Ухвала суду № 27221611, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/56946/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року

по справі № 2а-7893/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродпостач»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродпостач»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000652302/0 від 13.07.2010 року та № 0000652302/1 від 24.09.2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Агропродпостач»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, складено акт №86/23-2/30616471 від 01.07.2010 року, в якому зафіксовано порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 793 318 грн., у т.ч.: по періодах: І квартал 2009 року -211 148 грн.; півріччя 2009 року - 312 283 грн.; ІІІ квартали 2009 року -470 553 грн.; 2009 рік -683 668 грн.; І квартал 2010 року -109 650 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000652302/0 від 13.07.2010 року та №0000652302/1 від 24.09.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 119 746,80 грн., у т.ч.: 793 318 грн. основного платежу та 326 428,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобвоязання з податку на прибуток спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач виходив з того, що при укладанні договорів на реалізацію молочної продукції між позивачем та ТОВ «Нікас-99», ТОВ «Бревіс Континенталь», ПП «Міларен», ПП «Спецпроміндустрія груп», останні, не могли здійснювати господарську діяльність у зв'язку з банкрутством, припиненням, відсутністю у них основних засобів та виробничих потужностей.

Також судами обох інстанцій встановлено, що 07.08.2008 року між ТОВ «Агропродпостач» (продавець) та ТОВ Нікас-99»(покупець) укладено договір поставки № 231, за умовами якого перший зобов'язався передати останньому товар, а саме: різного роду молочну продукцію. Товар згідно з умовами договору покупець забирав зі складу продавця.

20.10.2008 року між позивачем (продавець) та ПП «Спецпроміндустрія груп»(покупець) був укладений договір поставки № 93, за умовами якого перший зобов'язався передати останньому товар, а саме різного роду молочну продукцію. Товар згідно з умовами договору покупець забирав зі складу продавця.

25.11.2008 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Бревіс Континенталь»(покупець) був укладений договір поставки № 244, за умовами якого перший зобов'язувався передати останньому зі свого складу товар -молочну продукцію.

Факт виконання вказаних господарських операцій судами попередніх інстанцій встановлено, з підтвердженням матеріалів справи.

Також судами встановлено факт здійснення господарських операцій позивача з ПП «Міларен»по поставці молочної продукції у період з лютого по березень 2009 року, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видаткових накладних на товар, довіреностей на одержання молочної продукції, актів звірки та доказів оплати товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті; платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно) Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 228 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, правочини, укладені між ТОВ «Агропродпостач»та ТОВ «Нікас-99», ТОВ «Бревіс Континенталь», ПП «Міларен», ПП «Спецпроміндустрія груп»не мають ознак нікчемності чи недійсності.

За встановлення факту товарності господарських операцій по укладених договорах позивача із зазначеними вище контрагентами, які на момент їх укладення та виконання були зареєстровані в ЄДРПОУ, та наявності відповідних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення таких операцій, суди обох інстанцій правомірно зазначити про відсутність в податкового органу підстав для нарахування податкового зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний