Рішення № 27208012, 22.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/10692-2012 22.10.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»про стягнення 101 526, 36 грн., за участю представників позивача -Марковської В.В., довіреність від 13.02.2012 року, відповідача -Шумєєва О.Є., довіреність від 02.10.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 86 724, 68 грн. боргу, 10 129, 11 грн. інфляційних втрат та 4 672, 57 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310335 від 01.06.2001 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.08.2012 року.

Ухвалою суду від 22.08.2012 року продовжено строк вирішення спору.

У судовому засіданні 22.08.2012 року оголошувалась перерва на 10.10.2012 року.

09.10.2012 року через загальний відділ діловодства суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, а також клопотання про зміну найменування відповідача на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва». Так, на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2011 року № 201/6417 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації», змінено найменування Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва». Дане клопотання задоволено судом, змінено назву відповідача з Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва на Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва».

У судовому засіданні 10.10.2012 року оголошувалась перерва на 22.10.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2001 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»(споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310335, відповідно до умов якого енергопостачальна компанія зобов'язалась виробити та поставити теплову енергію споживачу на потреби опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.2.1. договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року згідно з заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року (п. 4.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.3. договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно п.2.3.1. договору відповідач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термінах та по тарифах, зазначених у додатку 2.

Відповідно до п.9 додатку № 2 до договору споживач (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту, за адресою: вул. Драгоманова, буд. 40В, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає в РВТ).

Відповідно до п. 10 додатку № 2 до договору відповідач зобов'язаний оплачувати вартість використаної теплової енергії до 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2009р. по 01.07.2012р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2012 року складала 86 724, 68 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм), відомостей обліку теплової енергії стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 86 724, 68 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Однак, до звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 560, 69 грн., та частину основного боргу у розмірі 86 163, 99 грн. було сплачено після звернення позивача з позовною заявою до суду, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію від відповідача за договором № 1310335 від 01.06.2001 року та поясненнями сторін у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту електроенергію після звернення позивача з позовною заявою до суду в сумі 86 163, 99 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.

В позові в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 560, 69 грн. слід відмовити у зв'язку зі сплатою цієї суми до подання позову.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 4 672, 57 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Позов в частині стягнення інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 7 424, 83 грн. інфляційних втрат за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

Доводи, викладені відповідачем у відзиві, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»(02091, м. Київ, Харківське шосе, будинок 148-А; код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код 00131305) 4 672 (чотири тисячі шістсот сімдесят дві) грн. 57 коп. 3 % річних, 7 424 (сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 83 коп. інфляційних втрат та 1 965 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 23 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення 86 163, 99 грн. боргу припинити.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.10.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна