ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2012 року м. Київ К-7019/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010
у справі № 4/513
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Масінвест-Україна»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Масінвест-Україна»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Масінвест-Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва) про скасування рішення від 12.03.2008 №0000182202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22232,90 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010, позовні вимоги задоволено повністю.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки від 29.02.2008 №25/2202-34817734.
В акті перевірки зазначено порушено позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 12.03.2008 №0000182202 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у сумі 22232,90 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що між позивачем та нерезедентом ТОВ GRAND»Республіка Азербайджан, був укладений контракт від 08.05.2007№1UKR, згідно якого, продавець - ТОВ GRAND»продає, а покупець - позивач сплачує кошти та купує товар. Оплата кожної партії товару здійснюється 100% авансовим платежем, згідно пред'явленим продавцем рахунку або відкриттям без відзивного акредитиву.
19.06.2007 позивачем було здійснено 100% авансовий платіж за контрактом у сумі 12229,32 доларів США. З моменту здійснення позивачем авансового платежу розпочався перебіг 90 денного строку на імпорт товару зазначеного в контракті від 08.05.2007№1UKR.
Відповідачем з 19.02.2008 по 29.02.2008 здійснювалась повторна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої було складено акт перевірки від 29.02.2008 №25/2202-34817734.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару за контрактом на суму 12229,32 дол. США.
На підставі висновку акта перевірки прийнято рішення від 12.03.2008 №0000182202 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22232,90 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Згідно, п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.04.1999 №136 (зі змінами згідно до постанови Правління Національного банку України від 13.12.2006 №455) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Податкові органи вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Суди вірно не погодилися з розрахунком суми штрафних (фінансових) санкцій, оскільки Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», були внесені зміни до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які набули чинності 01.01.2008 і якими цифри і слова «90 календарних днів»були замінені цифрами і словами «180 календарних днів», тобто строк відстрочення поставки товару, з моменту здійснення авансового платежу з 01.01.2008 складає 180 календарних днів.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон України «Про внесення змін до закону України про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» має зворотну дію в часі до правовідносин, які виникли до 01.01.2008. З 01.01.2008 зазначені зміни набули законної сили і мають застосовуватися відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач неправомірно нарахував період порушення позивачем строку поставки товару за контрактом, тому прийняте рішення від 12.03.2008 №0000182202 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22232,90 грн. підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров
Судове рішення № 27222284, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/513. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: