Ухвала суду № 27221987, 25.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/40436/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача Гореліков І. В.

представник відповідача Зайцев В. С.

розглянувши касаційну скаргу касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БілоцерківМаз" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємство "БілоцерківМаз" (далі -ТОВ НВП "БілоцерківМаз") звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -Білоцерківська ОДПІ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року позов ТОВ НВП "БілоцерківМаз" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Білоцерківська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ТОВ НВП "БілоцерківМаз".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Білоцерківською ОДПІ з 22.08.2011 року по 05.09.2011 року була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «СПТО Технологія»та ТОВ «БКФ Альтаїр»за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №7892/23-2/31907458/187 від 12.09.2011 року.

На підставі акту перевірки, 27.09.2011 року відповідачем були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000500232/1998, за яким ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 149 891,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000490232/1997, за яким ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 687 364,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями розпочав процедуру їх адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПА у Київській області було прийнято рішення від 13.10.2011 року №2657/10/25-р/7/314-1323, у відповідності до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011 року №0000500232/1998 та №0000490232/1997 без змін.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальними законами, які регулюють дані правовідносини є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР) та Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Порядок формування валових витрат підприємства з метою визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток визначений в ст. 5 Закону України №334/94-ВР.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За приписами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України №168/97-ВР, право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) або отримання податкової накладної в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій підтверджено, що 12.05.2008 року між ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «БКФ Альтаїр»було укладено договір про надання послуг №12/05/08-07.

10 вересня 2009 року між ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «ПТО «Технологія»було укладено договір купівлі-продажу сировини №10/09/09-02.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що належними доказами, які підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми грошових коштів та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, є акти виконаних робіт за договорами, що були укладені між позивачем та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «БКФ Альтаїр», локальний кошторис, специфікація, калькуляції та рахунок-фактура, які водночас свідчать про виконання сторонами умов зазначених договорів.

Також, виконання укладених між ТОВ науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»та ТОВ «ПТО «Технологія», ТОВ «БКФ Альтаїр» договорів підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами про що зазначено в актах перевірки №2695/23-2/31907458/156 від 03.08.2009 року та №3016/23-2/31907458/198 від 23.09.2009 року..

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій , що будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про неправомірність включення позивачем сум до складу валових витрат та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту матеріали справи не містять. Також, відповідачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року -без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров