Рішення № 27211068, 23.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/12222-2012 23.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

«Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва

Про стягнення 282 292, 24 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Браницький Д. Ю. (дов. №93/2012/02/15-8 від 15.02.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (далі по тексту - відповідач) про стягнення 282 292, 24 грн. заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690331 від 01.11.2006р., з яких 254 160, 32 грн. сума основного боргу, 17 479, 54 грн. інфляційна складова боргу, 10 652, 38 грн. три відсотки річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690331 від 01.11.2006р. в частині оплати за поставлену теплову енергію. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11222-2012, розгляд справи призначено на 23.10.2012 року.

22.10.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.10.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який отримано відповідачем 13.09.2012р.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 07.09.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримано позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи відповідача суд прийняв рішення про його відхилення, з огляду на таке. Причиною для відкладення судового засідання на іншу дату відповідач вказав у клопотанні: неможливість здійснити контррозрахунок заборгованості до дати судового засідання (23.10.2012 року), у зв'язку з браком часу та необхідністю опрацювання значного обсягу інформації, адже позовна заява на його адресу надійшла запізно (дата надходження не вказана).

При цьому, відповідно до матеріалів справи позовна заява була відправлена відповідачу позивачем 30.08.2012 року, тобто майже за 2 місяці до призначеної згодом дати судового засідання. Крім того, відповідачу була направлена ухвала про порушення провадження у справі від 07.09.2012 року, яка отримана відповідачем 13.09.2012 року, тобто більш ніж за місяць до дати судового засідання. Таким чином, у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання інформації, підготовки контр розрахунку, відзиву на позовну заяву та взагалі для підготовки до судового засідання 23.10.2012 року, але він не скористався своїми правами.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2006 року між позивачем (далі за текстом - постачальник за Договором) та відповідачем (далі по тексту -споживач за Договором) укладено Договір № 690531 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір) за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 28-В..

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитою теплової енергії в терміни та за тарифами зазначеними у додатку 2. Згідно додатку 2, а саме: п. 10 споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГЮЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до звертання-доручення про укладення договору розрахунковим способом, по приладам обліку за тарифами, встановленими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації а з січня 2011 року -постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

За твердженням позивача викладеним в позовній заяві, свої зобов'язання за договором відповідач не виконує/виконує не належним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2009 по 01.08.2012 роки виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2012 року становить 254 160, 32 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію. При цьому, матеріалами справи (Відомостями обліку споживання теплової енергії та Обліковими картками) Підтверджено поставку відповідачу теплової енергії за укладеним договором у період з 01.10.2009 року по 01.08.2012 року відповідно до умов Договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір № 690531 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2006 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, Позивач у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору у період з 01.10.2009 року по 01.08.2012 року поставляв Відповідачу теплову енергію, оплата якої відповідачем здійснювалася нерегулярно.

Відповідно до Довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію КПУЖГ «Житлорембудсервіс»Деснянського району за період з 01.10.2009 року по 01.08.2012 року, яка була надана позивачем в судовому засіданні 23.10.2012 року, борг за період з 01.10.2009 року по 01.08.2012 року становить 251 299, 46 грн. Сума основної заборгованості відповідача зменшилася за рахунок часткових оплат по договору у серпні -вересні 2012 року.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 251 299, 46 грн. (відповідно до Довідки позивача поданої в матеріали справи), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови Договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати теплової енергії, у відповідності до умов Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, адже як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає на момент розгляду справи 251 299, 46 грн., а не 254 160, 32 грн., як визначено в позовній заяві.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 652, 38 грн. трьох відсотків річних за період з 01.11.2009 року по 01.07.2012 року та 17 479, 54 грн. збитків від інфляції за період: з 01.11.2009 року по 01.04.2010 року, з 01.08.2010 року по 01.07.2011 року та з 01.09.2011 року по 01.05.2012 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних за період з 01.11.2009 року по 01.07.2012 року та інфляційних збитків за період: з 01.11.2009 року по 01.04.2010 року, з 01.08.2010 року по 01.07.2011 року та з 01.09.2011 року по 01.05.2012 року підлягають задоволенню відповідно до зробленого позивачем розрахунку, при перевірці якого судом встановлена його правильність.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району міста Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15; код ЄДРПОУ 31776030; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 5; поштова адреса: 04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31; код ЄДРПОУ 00131305) 251 299 (двісті п'ятдесят одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) грн. 48 коп. основної заборгованості, 17 479 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 54 коп. інфляційних витрат, 10 652 (десять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 38 коп. та 1 593 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три) грн. 19 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко