Ухвала суду № 27220909, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року м. Київ К-22365/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010

у справі №2а-22811/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент буд плюс»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

третя особа Донецька філія Державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та зобов'язання звільнити активи з податкової застави, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010, позов задоволено. Визнано недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.07.2009 №0000362343 на суму 100999,90 грн. Зобовязано Красно армійську ОДПІ звільнити з податкової застави активи ТОВ «Континент-буд плюс»на які було накладено обтяження та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №8978288.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.12.2006 по 31.12.2008, за наслідками якої складено акт №370/23-2/34586158 від 18.06.2009.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пункт 2.6 глави 2 та пункту 3.10 глави 3 Положення про ведення операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, у зв'язку з несвоєчасним оприбуткуванням готівкових коштів у касі в сумі 20199,98 грн. у січні-лютому 2008 року.

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки», №0000362343 від 02.07.2009 у сумі 100999,90 грн.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Разом з тим, за своєю суттю передбачена статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки»фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією і її застосування врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення правил здійснення господарської діяльності пізніше одного року з дня такого порушення є неправомірним. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук