Ухвала суду № 27219998, 16.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/35567/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року

по справі № 2а-11553/10/6/0170

за позовом Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» (надалі -ДП «Укрчорметгеологія»)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим (надалі -ДПІ у м.Керчі АР Крим)

про визнання протиправними вимог про застосування штрафних санкцій, -

встановив:

ДП «Укрчорметгеологія»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ДПІ у м. Керчі АР Крим, в якому поставлено питання про визнання протиправними вимог про застосування штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Керчі АР Крим звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Укрчорметгеологія" з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання суми податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість за червень, липень 2009р., за наслідками якої був складений акт № 454\15-2\00193737 від 01.04.2010р.,

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання з податку на додану вартість за період за червень-липень 2009р.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Керчі АР Крим, та за результатами адміністративного оскарження, було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000821502/3 від 26.08.2010р., в якому позивач, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 37707,00 грн. зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 18853,50 грн.

Отже, позивачем в порядку, передбаченому чинним законодавством України, були узгоджені суми податкових зобов'язань з ПДВ за червень-липень 2009р. шляхом подання податкових декларацій № 24373 від 17.07.2009р. та № 29608 від 18.08.2009р., згідно з якими він мав сплатити суми ПДВ за червень 2009р. у розмірі 15281,00 грн. до 30.07.2009р., за липень 2009р. - 22426,00 грн. до 30.08.2009р.

Відповідно до копії платіжних доручень № 522 від 17.07.2009р. на суму 6400,00 грн., в графі «призначення платежу»вказано: «передплата ПДВ за червень 2009 року»; №550 від 21.07.2009р. на суму 1200,00 грн. за призначенням платежу: «ПДВ за червень 2009р.»перерахований повністю по строку 30.07.2009р. та № 569 від 27.07.2009р. на суму 2000,00грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.»; № 610 від 04.08.2009р. на суму 1000,00грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.»; №625 від 12.08.2009р. на суму 100,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.»; №628 від 14.08.2009р. на суму 5000,00грн., за призначенням платежу: «передплата ПДВ за липень 2009р.»перерахований повністю по строку 30.08.2009р. На зазначених платіжних дорученнях є відмітка банку про проведення платежів в дні їх оформлення. Таким чином, несвоєчасно сплачені податкові зобов'язання за ПДВ за липень 2009р. складають 13426,00 грн., податкові зобов'язання позивачем з ПДВ за червень 2009р. сплачено у повному обсязі та у строки, встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, вбачається порушення граничних строків зі сплати ПДВ за липень 2009р. за винятком сплачених 9000,00 грн. у строк, встановлений п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме порушення граничних строків зі сплати ПДВ у розмірі 13426,00грн. (22426,00 грн. 9000,00 грн. =13426,00 грн.).

Відповідно до письмових заперечень відповідача, він на підставі п 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»здійснював погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, не звертаючи уваги на призначення платежу, вказане позивачем у платіжних дорученням при сплаті поточних зобов'язань, що і призвело до нарахування спірних штрафних санкцій.

Отже, відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу IV Закону України «Про платіжні системи і переклад грошей в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми перекладу на рахунок одержувача.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. Серед прав органів державної податкової служби, передбачених ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» немає права на самостійне без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду визначення призначення платежу або зарахування платежу не за призначенням, зазначеним у платіжному документі. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, відповідач діяв всупереч визначених законом повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу та перераховувати платежі за поточними зобов'язаннями на погашення податкового боргу, що виник раніше.

Крім того, відповідно до п.. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначає, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної і фізичної особи по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»також визначає, що обов'язок погашати податковий борг покладено на платника податків.

Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.

Самостійне ж розпорядження ДПІ коштами платника і направлення їх на погашення податкового боргу, всупереч визначеному платником призначення платежу, є недопустимим.

Згідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону зобов'язань податкове зобов'язання платника податків,нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим удень отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Таким чином, відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов