Ухвала суду № 27222281, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-15125/10

К-15125/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Майдан»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010

у справі № 2-а-4227/08/2270 ( № 2867/09/9104) Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Майдан»

до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції в особі Деражнянського відділення

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2008 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ від 27.07..2008 № 0000982300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42123,13 грн. (у тому числі за основним платежем 27968,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14154,38 грн.) та № 0000972230/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6027,25 грн. (у тому числі: за основним платежем 4018,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2009,25 грн.).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат за 3-й та 4-й квартали 2007 року витрати у сумі 111875,00 грн., сплачені пов`язаній особі ТОВ «Біо Агро»(засновник ТОВ «Агро Майдан») за договором про надання інформаційно-технологічних послуг від 01.06.2007 № П-01/06-3, факт надання яких, за висновком суду, підтверджується первинними документами.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 скасовано постанову суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено. Суд вмотивував таке рішення помилковістю висновків суду першої інстанції з приводу беззаперечності підтвердження реальності господарської операції з поставки інформаційно-технологічних послуг актами приймання-передачі послуг та звітами про виконання послуг за відсутності доказів використання отриманих позивачем від ТОВ «Біо Агро»послуг у господарській діяльності.

У касаційній скарзі ТОВ «Агро-Майдан»просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки акту перевірки від 17.07.2008 № 342/231/35051881 про порушення позивачем норм підпункту 1.26 ст. 1, підпунктів 5.3.6 та 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР), що призвело до завишення валових витрат на 111875,00 грн. у зв`язку з включенням витрат у цій сумі, сплачених пов`язаній особі ТОВ «Біо Агро»(засновник ТОВ «Агро Майдан») за договором про надання інформаційно-технологічних послуг від 01.06.2007 № П-01/06-3, та про порушення норм пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, що призвело до заниження валового доходу на 16074,00 грн.

За наслідками висновків вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.07.2008 № 0000972300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 6027,75 грн. (4018,50 грн. -основний платіж, 2009,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції), № 0000982300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 42123,13 грн. (27968,75 грн. - основний платіж, 14154,38 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Пунктом 1.32 ст.1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті).

Отже, однією з визначальних ознак, які дозволяють віднести витрати платника податків на купівлю товарів (послуг) до валових витрат є призначення останніх для використання платником податку у власній господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, зроблено правильний висновок про те, що позивачем не було доведено використання отриманих від ТОВ «Біо Агро»послуг у господарській діяльності та економічної доцільності придбання товариством цих послуг. Такий висновок суд зробив з урахуванням того, що позивачем не надано доказів подальшого впливу використання вказаних послуг на його господарську діяльність.

Оцінка доказів, на підставі яких суд апеляційної інстанції зробив такий висновок, відповідає нормам статті 86 КАС України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Майдан»залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак