Ухвала суду № 27222379, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. м. Київ К-5901/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2009

у справі № 20/21/9/2244-на (22а-8000/08)

за позовом Управління капітального будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації

до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 12160,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2009, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 27.02.2004 № 0001022301/0/1474 в частині визначення штрафних санкцій на загальну суму 12160,00 грн.

ДПІ у м. Хмельницькому подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ст. 3, 238, 250 Господарського кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 25.02.2004 № 480/231/04014170, яким зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР. Порушення полягало у тому, що позивач за період з 15.02.2001 по 11.07.2003 здійснював реалізацію товарно-матеріальних цінностей за готівку без придбання торгового патенту.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій щодо відсутності у податкової інспекції підстав застосовувати до суб'єкта господарювання штрафні санкції за порушення вимог ст. 8 Закону України Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 № 98/96-ВР за умови закінчення строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені вказаним вище Законом належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта господарювання за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на встановлений судами попередніх інстанцій факт застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій на суму 12160,00 грн. за закінченням річного строку з дня порушення цим суб'єктом встановлених законом правил здійснення господарської діяльності, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення штрафних санкцій на вказану суму.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло