Рішення № 27211077, 23.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11923-2012 23.10.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

Про стягнення 130 665, 57 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

від позивача Ярчук Л.В. (дов. № б/н від 14.08.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергопак»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 130 665,57 грн. основної заборгованості за Договором поставки № 29/03 від 29.03.2011р., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 29/03 від 29.03.2011р., в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/11923-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року.

19.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подане письмове підтвердження того, що аналогічний спір судами України не розглядався, рішення у справі не приймалось, а також надав додаткові документи, витребувані ухвалою про порушення провадження.

Представником позивача в судовому засіданні 23.10.2012 року надані оригінали документів для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 23.10.2012 року відповідач не з'явився, конверт з ухвалою суду від 31.08.2012 року направлено відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ та до суду надійшло повідомлення про вручення зазначеної ухвали 12.09.2012р.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ергопак»(далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(далі по тексту -Відповідач, Покупець за Договором) укладено Договір поставки № 29/03 від 29.03.2011р. (далі по тексту - Договір) з протоколом розбіжностей.

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача товар для використання його у підприємницькій діяльності, а Відповідач зобов'язується прийняти товар та оплачувати за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1. Договору).

У відповідності до п. 1.3 предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Специфікації (Додаток № 1), які є власністю Постачальника.

Загальний асортимент та ціна товару, що є предметом даного Договору, визначаються у Специфікації. Специфікація погоджується сторонами і підписується разом цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору строки поставки встановлюються сторонами у графіку поставок з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів Покупцю.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання сторонами товарної накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п. 2.3 Договору).

Сторони узгоджують та затверджують графік поставок партій товару на весь строк дії цього Договору та/або на певний строк. Графік поставок узгоджується та затверджується у спосіб, визначений сторонами, який може бути у вигляді Додатку № 2 до цього Договору або в електронному вигляді ( п. 3.2 Договору).

Ціни на товар встановлюються у національній валюті на одну одиницю товару без ПДВ, разом з ПДВ, за винятком товарів, які звільняються від оподаткування та ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у Специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару (п. 5.2 та п. 5.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.1.1 Протоколу розбіжностей до Договору оплата за поставлений товар здійснюється по факту реалізації товару протягом 7 (семи) календарних днів.

Договір № 29/03 від 29.03.2011р. набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 31.12.2011р. якщо жодна сторона не повідомить іншу протягом 14 календарних днів до дати закінчення строку дії договору про припинення його дії, то дія Договору автоматично продовжується на наступний термін (п. 8.1 та 8.3 Договору).

Як стверджує позивач, ним було поставлено товар відповідачу на загальну суму 249 153,57 грн., з яких, на момент звернення позивачем до Господарського суду, отриманий товар частково оплачений в сумі 118 488,00 грн.

У зв'язку з частковою оплатою Відповідачем коштів за поставлений товар, станом на момент подання заяви та розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 130 665,57 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір № 29/03 від 29.03.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на загальну суму 249 153,57 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких додані Позивачем до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні. При цьому судом досліджено, що всі видаткові накладні містять підпис уповноваженої особи відповідача та печатку підприємства.

Відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань здійснено часткову оплату поставленого товару, з якого частково оплачено заборгованість у розмірі 118 488,00 грн. Отже, заборгованість відповідача з урахуванням часткової оплати за поставлений товар складає 130 665,57 грн.

За твердженням Позивача станом на момент подання позовної заяви та розгляду судом справи, заборгованість Відповідача за Договором складає 130 665,57 грн. та останнім не погашена, що також підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2012 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 130 665,57 грн. Відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 118 488,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 130 665,57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2613,32 грн.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3; код ЄДРПОУ 24654657; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергопак»(08154, Київська обл., м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 36, а/с 349; код ЄДРПОУ 31364122) 130 665 (сто тридцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 57 коп. основної заборгованості, 2613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 32 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012 року

Суддя Г.П. Бондаренко