Ухвала суду № 27221985, 30.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2012 року м. Київ К-29957/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 року

та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2010 року

по справі №2а-11477/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про оскарження податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Столиця»звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про оскарження податкових повідомлень-рішень №0000712230/0 від 19.02.2009 р.; №0000712230/1 від 06.05.2009 р.; №0000712230/2 від 13.07.2009 р., №0000712230/3 від 09.09.2009 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 року у даній справі позов задоволено, спірні податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку ТОВ «Столиця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2008 р.

За результатами перевірки було складено акт від 05.02.2009 р. №29/22-3/32248073, в якому зафіксовані порушення п.п. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в 2007 році на загальну суму 3436967 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 738323,75 грн.

В результаті виявлених порушень відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000712230/0 від 19.02.2009 р.; №0000712230/1 від 06.05.2009 р.; №0000712230/2 від 13.07.2009 р., №0000712230/3 від 09.09.2009 р., згідно з якими позивачу було нараховано до сплати податок на прибуток в розмірі 1476648 грн., в т.ч. за основним платежем 738324 грн. та штрафні (фінансові) санкції 738324 грн.

Також встановлено, що 07.04.2006 р. між позивачем та ТОВ «Інтертехнобуд-1»укладено Договір №005-2-У/06 про виконання робіт щодо оформлення відведення земельної ділянки. У 4 кварталі 2007 року позивачем здійснено передоплату за даним Договором у сумі 10860000 грн., у т.ч. ПДВ 1180000 грн.

27.12.2007 р. між позивачем та ТОВ «Інтертехнобуд-1»складено акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого ТОВ «Інтертехнобуд-1»здійснив всі необхідні дії з підготовки необхідної документації та здійснення узгоджувальних робіт щодо оформлення відведення на користь ТОВ «Столиця»земельної ділянки, на суму 5175000 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2008 року відповідачем одержано Декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ «Столиця»за 2007 рік., відповідно до якої позивачем в рядку 04.1 до валових витрат віднесено суму 50262595 грн.

При цьому, позивачем надано розшифровку валових витрат до рядка 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, аналізи рахунків, журнали проводок, оборотно-сальдові відомості, як доказ не віднесення до складу валових витрат 5175000 грн. за Договором №005-2-У/06.

Вказаний факт підтверджується Висновком №880/881 експертного економічного дослідження з питань, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 10 лютого 2010 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Столиця»допустило заниження податку на прибуток в 4 кварталі 2007 року на суму 738323,75 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2010 року по справі №2а-11477/09/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.