Ухвала суду № 27188522, 18.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 р. Справа № 125815/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2012р. у справі № 2а-1593/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Карпатський зруб» до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги № 1/3 від 11.01.2012 року,-

в с т а н о в и в :

Позивач в червні 2012 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги.

Постановою постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2012р. адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оспорювана постанова є незаконною і необґрунтованою.

Зокрема апелянт зазначає, що 11.01.2012 року ДПІ у Богородчанському районі винесено та надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Карпатський зруб" податкову вимогу №1/3. З даної вимоги вбачається, що станом на 11.01.2012 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 12655,43 грн., у тому числі 7184,43 грн. пеня з податку на прибуток, 295,00 грн. пеня по земельному податку юридичних осіб та 5175,02грн. пеня по податку на доходи найманих працівників.

Підставою для винесення податкової вимоги №1/3 від 11.01.2012 року та її направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатський Зруб" була несплата останнім узгодженого грошового зобов'язання у сумі 12655,43 грн.

06.03.2012 року Державною податковою службою в Івано-Франківській області за результатами розгляду скарги на податкову вимогу ДПІ за №1/3 від 11.01.2012 року залишено без задоволення скаргу позивача.

Рішення про результати розгляду скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатський Зруб" направлено 06.03.2012р. та отримано позивачем 15.03.2012 року, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що підприємством не було отримано жодного рішення про результати розгляду скарги, жодні повідомлення про вручення даної скарги працівниками підприємства не підписувались. У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Івано-Франківської області ДПС не повідомила Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД" Карпатський зруб" про результати розгляду скарги №4 від 02.02.2012 p., було порушено права та інтереси Позивача.

Окрім та зазначив, що за порушення, вчинені у попередніх періодах, та виявлені з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 р.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем в період з 11.01.2011 року по 01.02.2011 року проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Карпатський зруб" з питань правильності нарахування та своєчасної сплати податків та зборів, дотримання іншого податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по30.09.2010 року. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт №45/23/32909131 від 08.02.2011 року.

В зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями позивачу нараховані грошові зобов'язання, в тому числі: податковим повідомленням-рішенням №0000052301 від

22.02.2011 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток

приватних підприємств в сумі 38923,75 грн., податковим повідомленням-рішенням

№0000082301 від 22.02.2011 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за

платежем земельний податок в сумі 1186,88 грн., податковим повідомленням-

рішенням №0000141701/0 від 18.02.2011 року позивачу збільшено суму грошового

зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб в сумі 19975,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення рішення позивачем не оскаржувались та відповідно до вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України суми зобов'язань визначених у них стають узгодженими і платник повинен сплатити їх протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Проте в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують сплату позивачем нарахованих даними податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язаннь.

Доведеним є факт направлення відповідачем на адресу позивача податкової вимоги №1/3 від 11.01.2012 року, в якій зазначено, що сума податкового боргу становить 12655, 43 грн., з них: пеня по податку на прибуток приватних підприємств 7184,43 гри.; пеня по земельному податку з юридичних осіб 295,98 грн.; пеня по податку на доходи найманих працівників 5175,02 грн. Дана пеня нарахована податковим органом на виявлені суми заниження позивачем податкових зобов'язань, що відображено в акті перевірки №45/23/32909131 від 08.02.2011 року та які донараховані податковими повідомленнями -рішеннями №0000052301 від 22.02.2011 року, №0000082301 від 22.02.2011 року, №0000141701/0 від 18.02.2011 року.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що застосування вказаної пені проведено відповідачем без прийняття будь-якого письмового рішення, а її нарахування відображено в картах особового рахунку платника.

Матеріалами справи доводиться факт оскарження позивачем податкової вимоги 20.02.2012 року в адміністративному порядку.

Згідно рішення Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 06.03.2012 року скаргу позивача залишено без розгляду з підстав пропущення строків на оскарження.

На переконання колегії суддів до введення в дію Податкового кодексу України порядок нарахування та сплати пені було визначено статтею 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року, відповідно підпункту 16.1.1 якої, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону (підпункт 16.1.2). При цьому, у Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року була відсутня норма, яка б надавала право контролюючим органам нараховувати пеню у разі виявлення заниження суми податкового зобов'язання на суму такого заниження та за весь період заниження.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що податковим органом здійснено нарахування пені за факти заниження позивачем сум податкових зобов'язань за період до 01.01.2011 року.

Таким чином, нарахування пені проведено на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, тобто на підставі правової норми, яка не діяла на час виникнення зазначених спірних відносин.

Відповідно до вимог ст. 21 Податкового кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій тощо.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача та думкою суду першої інстанції, що нарахування пені, яку визначено як зобов'язання згідно податкової вимоги №1/3 від 11.01.2012 року в сумі 12655,43 грн,. не було передбачено законодавством чинним станом до 01.01.2011 року, а відтак не було підстав для її нарахування.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Івано-Франківській області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2012р. у справі № 2а-1593/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.

Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2012р.