Рішення № 27212833, 11.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4399/12 вх. № 4399/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

позивача - Кисельов І.М., довіреність №06/5449 від 30.12.2011 р.

відповідача - Сумцова Н.В., довіреність №2 від 03.01.2012 р.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків

про стягнення 10 074,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (позивач) звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (відповідача) на користь позивача 9 186,67 грн. основного боргу, 696,04 грн. пені та 191,79 грн. 3% річних за договором №10903нгаз поставки природного газу за регульованим тарифом для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, що споживається населенням та релігійними організаціями, укладеним між сторонами 16.02.2012 р. Позивач також просить покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх. №16627) позовні вимоги визнав у повному обсязі та виклав клопотання про зменшення розміру пені на 90%, а також просив суд у разі задоволення позовних вимог, надати можливість відповідачу користуватися захищеними статтями видатків відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно оцінивши матеріали справи та надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

16.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (споживач) було укладено договір №10903нгаз поставки природного газу за регульованим тарифом для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, що споживається населенням та релігійними організаціями (далі - договір) (а.с. 11-13).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник взяв на себе зобов'язання постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, що використовується споживачем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість природного газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно до п.2.1. договору договірні обсяги постачання природного газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Відповідно до п.п.2.6.-2.9. договору послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі природного газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання природного газу встановлюються відповідно до даних постачальника. Акти приймання-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

У відповідності до п.4.2. договору вартість природного газу складає 1309,20 грн. за 1000 м.куб. з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.

В п.4.5. договору зазначено, що розрахунковий період за договором становить один місяць - з 09:00 години першого дня місяця до 09:00 год. першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору на момент підписання складає 196 380,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється споживачем 100% авансовими платежами за 10 календарних днів до початку місяця поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору.

Відповідно до з п.10.1. договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2012 року. Разом з тим, договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодної із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачеві послуги з постачання та транспортування природного газу 15,325 куб.м. на загальну суму 20 063,50 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі природного газу № 10903газ від 31.12.2011 р. (а.с. 16).

Судом встановлено, що відповідач за надані послуги розрахувався частково, внаслідок чого станом на 11.10.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 186,67 грн.

Відповідач в судовому засіданні факт наявності даної заборгованості визнав, однак доказів сплати суду не надав.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 186,67 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними доведеними матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної норми закону позивач нарахував відповідачеві 3% річних в сумі 191,79 грн. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами п.6.2.2. договору у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення грошового платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 696,04 грн.

Відповідач просить зменшити розмір пені на 90% у зв'язку з тим, що його підприємство є неприбутковою установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України, внаслідок чого він не мав змоги вчасно розрахуватися з позивачем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені на 90%, проаналізувавши наведені у клопотанні підстави та перевіривши надані на їх підтвердження докази, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та згідно зі ст. 233 ГК України, п. 3 ст.83 ГПК України зменшити розмір пені на 50%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 348,02 грн.

Крім того, відповідач просить суд при винесенні рішення на користь позивача передбачити в ньому можливість користування захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу України, посилаючись на те, що лише за таких умов працівники та військовослужбовці КЕВ гарантовано, у строки, передбачені законодавством, будуть отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Згідно зі ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" видатки боржника щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків боржника, здійснюється лише в частині видатків, які Бюджетним Кодексом України визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне надати відповідачу можливість користуватися захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Отже, судовий збір у повному обсязі покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 55 Бюджетного кодексу України, статтями 193, 230,233 Господарського кодексу України, статтями 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р 35221200600219 УДК у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Публічного акціонерного товариства „Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 26009123394001 у ПАТ "КБ "Надра" м. Київ, МФО 380764, код ЄДРПОУ 03359552) 9 186,67 грн. основного боргу, 348,02 грн. пені, 191,79 грн. 3% річних та 1 609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 11.10.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.