Ухвала суду № 27221596, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К-27740/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2009 року

та постанову Господарського суду Львівської області від 22.02.2008 року

по справі № 5/628-25/117

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком»звернулось до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 17.03.2006 року № 0000992310/0/5533, № 0000982310/0/5532.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.02.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2009 року, позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення від 17.03.2006р. № 0000992310/0/5533 визнано нечинним; податкове повідомлення-рішення від 17.03.2006р. № 0000982310/0/5532 визнано нечинним в частині стягнення 87 363 грн., з яких 53 367 грн. основного платежу та 34 002 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, провадження по справі закрити, посилаючись на наявність порушеної стосовно ТОВ «КТ-Телеком»справи про банкрутство згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 23.10.2007 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «КТ-Телеком»за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р, складено акт перевірки № 37/23-0/32408888 від 10.03.2006р., в якому встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 427 847 грн.; а також вимог пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 42 690 грн.

На підставі результататів вказаної перевірки, 17.03.2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000982310/0/5532 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 829 827 грн., в т.ч.: 1 427 847 грн. основного платежу та 1 401 980 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000992310/0/5533 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 59 835 грн., в т.ч.: 42 690 грн. основного платежу та 17 145 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 23.10.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «КП-Телеком»і введено мораторій на задовлення вимог кредиторів.

Враховуючи оскарження судових рішень лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 цього Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), стосується вимог, зобовязань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, це положення слід застосовувати у контексті статті 1 цього Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Враховуючи, що податкові зобов'язання позивача виникли до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (23.10.2007 року) та нарахування штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями здійснене 17.03.2006 року, тому положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на такі податкові зобов'язання не поширюються.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем в порушення зазначеної норми Закону не проведено розрахунок приросту (убутку) залишків товарно-матеріальних цінностей, а саме: декларування недооцінених об'єктів оподаткування - декларації подавались за перевіряємий період без врахування залишків ТМЦ (приріст (убуток)).

Таким чином, суди попередніх інстацій дійшли правильного висновку щодо правомірності нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням від 17.03.2006 року № 0000982310/0/5532 податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в розмірі 1 374 480 грн. основного платежу та 1 367 978 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КТ-Телеком»залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2009 року та постанову Господарського суду Львівської області від 22.02.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний