Ухвала суду № 27221519, 18.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-3576/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-ЛЗ", Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009

у справі № 28/200а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-ЛЗ"

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про визнання недійсним рішення застосування штрафних (фінансових)

санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-ЛЗ" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним рішення № 29743/10/232 від 21.12.2007.

Постановою господарського суду Львівської області від 07.10.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 постанову господарського суду Львівської області від 07.10.2008 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним і скасоване рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 29743/10/232 від 21.12.2007, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3463768, 20 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанцій.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2007 та складено акт № 4451 /23-2/32712203 від 05.12.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 29743/10/232 від 21.12.2007, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції 4309230, 20 грн.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 1, пп. 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг", розрахункові операції в касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів на суму 431196, 92 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій та видачі коштів за повернутий покупцем товар на суму 430649, 12 грн. по видаткових касових ордерах без застосування РРО.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Статтею 250 ГК України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Факти порушень вимог норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" були встановлені Державною податковою інспекцією 05.12.2007.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що допущені позивачем порушення є однотипними, в додатках № 1, № 2 до акту перевірки наведені вартість проданих товарів та суми повернутих коштів без застосування РРО впродовж періоду за який проводилась перевірка.

Суб'єкти господарювання, на яких поширюються вимоги Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг", повинні відображати проведення операцій щодо надходження готівки із застосуванням РРО, при цьому підтвердженням дотримання суб'єктом господарювання вимог вказаного Закону є розрахунковий документ-фіскальний касовий чек.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що касові операції, із врахуванням статусу платника, повинні оформлятися із застосуванням РРО та друкуванням відповідного розрахункового документа, а не шляхом оформлення касових документів.

Рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 29743/10/232 від 21.12.2007, є протиправним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3463768, 20 грн., а решта штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 845462 грн. застосовані податковим органом правомірно і з дотриманням вимог ст. 250 ГК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-ЛЗ", Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 у справі № 28/200а залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-ЛЗ", Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009 у справі № 28/200а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко