правильним.

Суди попередніх інстанцій правильно не застосували при вирішенні спору норму підпункту 16.3.3 пункту 16.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ, яка регулює порядок сплати пені при сплаті податкового боргу, тоді як позивач сплачував не податковий борг, а суму податкового зобов'язання в установлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону строк.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.07.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак