Ухвала суду № 27222277, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К-27089/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010

у справі № 2а-1052/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПівденьСхідЕнергоСервіс»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПівденьСхідЕнергоСервіс»(далі по тексту -позивач, ТОВ «ПівденьСхідЕнергоСервіс») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі по тексту -відповідач, Алчевську ОДПІ в Луганській області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.01.2010 №0000042301/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 20.07.2009 було подано до відповідача основну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, а 20.08.2009 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року.

Відповідачем була проведена перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 22.01.2010 №105/231-34970433.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.01.2010 №0000042301/0, яким завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 52117,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного, з чим погодився суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згiдно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звiтного перiоду складається iз сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звiтному перiодi у зв'язку з придбанням товарів (робiт, послуг), вартiсть яких вiдноситься до складу валових витрат виробництва (обiгу) та основних фондiв чи нематерiальних активiв, що пiдлягають амортизацii.

Вiдповiдно до пп. 7.5.1 п. .5 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважасться дата здiйснення першої з подiй: або дата списання коштiв з банкiвського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки вiдповiдного рахунку (товарного чека) - в разi розрахункiв з використанням кредитних дебетових карток або комерцiйних чекiв; або дата отримання податкової накладної, що засвiдчує факт придбання платником податку товарів (робiт, послуг).

Судами встановлено. Що факт придбання ТОВ «Пiвденьсхiденергосервiс»у ПП «Укрінфес»підтверджується податковими накладними: №21/05-13 вiд 21.05.2009, №26/05-14 вiд 26.05.2009, №29/05-15 вiд 29.05.2009; виписками по рахунку у яких підтверджені платежі про оплату товару: №418 вiд 21.05.2009, №440 вiд 26.05.2009, №459 вiд 29.05.2009.

Згiдно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не пiдтвердженi податковими накладними чи митними деклараціями, а при iмпортi робiт (послуг) - актом прийняття робiт (послуг) чи банкiвським документом, який засвiдчує перерахування коштiв в оплату вартості таких робiт (послуг).

Згiдно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо в наступному податковому перiодi сума, визначена згiдно з пiдпунктом 7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорiвнює сумі податку, фактично сплаченiй отримувачем товарів (послуг) у попереднiх перiодах постачальникам таких тoвapiв (послуг).

Відповідно вимог п.п. 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку самостійно приймає рішення про зарахування належної повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових перiодiв, i якщо цей платник приймає рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок у банку, такий платник подає вiдповiдному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2010 №0000042301/0, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає для цього перевірку даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відшкодування від'ємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров